Пермакультура – поняття для України відносно нове. Однак для українських фермерів це може стати вирішенням багатьох проблем. Пермакультура – це вчення про взаємозв’язки, де сама проблема може стати рішенням, пише SEEDS.
Про це розповіла Тетяна Чучко — пермакультурна дизайнерка, екоактивістка та співзасновниця громадської спілки «Пермакультура в Україні» під час вебінару, організованого «CowBoyky: Український Дикий Захід».
«Коли я почала займатися пермакультурою, це слово знало дуже мало людей. Але останнім часом це такий рух, який і Україну дуже сильно захопив і взагалі в світі це набуває надзвичайної популярності. На моє переконання, пермакультура – це те, що врятує людство від усіх негараздів.
Хто стикався з пермакультурою, знає, що чіткого поняття пермакультури немає. Для мене сприятливе формулювання таке: пермакультура – це створення систем, які працюють в гармонії з природними процесами, з мінімальними витратами праці і без шкоди для навколишнього середовища», – розповідає Тетяна Чучко.
«Пермакультура – це вчення про взаємозв’язки. Іноді навіть проблема є рішенням. Простий приклад. Всі, хто мав справи з городом, кажуть, що бур’яни – велика проблема. Бур’яни треба полоти і полоти. Це багато роботи, а від цього взагалі не хочеться займатися органічним землеробством, а взяти якийсь гербіцид і залити все…
Коли я читаю лекцію по бур’янах, я попереджаю людей: дві години моєї лекції, і вам ваших бур’янів на городі буде не вистачати. Підете до сусідів просити: сусіде, не викидай, дай мені! Люди сміються… як це? Навіщо мені? Мало того, що свої, нащо мені ще й чужі бур’яни?
Насправді, коли подумати, бур’яни, по-перше, майже всі вони є лікарськими рослинами і майже всі вони ростуть на вашій ділянці, щоб лікувати вас. Це один вид використання бур’янів.
Потім, коли починають використовувати бур’яни, як мульчу, для збагачення компосту поживними елементами. Коли грядки починають мульчуватися і засаджуватися сумісними культурами – бур’яни зникають. Їх починає не вистачати.
Ніби-то була проблема – а виявилося рішенням для багатьох варіантів. І оздоровлення людини, і оздоровлення грунту, і збагачення його», – зауважила експерт.
«Якщо уважно дивитися в природу, можна знайти дуже цікаві рішення своїх проблем, багато чого перейняти. Природа – найкращий дизайнер і нам у неї ще вчитися і вчитися. Мене часто запитують: скільки потрібно місця для того, щоб ту пермакультуру впровадити? Я кажу: пермакультуру можна впроваджувати навіть на підвіконні.
Пермакультура насправді є не тільки для сільського господарства. Вона перейшла вже і в багато інших напрямків: будівництво, економіку, фінанси… Фактично в усі важливі для людини сфери життя», – додає Тетяна Чучко.
«Пермакультура базується на трьох етичних принципах. Перше – це турбота про людину. Про задоволення всіх потреб людини: їжа, житло, навчання, робота, спілкування, самореалізація… Друге – турбота про землю. Йдеться не про «землю» у вузькому розумінні – як про грунт, а про всі без винятку елементи природи. Це і рослини, і тварини, і атмосферу, ліси, найдрібніші бактерії.
В це поняття входить хазяйнування, яке не шкодить природі. Помірне використання ресурсів. Один з провідних принципів – важливість кожного життя, не тільки людського.
Ну, і третє – справедливий розподіл. Він стосується ощадливого використання ресурсів планети. До того ж ще одне з пояснень такого принципу – це поділ своїми ресурсами, які є в надлишку. Коли ви забезпечили свої потреби і можете вкладати власний вільний час, гроші, матеріали, знання для того, щоб перші два пункти були виконані якнайкраще», – наголошує експерт.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!