ПБП “Вимал” і ТОВ “Крохмалепродукти Оране” – лише ці два з шести наявних в Україні крохмальних заводів розпочали роботу в 2020 році, тоді як інші перебувають у переддефолтному стані або повністю збанкрутували та мають величезні нереалізовані складські запаси продукції, виробленої у 2019-2020 маркетинговому році (МР), повідомив директор “Вималу” Сергій Самоненко.
“У період із 2017 до 2020 року імпорт з Білорусі зріс майже вдесятеро – з 877 тонн до 7100 тонн. Частина імпортованої продукції в Україні досягла 50%. Вона на 30% дешевша за український товар. Ми програємо в демпінговій війні через високу собівартість виробництва і закупівельні ціни на сировину”, – назвав він причину такої ситуації в галуз.
За його словами, ще гіршою є ситуація в сегменті сушених картопляних пластівців (картопляного пюре), оскільки з трьох наявних ліній із виробництва картопляного пюре припинили роботу всі.
“100% цієї продукції Україна імпортує з-за кордону. Цей продукт є стратегічно важливим для забезпечення потреб збройних сил України. Нині наша армія використовує картопляне пюре виробництва Російської Федерації”, – сказав Самоненко.
За його інформацією, сусідні держави, зокрема РФ, Білорусь та країни ЄС, мають держпрограми підтримки галузі картоплярства, у рамках яких виробникам компенсують відсотки за кредитами, витрати на придбання техніки, зрошення, насіння, а також діють регіональні програми стимулювання розвитку картоплярства та будівництва переробних підприємств.
Директор “Вималу” вважає, що держпрограма з підтримки промислового картоплярства в Україні буде неефективною без вирішення питання імпорту товарів, вироблених із картоплі у Білорусі та реекспортованих з її території.
“Після того, як 1 січня 2017 року РФ в односторонньому порядку вийшла з режиму вільної торгівлі (ЗВТ), а з Білоруссю в України збереглася угода про вільну торгівлю, роль Білорусі на міжнародному ринку кардинально змінилася: вона перетворилася на майданчик для промислової торговельної агресії та реекспорту в Україну товарів із РФ. Це стосується не лише картоплі та продуктів із неї, а й низки інших продовольчих товарів”, – вважає Самоненко.
Можливими варіантами вирішення проблем, на його думку, є напрацювання механізму захисту внутрішнього ринку України від проникнення крохмале- та картоплепродуктів із Білорусі, наприклад, шляхом виключення цих товарних позицій із режиму вільної торгівлі. Також директор “Вималу” запропонував зосередитися на збільшенні квоти на безмитне ввезення в ЄС груп “чутливих товарів” у рамках ЗВТ.
Як було озвучено на прес-конференції, щорічна внутрішня потреба України в картопляному крохмалі становить 16 тис. тонн, у 2019-2020 МР українські підприємства виробили 8,4 тис. тонн картопляного крохмалю, третину якого досі не реалізовано.
ПБП “Вимал” – найбільший виробник картопляного крохмалю в Україні. Має два переробні заводи в Чернігові, один з яких запущено в дію у 2018 році за кошти кредиту ЄБРР і власні інвестиції. Реалізуючи держпрограму з підтримки промислового картоплярства, “Вимал” має намір побудувати ще два підприємства з переробки відходів картоплі, що утворюються під час виробництва крохмалю, зокрема для випуску органічних добрив і протеїну, який використовують у птахівництві.
SEEDS.org.ua за інформацією Інтерфакс-Україна
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!