Минулого тижня відбулася презентація проєкту «Українська мережа демонстраційних ферм «ДЕМО-ФЕРМИ» (УМДФ), що реалізується Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України (НАСДСУ) за підтримки Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), повідомляє SEEDS.
Демоферма – це механізм для практичного показу різних методів інноваційного ведення сільського господарства, демонстрації ідей, новітніх продуктів, техніки, технологій, менеджменту, маркетингу у сфері сільського господарства не на спеціально створених господарствах, а на вже існуючих полях, фермах, переробних цехах.
Демонстраційні покази форм і методів роботи суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільського населення – це один із основних методів дорадчої діяльності. Так записано у Законі України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність».
Не тільки окремі демонстраційні мережі, а цілі мережі таких ферм стали важливим елементом систем передачі знань та інформації у сільському господарстві, систем сільськогосподарського дорадництва США, країн Європейського Союзу, Австралії. Про міжнародний досвід діяльності демонстраційних ферм, зокрема у країнах ЄС, розповідали міжнародний експерт Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Гроє Горват та Аніта Сіліня, керівник центру компетенцій у сфері тваринництва Латвійського центру сільських консультацій та освіти, що є давнім партнером НАСДСУ.
Активно створюються і розвиваються – за підтримки держави, проектів міжнародної технічної допомоги – такі системи у країнах з перехідною економікою. Так, на думку фахівців, демонстраційні ферми можуть допомогти здійснити революцію в африканському сільському господарстві.
Чому така увага до демоферм у світі? Тому що демонстраційна ферма – це ефективний механізм для практичного (!) показу «передовими» (так колись було прийнято говорити) фермерами своїм колегам, які ще не стали «передовими», але хочуть такими стати, різних методів інноваційного ведення сільського господарства.
Чому такий механізм є ефективним? Влучна відповідь на таке запитання пролунала із вуст Віктора Шеремети, фермера із Київщини, віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України: «Якщо виступає спікер з іншої галузі – багатьом нецікаво. Але якщо говорить, виступає із технологією безпосередньо фермер – це викликає великий такий ажіотаж, цікавість… І тому от на практиці фермери хочуть почути своїх колег. Передовий досвід. І вони, як правило його застосовують».
Томас Брунер, власник товариства з обмеженою відповідальністю «Агро плюс 2006» висловився коротко: «Я просто підкажу і покажу свою ферму і поясню, як це все працює».
Таку позицію фермерів підтримує й директор ННІ неперервної освіти і туризму Національного університету біоресурсів та природокористування України Олена Ковальова: «Я бачу перспективу в тому, що залучаються дуже практичні люди, реальні, які розуміють, що треба, які є плюси-мінуси… Завжди цікаво їздити спілкуватися з тими, хто пройшов, як то кажуть, всі кола – не буду казати пекла, але всі кола дійсності нашої країни у виробництві».
Отже, все просто: фермери більше довіряють своєму успішному колезі, ніж людині з іншого середовищ. Тому на майбутнє постає важливе завдання: зробити демонстраційні ферми складовою частиною сільськогосподарського дорадництва та відобразити це належним чином як у правовому полі, так і в практичних кроках органів виконавчої влади (зокрема, Мінагрополітики) та місцевого самоврядування.
Лариса Боден, співзасновниця товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Фокус», що на Херсонщині, зробила ще декілька важливих акцентів: демоферма повинна бути унікальною хоча б у чомусь – в продукті, технології, маркетингу; навчання за принципом «фермер-фермеру» допомагає знати партнерів у своєму середовищі, а також налагодити співпрацю фермерів з науковими та освітніми центрами.
Президент НАСДСУ, директор Львівської аграрної дорадчої служби Іван Паньків, виконавча директорка сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Молочна ріка», що на Дніпропетровщині, Марина Дрімуш, менеджерка Кооперативної Академії Софія Буртак підкреслили важливість створення та долучення до УМДФ сільськосгопдарських кооперативів, адже показати «кооператив набагато важче, ніж тваринницьке приміщення, конкретний об’єкт», але тільки так люди можуть зрозуміти набагато швидше «доцільність участі у кооперативному житті».
Думками, як побудувати таке партнерство між фермерами, науковцями та освітянами через демонстраційну діяльність поділилися також заступник академіка-секретаря Відділення аграрної економіки і продовольства Національної академії аграрних наук України Максим Кропивко, директор Науково-методичного центру “Вищої та фахової передвищої освіти” Міністерство освіти і науки України Тетяна Іщенко. Важливість такого партнерства очевидна: 160 дослідних господарств і дослідних станцій, які територіально розміщені у всіх природно-кліматичних зонах України мають демонстраційні полігони майже у всіх областях України. Зробити їх більш доступними для фермерів через мережу УМДФ – це те, що буде корисним і для науковців і фермерів. Теж стосується й аграрних навчальних закладів – коледжів, університетів, яких чимало в Україні.
Цікавими були й рекомендації щодо використанні GIS-технологій в діяльності УМДФ та дорадництві Андрія Стефановича, заступника директора компанії ESRI Ukraine, що долучилася до розробки геопорталу УМДФ.
Заступник директора Департаменту АПР Львівської обласної державної адміністрації Людмила Гончаренко акцентувала на важливості демоферм для невеликих господарств: «На Львівщині 280 тисяч особистих селянських господарств. Я впевнена, що 20% з цих 280 тисяч – це особисті селянські господарства, які реально ведуть маленький бізнес, які реально займаються не лише виробництвом для власного споживання й для реалізації. І це є оці люди, яких би ми навчили, як правильно вести бізнес: показати кращий приклад і навчити їх технології».
Таку позицію підтримує й авторитетний практик зі створення сімейних фермерських господарств, голова сільськогосподарської дорадчої служби “Агроаргумент”, що на Хмельниччині, Олександр Березюк: «Ми не маємо забувати, що у нас є і зовсім дрібні фермери, і ті, хто тільки хочуть ними стати… Наші демоферми мають бути різними, починаючи від маленьких сімейних ферм… Але ці всі господарства мають бути інноваційними, тому що технологічний прогрес ніхто не зупинить».
Голова Координаційної ради громадської спілки «Українська мережа сільського розвитку» Олена Бородіна переконана, що «демонстраційні ферми – це важливий елемент навчання дорослого сільського населення», що дасть можливість дійсно просувати зміни для розвитку сільських громад. На її думку, «обов’язково треба мати публічні ресурси для того, щоби ця система діяла. Суспільство повинно розуміти, що це завдання усього суспільства – підтримувати освіту сільського населення, тому що воно територіально, соціально, технічно, технологічно ізольовано».
Голова сільськогосподарського кооперативу «Стрийський ясь» Михайло Вишньовський, зауважив, що демонстраційна ферма – це в першу чергу демонстрація успішних людей: «Ми часто говоримо, показуємо досягнення фермерських господарств, технологію, економіку, але треба показати трансформацію людини».
І тут не обійтися без належної державної політики. Підтримка демонстраційних ферм владою є світовою практикою. Оскільки, підтримка розвитку фермерства та дорадництва – це в Міністерстві аграрної політики та продовольства України одні із провідних питань, на них покладаються сьогодні великі надії і плани, багато уваги приділяється, про що говорив начальник Управління аграрної інфраструктури цього Міністерства Максим Кобзистий, можна сподіватися на підтримку владою демоферм як частини дорадництва.
Мета проєкту «Українська мережа демонстраційних ферм» – створення в Україні інституту демонстраційних ферм як елементу системи сільськогосподарського дорадництва, їхня інституалізація, мережування в Україні та інтеграція у європейську мережу демоферм як елементу системи передачі знань та інновації̆. На шляху до створення УМДФ, як розповідав керівник проєкту «Українська мережа демонстраційних ферм, директор НАСДСУ Роман Корінець, буде здійснено низку кроків: популяризація ідеї демонстраційних ферм; виявлення та об’єднання ферм-новаторів; підготовка відібраних господарств до ведення демонстраційної діяльності; інституалізація демоферм в системі дорадництва; підтримка діяльності членів УМДФ; зміцнення та розширення УМДФ; співпраця УМДФ з європейськими мережами демонстраційних ферм. НАСДСУ на основі конкурсу відібрано 50 господарств для участі в УМДФ та створено геопортал мережі, де розміщено інформацію про її учасників. Незабаром розпочнеться реалізація програми навчання для учасників УМДФ, що підготовлена фахівцями НАСДСУ разом з партнерами. А ще підготовка демонстраційних показів на базі демофер. Співпраця з зарубіжними партнерами.
Президент Спілки аграрних журналістів України Лариса Гук запропонувала свій журналістський погляд: погляд на демоферми: «Демонстраційна ферма – це максимально простіше, коротше і, те, що називається прикладніше. Показувати практику, побачити на свої очі, побачити, як це працює – оце, насамперед, корисно».
Заступник директора Програми USAID з аграрного і сільського розвитку Андрій Заїка, переконаний, що найкращий спосіб побачити користь від новітніх технологій, ефективних агропрактик – це горизонтальна комунікації між фермерами. «Ми дуже розраховуємо і сподіваємося, що цей проєкт стане каталізатором не лише зростання продуктивності виробництва, а й стимулюватиме розвиток ринку інноваційних продуктів, аграрної науки та освіти. І, підкреслюю ще раз, що проект демоферм ґрунтується на принципі «фермер-фермеру», а, отже, допоможе створити ефективні й орієнтовані на зміни мережі своєрідних агентів змін у сільськогосподарському виробництві», – наголосив пан Заїка.
Більше про демонстраційні ферми можна дізнатися на сторінці Української мережі демонстраційних ферм https://demofarmua.tilda.ws/home.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!