Виноград – дуже пластична культура, вона завжди підлаштовується під місцевість. Однак наразі виноградарські зони України не мають своїх аборигенних сортів, оскільки і сама Україна досі належить до зони недавнього виноградарства і виноробства.
Про це SEEDS розповіла завідуюча відділом Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова” Ірина Ковальова.
“Україна належить до зони недавнього виноградарства і виноробства. Якщо порівнювати з європейськими країнами, то наше і виноградарство, і виноробство не таке давнє. Наші виноградарські зони не мають своїх аборигенних сортів.
Тому ми вважаємо, що ті сорти, які виведені нашими селекціонерами, які мають поширення в Україні, є нашою родзинкою, нашими автохтонними сортами, нашими споконвічними сортами”, – зазначила Ірина Ковальова.
“Один з них кишмиш Таїровський. Він є в реєстрі сортів рослин, дозволених до поширення в Україні. Зареєстрували кишмиш ще в 2007 році. Він відноситься до першого класу кишмишних сортів, який взагалі не має насіння. Ні рудиментів, ні насіння.
Він унікальний в своєму походженні. Він унікальний в тому, що це наш місцевий автохтонний сорт, який виведений в Україні і має шанс отримати поширення саме в Україні. Як у нас кажуть: “де народився – там и пригодився”. Це особливо стосується виноградної культури”, – підкреслила експерт.
“У винограду три батька: місце, сорт і технологія. Його смакові якості змінюються в залежності від ґрунту, від кліматичних умов і навіть від експозиції ділянки, на якій він росте.
При цьому виноград – дуже пластична культура, яка підлаштовується під місцевість. Однак не слід забувати, що це ще й багаторічна культура. Закладаючи той чи інший виноградник, потрібно обережно і грамотно підходити до вибору сортів і радитися з фахівцями”, – радить Ірина Ковальова.
За її словами, всього “Інститутом виноградарства та виноробства імені В. Є. Таїрова” було виділено більше 130 сортів. Багато з них передані до Реєстру сортів рослин України і на сьогодні їх кількість становить 55% реєстру сортів.
“У нашому інституті, якому вже 114 років, селекційний підрозділ працює з початку його заснування. Це все починалося ще за часів засновника Василя Таїрова. Перше що він зробив, це привіз найкращі європейські сорти і заклав колекцію. Тоді вона була однією з найкращих в Європі.
На жаль, під час Другої Світової війни це все загинуло, потім все це відновлювалося заново”, – розповіла завідуюча відділом Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова” Ірина Ковальова.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!