Зизифус Еуганських пагорбів – смачний символ Італії з чималим експортним потенціалом
Зизифус або, як його ще називають в Італії, Giuggola, –плід рослини, наукова назва якої – Ziziphus jujuba. Це невеликий чагарник азійського походження, який протягом століть поширився в країни Середземномор’я, Італію та Марокко, пише SEEDS.
Зизифус вирощують задля смачних плодів, з солодким, злегка кислуватим смаком, який нагадує яблуко. Також він придатний для вирощування в якості декоративної рослини. Його розмір може варіюватися від маленької горошини до великого горіха.
Зизифус можна вживати у свіжому вигляді одразу після збору, а можна зберігати протягом тривалого часу, висушуючи або настоюючи на спирту. Він також підходить для приготування джемів і сиропів або як інгредієнт для начинки сухих десертів і печива. Плоди зизифуса також є основним інгредієнтом рецепта особливого лікеру, відомого як “бульйон джуджоли (зизифуса)” в Італії.
Читайте також: Перехід на альтернативні види палива зробив агропідприємства України менш енергозалежними
Рослина зизифуса трапляється в багатьох країнах, однак в Італії особливо популярний фрукт зизифуса, який росте в регіоні Венето, серед Еуганських пагорбів. Цей регіон славиться своїми унікальними умовами для вирощування зизифуса, які надають плодам особливої цінності, пише EastFruit.
Особливість і цінність зизифуса Еуганських пагорбів полягає в його унікальності як дикого виду рослини, що росте тільки в цьому регіоні Італії. Giuggola є декоративним чагарником, що досягає висоти близько 5 метрів, з гарними червоно-чорними плодами, схожими на оливки, але такими, що мають солодший смак.
Цінність джуджоли (Giuggiola), як зизифус називають італійською, полягає в його природних характеристиках, адже він є однією з ключових “рослин-візитівок” Еуганських пагорбів у Венето. Місцеві жителі знають, що плоди зизифуса Giuggola мають корисні властивості для людини.
Зизифус Еуганських пагорбів також становить інтерес для сільськогосподарської промисловості. Плоди Giuggiola використовують у харчовій промисловості для виробництва джемів, сиропів, вина та інших продуктів.
“Як і багато італійських продуктів, зизифус став локальним італійським символом Еуганських пагорбів і Півночі Італії. У цій частині Італії зизифус зустрічається всюди, росте дуже добре і представлений різними різновидами, що відрізняються за формою, розміром і смаком плодів.
Його вживають і у свіжому вигляді, роблять із нього джем, а також настоянки та вина. Так, у місті Арка-Петрарка, відомому тим, що в ньому жив і працював великий Петрарка, виробляють Brodo della Giuggiola – особливий традиційний лікер із зизифуса”, – розповідає Катерина Звєрєва, директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА), керівниця сайту міжнародної інформаційно-аналітичної платформи East-Fruit.com.
Найбільший попит у туристів, які прибувають до Арка-Петрарка, безсумнівно, має знаменитий “бульйон із зизифуса”, рецепт якого є ексклюзивним для цього маленького містечка.
Лікери, отримані завдяки настоюванню зизифуса, були відомі й цінувалися в середземноморських країнах ще від часів стародавніх єгиптян і фінікійців, які створили перші такі настоянки.
Популярність цього напою з часом зросла настільки, що “відвар зизифуса” породив метафоричний вислів, який дійшов до нас.
“Упродовж століть локальне “артіджинале” – виробництво “бульйону (лікеру) із зизифуса” – передавалося й дійшло до наших днів, ставши бажаним і широко розповсюдженим на місцевому рівні продуктом, відроджуючи свої традиції в маленькому падуанмському містечку Арква Петрарка.
Це, безумовно, лікер, який і досі має нішу поширення в Італії, але останніми роками лікер із зизифуса почав ставати відомим і цінуватися за межами регіональних і національних кордонів Італії”, – зазначає Катерина Звєрєва.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!