На початку лютого у Міністерстві юстиції України зареєстрували Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про затвердження Порядку уповноваження науково-дослідних установ, підприємств та організацій на проведення державних випробувань пестицидів та агрохімікатів» №392 від 28 грудня 2020 року.
Документом визначено механізм за яким Міндовкілля здійснює уповноваження науково-дослідних установ, підприємств та організацій на проведення державних випробувань пестицидів та агрохімікатів вітчизняного та іноземного виробництва.
Раніше система відповідних державних випробувань регулювалася наказом Мінекології №287, в якому вимоги до установ та описані процедури не мали достатньої чіткості та прозорості. Новий порядок має прописані вимоги, які виставляються до науково-дослідних установ у сфері державних випробувань пестицидів і агрохімікатів.
Віктор Погорілий, координатор Агрохімічного комітету та Комітету зернових та олійних культур, European Business Association
За словами Віктора Погорілого, координатора Агрохімічного комітету та Комітету зернових та олійних культур, European Business Association, таким чином вперше в історії України створено зрозумілі та розбірливі правила регулювання ринку державних випробувань.
«Цей документ позитивно вплине на розвиток агрохімічного бізнесу. Якість досліджень буде зростати. Більш того, цим наказом дозволили офіційно проводити державні випробування не лише державним лабораторіям та науково-дослідницьким інститутам, а й приватним. Після заходу на цей ринок приватних науково-дослідних установ буде зростати конкуренція та, відповідно, якість досліджень.
Відповідно, це позитивно вплине на якість та безпечність майбутнього врожаю. У нас є такий механізм як державне приватне партнерство, відповідно до якого державний науково-дослідницький інститут у співпраці з приватними компаніями зможе розширювати матеріальну та науково-технічну базу», – прокоментував експерт.
Ірина Бровко, директор Інституту Агробіології
Наказ про порядок уповноваження – це перший крок до реформування системи реєстрації пестицидів та агрохімікатів у нашій країні, впевнена Ірина Бровко, директор Інституту Агробіології.
«Раніше проведення державних випробувань в наукових установах не було в числі пріоритетних напрямків діяльності. Зазвичай таку роботу проводили один або декілька ентузіастів, справжніх вчених, які були глибокими фахівцями в даній галузі та самі ж виконували весь комплекс робіт (робота з клієнтами, проведення польових, лабораторних досліджень та оформлення результатів), що часто могло порушувати принципи конфіденційності та неупередженості. Нові ж правила передбачають чіткий розподіл функціональних обов’язків усіх осіб, що задіяні в процесі державних випробувань.
Сучасний аграрний бізнес, який у своєму арсеналі має усі новітні засоби вимагає високої якості надання послуг. Новий порядок уповноваження, на мою думку, сприятиме розвитку наукових установ у цій сфері, а також створюватиме здорову конкуренцію. Крім того, він дозволить уніфікувати інформацію та забезпечити визначеність результатів досліджень», – пояснює Ірина Бровко.
Ольга Бірюліна, керівник групи консультантів із реєстрації пестицидів та агрохімікатів ФОП Бірюліна
На думку Ольги Бірюліної, керівника групи консультантів із реєстрації пестицидів та агрохімікатів ФОП Бірюліна, цей наказ визначає проведення досліджень за світовими стандартами.
«Працюючи багато років у сфері консалтингового супроводу державних випробувань та державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів, я мала нагоду співпрацювати з різними установами, уповноваженими на проведення державних випробувань препаратів, а тому хотіла б зазначити і з власного досвіду, і з досвіду заявників реєстрації, що питання доступності вибору висококваліфікованого виконавця досліджень, який має належну матеріально-технічну базу, а також здатний відповідати сучасним вимогам у зручності комунікації, оперативності взаємодії з замовниками, прозорості процесу випробувань є надзвичайно важливими»- зазначає Ольга Бірюліна.
Ольга Кухар, координатор комітету захисту рослин Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»
Ольга Кухар, координатор комітету захисту рослин Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» стверджує, що обговорення Наказу тривало декілька років. Він був довгоочікуваним та важливим для агрохімічної галузі, оскільки дозволить позбутися установ, які не мають відповідної матеріально-технічної бази для проведення державних випробувань пестицидів і агрохімікатів.
«Недоброчесні установи могли формально проводити всі дослідження, лише на папері, відповідно – якість та наслідки застосування препаратів в результаті таких «досліджень» ніхто гарантувати не може. Також треба враховувати той факт, що фінальне рішення щодо реєстрації препаратів приймає Міндовкілля, а такі контори з фіктивними результатами досліджень ставили Міністерство не в краще становище.
Важливо також і те, що добросовісні виробники пестицидів і агрохімікатів співпрацюють лише з тими науковими установами, в яких є вся відповідна як матеріально-технічна база, так і відповідний рівень висококваліфікованих кадрів. Що не скажеш про тих «чесних» виробників, які незацікавлені в якості препаратів, а лише у матеріальній вигоді.
Нам важливо, щоб аграрії отримували високоякісні засоби захисту рослин, які відповідатимуть сучасним викликам та зможуть значно підвищити врожайність і в той же час зменшувати навантаження на довкілля», – розповіла координатор комітету захисту рослин Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
«Законопроект 2289 зможе розблокувати ввезення незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів для проведення державних випробувань та наукових досліджень. А даний наказ щодо уповноваження установ стає запобіжником, щоб недобросовісні виробники ЗЗР не змогли скористатися тими законодавчими ініціативами, які направлені на покращення діяльності аграріїв, чесним науковим установам, підвищенню екологічної планки, відновленню інвестиційної привабливості у своїх корисливих цілях».
Новації та вимоги, які впроваджує цей наказ та на що потрібно звернути увагу установам, які претендують на уповноваження проведення державних випробувань.
Відповідно до наказу «Про затвердження Порядку уповноваження науково-дослідних установ, підприємств та організацій на проведення державних випробувань пестицидів та агрохімікатів», акредитовані лабораторії мають відповідати міжнародному стандарту якості ISO 17025, який висуває суворі вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій. До слова, міжнародний стандарт якості ISO 17025 є «вказівником» для лабораторій, які здійснюють операції калібрування і тестування в усьому світі.
Акредитовані лабораторії повинні відповідати наступним вимогам:
- забезпечувати неупередженість та конфіденційність даних для своїх замовників;
- лабораторне обладнання та сертифіковані реактиви повинні сприяти точності отриманих результатів випробувань;
- кваліфікація персоналу має регулярно перевірятися шляхом міжлабораторних випробувань.
Таким чином, акредитована лабораторія забезпечує абсолютну достовірність результатів своїх досліджень.
Крім того, лабораторії мають мати наступні документи:
- Паспорт лабораторії – основний документ, в якому відображена повна сфера діяльності лабораторії та ресурси, які вона використовує для реалізації цієї діяльності: випробувальне обладнання та засоби вимірювальної техніки, сертифіковані стандартні зразки, персонал тощо.
- Декларація процесів лабораторії – основний документ, який регламентує протікання всіх стандартних операційних процедур під час роботи випробувальної лабораторії та гарантує їх відповідність стандарту ISO 17025. Декларація процесів висуває вимоги до документообігу та забезпечує прозорість кожного етапу дослідження від надходження зразка до лабораторії до моменту видачі протоколу випробування.
Набуває особливого значення сфера акредитації лабораторії.
Так для випробувань усіх пестицидів та агрохімікатів лабораторія повинна бути акредитована на встановлення якісних показників (фізико-хімічні характеристики). Тобто, щоб можна було встановити, як той чи інший продукт впливає на продуктивність та наприклад цукристість цукрового буряку чи вміст протеїну у насінні сої.
Для випробування інсектицидів у лабораторії має бути ентомологічна експертиза, фунгіцидів – фітопатологічна, а для гербіцидів гербологічна.
Наказ встановлює чіткі вимоги до кваліфікованого персоналу і це не тільки відповідний профіль та стаж роботи за фахом. Має бути чітко прописаний розподіл обов’язків усього персоналу, що задіяний в процесі. Фахівці, що безпосередньо працюють з пестицидами мають мати відповідний дозвіл, який видає Держпродспоживслужба.
В наказі прописані вимоги до земельних ділянок на яких проводяться державні випробування. Є обов’язковою наявність агрохімічних паспортів, що видає Інститут охорони грунтів України.
Для оцінки впливу на нецільові об’єкти наземної біоти в матеріально-технічній базі мають бути відомості щодо сертифікованих підрозділів з їх утримання або ж відповідні договори з підрядними організаціями.
Реформа системи державних випробувань пестицидів і агрохімікатів є важливою подією для агрохімічного сектору. Застосування засобів захисту рослин від шкідливих організмів є невід’ємною складовою частиною сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Новий наказ дозволяє залучити до процесу державних випробувань українські та міжнародні мережі приватних лабораторій та науково-дослідних установ. В результаті, покращиться якість випробувань. Крім того, потенційна конкуренція з боку приватних установ змусить державні науково-дослідні інститути інвестувати в матеріальну базу.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!
Вообще-то держиспытаниями занималось минимальное количество учреждений (до 4-Х). Наказ, скорее всего, связан с тем, чтобы дать работу фактически двум частным организациям, которые реально имеют хорошее оборудование и специалистов.
Одна из этих организаций – Институт агробиологии, а вторая «Інститут здоров’я рослин»