Ринок землі не даремно планують запустити першого липня – це період, коли аграрії зайняті сільгоспроботами і не мають вільних коштів на купівлю землі. Тому із запуском ринку, землю скуплять фінансові компанії, а фермери залишаться без мріяних гектарів.
Таку думку в коментарі для SEEDS висловив незалежний експерт, кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.
«Варто згадати, що при ухваленні Закону про ринок землі, влада обіцяла надавати пільгові кредити фермерам на купівлі землі під 3-5 % річних. Зараз про ці обіцянки не згадують.
Разом з тим Верховною Радою в першому читанні прийнято Законопроект № 3205-2 про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Фонд буде надавати гарантії фермерам для отримання кредитів під купівлю землі.
Право на гарантію будуть мати господарства які володіють ділянкою включно з землею, яку вони збираються придбати, в розмірі не більше 500 га. Розмір гарантії становить до 50 % від суми кредиту», – зазначає економіст.
«Проте, навряд чи цей закон вступить в дію до моменту запуску ринку землі. Хоча закон дещо полегшить доступ фермерів до кредитів, проте фермерам все одно буде дуже важко виконати всі вимоги банків та Фонду, щодо кредитних ризиків. Тому більшість фермерів не зможуть отримати кредити.
Ринок землі не даремно планують запустити 1 липня. Це період, коли аграрії зайняті сільгоспроботами та не мають вільних коштів на купівлю землі. Тому із запуском ринку, землю скуплять фінансові компанії з метою її подальшого перепродажу чи здачі в оренду, а фермери залишаться без землі», – застерігає Олександр Хмелевський.
В свою чергу керуючий партнер компанії «ЕСКА Капітал», економіст та фінансист Антон Дядюра переконаний, що кредит в банку чи в іншій фінансовій інституції отримати реально, просто ведення фермерського бізнесу має вийти з тіні.
«Проблема в тому, що багато малих фермерів ведуть свою діяльність неофіційно, а тому підтвердити свої доходи неможливо. Вся банківська система налаштована на фінансування позичальників із прозорим/підтвердженим джерелом погашення платежів за кредитом.
Тобто, кредит в банку чи в іншій фінансовій інституції отримати реально, просто ведення фермерського бізнесу має вийти з тіні», – переконаний експерт.
«Отже, перша загальна рекомендація — це легалізація бізнесу та формування історії офіційних доходів. Друга — це фінансування за схемою зворотного лізингу: під заставу техніки, яка є у власності. Зазвичай лізингові компанії гнучкіше підходять до оцінки платоспроможності підприємців і охочіше надають “вільні” кошти.
Вірогідно, найближчим часом фінансові компанії почнуть пропонувати схеми фінансування і під заставу земельних ділянок, але вартість таких запозичень буде вищою, ніж в банках», – додає Антон Дядюра.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!