Яку підтримку зможуть отримати аграрії від держави у 2022 році?

Від SEEDS Від Тра 5, 2022

Посівна кампанія 2022 року стала найскладнішою за всі роки незалежності України: через військову агресію з боку РФ аграрії зіштовхнулися з дефіцитом робочих рук, посівних площ, обігових коштів, паливом, ЗЗР, і цей список можна ще довго продовжувати. Проблемою також стало руйнування звичних логістичних маршрутів.

Вказані вище труднощі становлять загрозу продовольчій безпеці не тільки України, а й світу в цілому, позаяк Україна є експортером СГ продукції в понад 190 країн світу, а за окремими позиціями (ячмінь, кукурудза) входить до п’ятірки найбільших експортерів. В свою чергу, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш спрогнозував ймовірність голоду у світі та крах глобальної продовольчої системи через війну в Україні.

В зазначених умовах держава не залишилась осторонь, оперативно реагуючи на безпрецедентні виклики військового часу, зазначає Дмитро Ніколов, адвокат юридичної компанії ADER HABER. Зокрема, можна виділити такі основні напрямки допомоги українським аграріям:

Збільшення посівних площ

Необхідність збільшення посівних площ була зумовлена тим, що частина таких площ знаходиться під окупацією (особливо на півдні України), а частину небезпечно обробляти через наявність мін та нерозірваних снарядів. Більш того, неможливим є і поновлення договорів оренди земельних ділянок, строк дії яких спливав в березні-квітні, через блокування реєстру речових прав.

З цією метою був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року №2145-IX (далі – Закон №2145-IX), яким, серед іншого, закріплено:

автоматичне поновлення договорів оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту СГ земель на один рік без внесення відомостей до реєстру речових прав;
передача в оренду для ведення ТСВ на строк до одного року земельних ділянок СГ призначення державної, комунальної власності, а також ряду інших СГ земель з орендною платою до 8 відсотків НГО ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Такий договір укладається в електронній формі, без проведення торгів, відомості про сформовану ділянку не вносяться до ДЗК (а сама ділянка формується в спрощеному порядку). При цьому реєструється не право оренди ділянки, а сам договір (реєстрацію здійснюють відповідні військові адміністрації у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану). Окремо врегульовано, що у випадку, якщо строк дії договору спливе до того, як орендар встигне зібрати врожай, орендарю гарантується право зібрати відповідний врожай;

постійні землекористувачі можуть передавати ділянку в оренду строком на один рік для ведення ТСВ;
орендарі та суборендарі можуть передавати право оренди (суборенди) строком на один рік іншій особі без згоди власника ділянки.

Принагідно зауважимо, що Закон №2145-IX заборонив безоплатну приватизацію земельних ділянок на період дії воєнного стану, а також формування нових земельних ділянок (окрім тих, які передаються в оренду строком до одного року військовими адміністраціями).

На практиці однією з проблем реалізації Закону №2145-IX стали випадки, коли на одну земельну ділянку одночасно претендують декілька осіб (і окремі з них готові платити більше 8% НГО). Враховуючи неможливість провести повноцінні торги, єдиним виходом з ситуації є надання ділянки тій особі, яка звернулася першою.

Пільгове кредитування та зменшення податкового навантаження

Окрім нестачі посівних площ, аграрії зіштовхнулися і з нестачею обігових коштів та непомірним податковим навантаженням.

З огляду на це, протягом дії воєнного стану Уряд вже чотири рази вносив зміни до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі №723 (зміни від 12.03, 27.03, 05.04 та 15.04).

Серед новел слід виділити наступні:

державна підтримка тепер надається і з метою фінансування суб’єктів підприємництва – сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування. Строк дії гарантії – один рік;
кредит у рамках портфеля кредитів може бути надано для фінансування: посівів сільськогосподарських культур, купівлі сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), що підпадає під визначення груп 1-24 УКТЗЕД, а також добрив, засобів захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, пально-мастильних матеріалів, запасних частин, основних засобів та нематеріальних активів, оплати праці, оренди нерухомого та рухомого майна, інших товарів (робіт, послуг);
вид кредиту – тільки кредит (без кредитних ліній), строк кредиту – до одного року, а максимальний розмір – 1 500 млн. гривень;
граничні обсяги державних гарантій не повинні перевищувати 80 відсотків загальної суми зобов’язань за основним боргом за портфелем кредитів банку-кредитора та 80 відсотків за кожним окремим кредитом протягом усього строку дії державних гарантій, наданих під час воєнного стану.

За даними Мінагро, станом на 21 квітня банки видали кредити 3070 с/г товаровиробникам на 8 млрд 840 млн грн, а основна частина цієї суми була залучена за програмою портфельних гарантій 80% – 7 млрд 155 млн грн. Найбільшу кількість кредитів залучили аграрії Кіровоградської (1 млрд 473 млн грн), Вінницької (1 млрд 308 млн грн) та Дніпропетровської (1 млрд 200 млн грн) областей. Відповідне кредитування наразі здійснюють 22 банки.

Також були внесенні зміни до державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» (мова йде, зокрема, про постанову КМУ №274 від 12.03.2022) з розширенням можливостей підтримки суб’єктів підприємництва — сільськогосподарських товаровиробників.

Серед основних нововведень програми «Доступні кредити 5-7-9%» з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників слід виділити:

поширення програми на середні підприємства з річним доходом до 50 млн євро (раніше було 20 млн євро) та на великі підприємства з річним доходом більше 50 млн євро незалежно від кількості працюючих;
максимальна сума кредиту для всіх суб’єктів підприємництва збільшена з 50 млн грн до 60 млн грн з урахуванням групи пов’язаних компаній;
процента ставка — 0% річних;
цілі кредитування: інвестиційний кредит на придбання сільськогосподарської техніки, кредит на поповнення обігових коштів для придбання насіння, добрив та паливно-мастильних матеріалів;
строк кредиту — 6 місяців;
термін подачі заявки на участь у програмі — до 31 травня 2022 року;
розмір кредитної гарантії — 80% від суми кредиту суб’єкта мікро, малого та середнього підприємництва (крім суб’єктів великого підприємництва).

За наявною інформацією, за період з 21 лютого по 11 квітня 2022 року у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» видано 1391 кредит на загальну суму 3,95 млрд грн.

В свою чергу, серед податкових змін слід виділити прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, яким, зокрема, встановлено:

на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди;
за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди;
можливість переходу на спрощену систему оподаткування (єдиний податок 3 групи) за ставкою 2%.

Бронювання працівників для посівної

Враховуючи введення в Україні, як мінімум, до 24 травня 2022 року загальної мобілізації, аграрії зіштовхнулися з проблемою дефіциту робочої сили.

З метою вирішення цієї проблеми, КМУ прийняв постанову «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03 березня 2022 р. №194.

Процедура бронювання виглядає наступним чином:

підприємство надсилає Мінагро власні пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних. Слід зазначити, що 12 квітня Мінагро на своєму сайті опублікувало інформацію, відповідно до якої при підготовці пропозицій слід враховувати рішення Головнокомандувача ЗСУ щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності. Також Мінагро зауважило, що без належного обґрунтування виконання підприємством відповідних мобілізаційних завдань, а також необхідності відповідної кількості працівників, заявка розглядатися не буде;
Мінагро подає пропозиції Мінекономіки;
Мінекономіки видає наказ, а військовозобов’язаному видається витяг з наказу Мінекономіки. При цьому бронювання діє шість місяців.

На практиці основною проблемою бронювання стали труднощі у підтвердженні трудових правовідносин між роботодавцем та працівником. В Україні поширеним явищем є укладення цивільно-правових договорів (підряду, надання послуг тощо) замість трудових, з огляду на що органи влади займають позицію, за якою відповідні особи не перебувають у трудових правовідносинах з підприємством, а тому і «забронювати» відповідних осіб неможливо.

Насамкінець варто зазначити, що вищеописані заходи не вичерпують усю палітру нововведень в агросекторі. Зокрема, на сайті Мінагро можна знайти Перелік спрощених Урядом процедур для аграріїв в умовах війни, серед яких, зокрема:

скасування додаткових процедур із сертифікації насіння;
спрощення маркування імпортованих харчових продуктів і кормів в умовах воєнного стану;
зняття бюрократичних перепон щодо експорту та ліцензування дозволених груп товарів;
ухвалення низки рішень, які полегшують доступ виробників сільгосппродукції до, зокрема, пального, пестицидів та агрохімікатів в умовах воєнного стану;
скасування ліцензування експорту кукурудзи й соняшникової олії;
спрощення реєстрації сільськогосподарських машин та механізмів у період воєнного стану.

До того ж, для координації і визначення потреб аграріїв, а також для успішного проведення посівної – 2022 створено спеціальні онлайн ресурси:

під егідою Мінагро у співпраці з ДСНС і ЗСУ компанія Feodal запустила сервіс https://military.feodal.online, який спрямований на допомогу фермерам, чиї поля постраждали в результаті воєнних дій;
аграрна платформа Мінагро по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу https://agrostatus.org/;
онлайн-платформа для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану https://prodsafety.org/.

Очевидно, що до завершення війни будуть прийняті й інші законодавчі зміни, спрямовані на покращення життєздатності аграрного сектору економіки України. Сподіваємось, що нинішні труднощі не похитнуть продовольчу безпеку нашої країни, а сільське господарство отримає нове дихання після завершення військових дій.

SEEDS

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!