У Генічеському районі Херсонщини просто на узбіччі тутешньої автотраси невідомі викинули кілька тонн пророслої цибулі. Така ж проблема нерідко зустрічається із капустою, буряком, та деякими іншими культурами, які аграрії не змогли продати.
«Цибуля утворила два здоровезні «кургани». Огляд прилеглої до дороги території це, звичайно, не поліпшує, та й «аромати» на під’їздах специфічні. Тож автолюбителі у соціальних мережах закликають знайти розкидача сміття, й зобов’язати його вивезти на полігон для утилізації побутових відходів вітамінну продукцію, що перетворилася на непотріб», — йдеться у матеріалі Голосу України.
За словами місцевих, така проблема далеко не поодинока. Кажуть: «Такі купи в нас виростають повсюдно: то гнилі томати на пустирищі вигорнуть, то біля стихійного ринку купу непроданих кавунів залишать». Резонанс у громадах — відповідний.
З цибулею так вийшло, що восени закупівельні ціни виявилися занизькими. Аграрії притримали товар, але відчутного подорожчання продукції не сталося — її зібрали вдосталь. Тож цибуля псується, і її починають викидати будь-де, аби лише не платити за утилізацію.
«Восени за кілограм цибулі давали жалюгідні дві-три гривні. Ще й попит зменшився. У нашому господарстві її виростили 1,5 тис. тонн, а до 350 тонн досі лежить на зберіганні. Вона в холодильниках, тож псується менше. Але біда в тому, що така ж проблема із капустою та бурячком. Упродовж зими закупівельні ціни зросли, але незначно.
Хоча за подібний товар, тільки із-за кордону, просять «захмарні» суми. За цвітну капусту восени платили по сім гривень, а нині зайшов до супермаркету і бачу: лежить на прилавку нічим не краща імпортна цвітна капуста. Тільки…по 120 гривень за кілограм», — розповів Леонід Кириченко, директор фермерського господарства «Зоря Каховщини» (Каховський район), віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України.
За обсягами збирання овочів Херсонщина щороку б’є рекорди: два мільйони тонн не межа. Місцева влада восени з гордістю звітує про черговий успіх. Але ніхто не досліджує й не інформує, яка частина тих рекордних врожаїв псується, не дійшовши до споживача.
За одними оцінками, в різні роки втрати сягають до чверті того, що виростили, за іншими – до третини. Щоб перешкодити такому марнотратству, індивідуальним господарствам треба об’єднуватися й будувати сучасні сховища, налагоджувати переробку на місцях. Однак подібні проекти можна “по пальцях перелічити”.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!