Віслюки – досить невибагливі тварини, але цінні, як помічники на фермі. Навіть з появою робототехніки інтерес до цих тварин не зникає. До того ж, продукти, що отримуються при вирощуванні віслюків мають досить високу вартість: молоко, сир, м’ясо, шкіра віслюка.
Однією з дивовижних властивостей віслюків, як і собак, є їх здатність охороняти і захищати стадо від нападу невеликих тварин. Про особливості вирощування та розведення віслюків читайте на SEEDS.
Одомашнення диких віслюків (лат. Equus asinus, сімейство кінських) відбулося дуже давно, близько 5 – 6 тисяч років тому, в Давньому Єгипті та Ефіопії. З двох існуючих видів – кулан (лат. Equus hemionus) і африканський віслюк (лат. Equus asinus) – саме останній став прабатьком сучасних домашніх віслюків (лат. Equus asinus asinus). Дикий африканський віслюк представлений в природі двома різновидами: віслюк степовий (поширений від степів верхньої течії Ніла до узбережжя Червоного моря) і віслюк сомалійський (ареал проживання – Сомалійський півострів Африки).
Особливості
Навколишнє середовище цих тварин не відрізняється багатим вибором кормів, тому осли відомі своєю невибагливістю до їжі. Вони харчуються трав’янистими рослинами, чагарниками, в т. ч., колючими, порослю дерев, коренеплодами. Ще більш обмежена їх потреба в воді. Дикі осли можуть вживати навіть солону і гірку воду, а на водопій ходять зрідка, раз в три доби. Тривалість життя цих тварин становить близько 25 – 35 років, іноді трапляються і довгожителі, які живуть до 45 років і більше.
У продуктивний вік тварини вступають в чотирьох-, п’ятирічному віці. Зростання віслюків, в залежності від породи, варіюється від 0,9 м до 1,63 м. Температура тіла здорової тварини становить в середньому + 37° – 38°С, частота пульсу – від 45 до 55 ударів в хвилину. Самки віслюків виношують потомство 12 – 14 місяців. Зазвичай, у них народжується одне вісля, у виняткових випадках – двоє. Малюки харчуються молоком до восьми – дев’яти місяців, а з дворічного віку їх починають поступово привчати до роботи. Віслюки схильні до тих же захворювань, що і коні, але хворіють дуже рідко. Несприятливим фактором для них є умови вологого, холодного і сирого клімату.
Давні тварини
Приручення диких віслюків відбулося набагато раніше, ніж коней. Це перші відомі нам домашні тварини. Їх використовували як тяглову силу, для сільськогосподарських робіт, в якості запряжних і в’ючних тварин, для отримання молока, м’яса, міцних шкур. За часів стародавніх шумерських воєн віслюків впрягали в бойові колісниці, а перський цар Дарій I в своїх загарбницьких походах використовував цих тварин, до тих пір невідомих скіфам, вони викликали страх своїм ревом, для залякування війська і коней супротивника. До наших днів в гробницях фараонів збереглися настінні зображення віслюків. Саме за допомогою цих працьовитих і витривалих тварин були зведені єгипетські піраміди.
Віслюки були незамінні під час тривалих переходів через пустелі, тому використовувалися в якості в’ючних тварин для розширення торгівлі на сусідніх територіях. Завдяки особливій формі, твердості і міцності копит віслюки не потребують підковування, пристосовані для тривалого пересування по кам’янистій місцевості, легко долають круті гірські схили і можуть впевнено рухатися разом з вантажем по вузьких і небезпечним високогірним стежках. Але ці ж копита не підходять для швидкого бігу, тому швидкість пересування на віслюках набагато нижче, ніж на конях. Також, віслюки вкрай негативно ставляться до водних перешкод, тому що не вміють плавати.
Розповсюдженість
Сила, витривалість, невибагливість, розум і обережність віслюків сприяли їх широкому поширенню в країнах Середнього і Близького Сходу, а трохи пізніше на Кавказі і території Південної Європи. Використання цих тварин в регіонах з жарким і посушливим кліматом, де немає достатньої кількості хороших пасовищ і води, виявилося кращим у порівнянні з кіньми, тому в процесі освоєння нових земель віслюки мали велике значення.
Сьогодні поголів’я віслюків в світі досягає 50 мільйонів. Значна кількість тварин зосереджено в Африці, Китаї, Південній Америці, Індії, Мексиці, США, а кращі племінні віслюки вирощуються в Іспанії, Франції, США. Крім того поширені і широко застосовуються мули (помісь віслюка з кобилою) і ослюки (помісь коня з ослицею).
Особливості утримування
Віслюки – дуже перспективні тварини для невеликих господарств. Їх можна розводити в зонах жаркого і помірного клімату, де переважає суха і сонячна погода. Для утримання віслюків підходять навіть невеликі приміщення з неяскравим освітленням і нерівною кам’янистою підлогою. Головна умова – забезпечити тваринам тепло і сухість. У разі суворих зим віслюкам потрібен захист від холоду, дощу і вітру, тому на час холодів їх переводять в закриті приміщення (сарай) без протягів і з надійним дахом.
Від переохолодження їх захистить підстилка із сіна, соломи, а в нічний період віслюка можна вкривати зігріваючими матеріалами (мішковина, солом’яний або трав’яний килимок тощо). При температурах не нижче – 15°С віслюків можна виводити на короткочасні прогулянки, якщо вони не чинитимуть опір.
Ємність для води завжди повинна бути наповненим і чистою. Важливо, щоб вона не протікала – зайва волога в приміщенні може викликати загнивання копит у віслюків. Бажано, щоб корзина з кормом перебувала не на підлозі, а в підвішеному стані. Віслюки потребують грубої рослинної їжі, багатої на клітковину. Не можна їх перегодовувати зерном і крупами, інакше вони швидко набирають зайву вагу.
Невибагливість тварин в харчуванні і до умов утримання – дуже важливий фактор в разі вибору між конем і віслюком. До того ж, віслюки більш витривалі, працелюбні і менше схильні до хвороб. Вони здатні переміщати значні вантажі на великі відстані навіть в сильну спеку і по нерівній кам’янистій місцевості. Віслюки дуже розумні і кмітливі, їх не можна суворо карати, а варто проявляти розуміння і терпіння. Якщо тварина втомилося, необхідно дати їй відпочити. Через нетривалий час, віслюк самостійно продовжить шлях або завершить розпочату роботу.
При виборі тварини для домашнього вирощування і розведення необхідно визначити, яка мета цього придбання. Віслюки багатофункціональні і можуть використовуватися для вантажних перевезень, польових робіт, отримання молодняку, туризму, здачі в оренду. Ще одна їхня дивну властивість: віслюки, як і собаки, здатні охороняти і захищати стадо від нападу невеликих тварин.
Продукти, отримувані при вирощуванні віслюків
Одним з продуктів, одержуваних при вирощуванні віслюків – є віслюче молоко. Ще за часів правління Клеопатри воно було відоме як прекрасний косметологічний засіб. У переказах і легендах збереглися свідоцтва про незрівнянну красу цариці Єгипту, а відновлювати молодість і підтримувати свіжість шкіри Клеопатрі вдавалося за допомогою ванн з віслючого молока. Цей цілющий напій дуже корисний і дітям, починаючи з дитячого віку, і дорослим. За поживністю він не поступається коров’ячому молоку (60 ккал), містить вітаміни А, В, С, Е, комплекс поліненасичених жирних кислот (омега-3 і омега-6), антибактеріальні речовини (в т. ч. лізоцим), мінерали.
Давньогрецький філософ і цілитель Гіппократ застосовував віслюче молоко як засіб від інфекційних захворювань, інтоксикацій і для лікування печінки. Сьогодні спектр застосування лікувальних властивостей цього продукту набагато ширший. Парне молоко ослиць рекомендується при запальних процесах верхніх дихальних шляхів і легенів, при остеопорозі, проблеми шлунково-кишкового тракту (у т. ч. для лікування виразкової хвороби), при алергіях і онкозахворюваннях, а також для зовнішнього застосування в разі шкірних хвороб.
Воно практично не має протипоказань, крім випадків індивідуальної непереносимості продукту. Сьогодні в деяких країнах Європи (наприклад, Франція) віслюків вирощують на спеціальних віслючих фермах, саме з метою отримання цілющого молока. Цей продукт використовується для приготування кращих елітних сортів сиру.
Віслюче м’ясо також цінується як корисний і дієтичний продукт. Воно досить жорстке і жилаве, смаком нагадує конину, але більш солодке. Йде на виготовлення ковбасних виробів. Шкура віслюків відрізняється високою міцністю і довговічністю. У стародавні часи вона служила для виготовлення пергаменту. Сьогодні шкіряні вироби з віслючих шкур відрізняються підвищеним попитом. А в Китаї видобутий з шкір віслюків желатин використовують в косметології і народній медицині.
Навіть в наші дні, з розвитком нанотехнологій і появою робототехніки, інтерес до цих дивовижних тварин не знижується. Віслюки продовжують служити людині, допомагаючи їй в багатьох сферах його життєдіяльності. У Середній Азії, Казахстані, на Кавказі і в Закавказзі, в Африці та Австралії, південних регіонах США і Європи осли як і раніше залишаються затребуваними тваринами в народному господарстві (на виноградниках, тютюнових і чайних плантаціях, в цитрусових садах тощо).
Породи
Кількість виведених порід віслюка становить близько трьох сотень, але більшість з них мало відмінні один від одного. Племінна робота, проведена в США в XIX столітті дозволила отримати найбільшу породу – мамонтових ослів, що досягають висоти в холці (у самців) 160 – 170 см. Друга, не менш відома порода ослів була виведена в середньовічній Іспанії і отримала назву каталонської. Ці тварини дещо поступаються мамонтових віслюків в розмірах (їх зріст сягає 140 – 150 см), але мають репутацію самих жвавих, тому зазвичай представники саме цієї породи беруть участь в ослиних скачках. Мабуть, найдавнішою породою віслюків, виведених на півдні Франції, є пуатусська. Віслюки Пуату відрізняються довгою кудлатою шерстю, що висить пасмами, і вирощуються переважно в якості декоративних тварин. Найменші віслючки (до 62 – 90 см в холці) були виведені в Італії близько 100 років тому і належать до мініатюрної середземноморської породі. Їх використовують в якості тварин-компаньйонів для дітей, людей похилого віку або з обмеженими можливостями.
SEEDS за матеріалами AgroStory
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!