Виробництво в Україні сухого картопляного пюре – надзвичайно цікавий напрямок
Бізнес на вирощуванні картоплі в Україні – достатньо складна справа. Впливають не неї і сезонні особливості ціноутворення на ринку, і порівняно висока конкуренція з боку іноземних постачальників. Проте підвищити маржинальність картопляного бізнесу цілком реально, вважає директор компанії «Толсма Текнік» Олесь Капітанчук.
– У деяких європейських країнах популярним бізнесом є надання послуг зі зберігання картоплі, її миття, фасування, логістики, переробки. Які перспективи подібної схеми в Україні?
– Я впевнений, що з розвитком сфери овочівництва так і буде, фактично це питання описується в економічній теорії, тобто глибший розподіл праці – це показник якогось вищого рівня розвитку.
«Кожен повинен займатись своєю справою – фермер має вирощувати, а інша організація має робити мийку, пакування, тобто підготовку до продажу торгівельним мережам. Так воно є в розвинених країнах».
Разом з тим, надання послуг по зберіганню овочів вже присутнє на українському ринку. Щодо прибутковості, то я думаю, що якщо хтось сконцентрований глибоко на своїй діяльності, не розпилюючи увагу на інші, то і рівень ефективності зросте, та відповідно прибутковість цієї діяльності.
– Сьогодні на ринку достатньо багато некондиційної вітчизняної картоплі, придатної для переробки на високоякісний експортний продукт. Яка, на ваш погляд, мінімальна вартість будівництва заводу, устаткованого високотехнологічним обладнанням?
– Справа в тому, що високотехнологічна переробка картоплі – не така проста справа, як багато хто думає і вимагає достатньо великих капіталовкладень. Звісно, реалізація проєктів в цій сфері потужно підштовхнула б українське картоплярство до швидкого розвитку.
Але в такому випадку не треба вважати, що такий завод буде орієнтований на переробку некондиційної картоплі, оскільки з некондиції вийде або неякісний кінцевий продукт, або його просто буде менше, ніж би можна було виробити із якісної сировини.
Тобто переробляючи некондицію, ефективність експлуатації такого заводу буде нижчою у порівнянні з переробкою якісної сировини.
Таким чином, щоб інвестиції в подібне переробне підприємство окупилися швидше, все ж потрібно орієнтуватись на вирощування якісної сировини під таку переробку.
– В одному з інтерв’ю ви згадували про зростаючий інтерес до виробництва в Україні сухого картопляного пюре або пластівців для його приготування. Хто переважно цікавиться цим питанням: великі агрохолдинги, чи абсолютно нові гравці?
– З моєї точки зору, виробництво сухого картопляного пюре – надзвичайно цікавий напрямок. Попит на цей продукт зростає і в Україні і в світі.
Сухе картопляне пюре прирівнюється до біржового продукту, легко зберігається і легко транспортується, може використовуватися практично у всіх виробництвах харчової промисловості, і навіть у виробництві пластику. Крім того, сировиною дійсно може виступати некондиційна картопля.
З огляду на це, за 11 років, що ми працюємо на ринку України, хто тільки цим питанням не цікавився, але на жаль, оскільки саме сухе картопляне пюре, як продукт мало відоме в Україні, не до кінця зрозумілий об’єм внутрішнього ринку та наявність сировини.
Окрім цього, інвестори як завжди хочуть дуже швидкого повернення коштів. Саме тому, подібний проєкт ще не був реалізований.
– Який обсяг інвестиційних вкладень в реалізацію проєкту з виробництва сухого картопляного пюре і пластівців? При оптимальної вартості продукції, за вашими підрахунками, який середній термін окупності?
– Об’єм інвестицій в завод з виробництва сухого картопляного пюре (пластівців) орієнтовно складе 8-10 млн. євро. Окупність кожен рахує по-своєму, але в середньому це 4-5 років.
– Без чого на ваш погляд, неможливо уявити ефективний картопляний бізнес?
– На сьогодні, щоб картоплярство було ефективним та конкурентним, всі ланки галузі мають бути високотехнологічними та ефективними, починаючи від вирощування (якісне насіння, достатнє забезпечення добривами та захистом, мінімізація пошкоджень продукту під час збирання та зберігання) і закінчуючи доробкою та переробкою. Звісно, зараз ми очікуємо реалізації проєктів в сфері переробки картоплі, що має позитивно вплинути на розвиток галузі.
Ну і, звісно, варто державі дивись на картоплярство як на галузь, що забезпечує харчову безпеку. Тобто держава має вникати в проблеми картоплярів та надавати підтримку, як це є в багатьох інших країнах.
– Одним із головних завдань дежпрограми з розвитку промислового картоплярства на 2021/25 роки є стимулювання будівництва заводів із передреалізаційної доробки та переробки картоплі. На ваш погляд, чи буде ця програма дійсно ефективною?
– Стимулювання будівництва заводів із передреалізаційної доробки та переробки картоплі вкрай необхідне сьогодні. Впевнений, що імпорт з Росії та Білорусії (як транзитної країни тут) має бути закритий, в тому числі з політичних мотивів, але з іншого боку має бути здорова конкуренція, і рішення мають прийматись на основі економічних підрахунків і досліджень, таким чином, щоб своєму виробникові все ж надавати мінімальні преференції.
Але якщо і робити обмеження імпорту крохмале- та картоплепродуктів, то тільки тимчасово, скажімо на кілька років, тобто дати можливість українським підприємствам налаштувати виробництво, стати на ноги, а потім середовище має стати конкурентним.
– Раніше ви стверджували, що з 2018 року ринок знаходиться на підйомі, і пов’язували це з активізацією обговорення питань зберігання та переробки картоплі в Україні. Як ви оцінюєте перспективи розвитку на цей рік?
– Очікуємо, що рік 2021 буде також успішним для картоплярства. Маю велику надію, що проєкти з переробки все ж почнуть реалізовуватися, також разом з тим є напрацювання щодо зберігання та доробки. Отже бажаю всім успіху, і прийняття виважених рішень щодо подальшого розвитку господарств та підприємств в галузі картоплярства.
SEEDS.org.ua за інформацією AgriGator
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!