Україна стала першою в світі країною, де розробили технологію промислового вирощування посадкового матеріалу часнику нового типу. Світова наука давно веде роботу над виведенням “справжнього насіння”, або гібриду, щоб допомогти виробникам вдосконалити та здешевити технологію, яка до речі, незмінна близько 6000 років.
Ця технологія може стати початком переходу від класичної зубкової висадки часнику, на висадку “соло”, знаної в народі як “однозубка”. Донедавна такого посадкового матеріалу на ринку України та закордоном, було дуже мало і коштував він дорого. Однак завдяки новій технології все кардинально змінюється. Докладніше про інновацію в ексклюзивному інтерв’ю для SEEDS розповів керівник групи компаній “Best Garlic” Михайло Сорока.
– Як давно ви експериментували з новою технологією?
– Останні 5 років. Вели серйозні експерименти в полях на значних площах. Вибудовували власну технологію, але ж у даному випадку, робота йшла над створенням завершеної технології- посівні машини, засоби та знаряддя обробітку, збиральна техніка і так далі.
І тільки цьогоріч маємо результат – Україна перша в світі почне застосовувати нову технологію, новий вид посадкового матеріалу в такому архаїчному напрямку, як часниківництво.
– Які ж інновації ховаються у новій технології?
– Ми знайшли золоту середину. Ми створили продукт, який “збалансований” науково, економічно, та технологічно. В Україні було багато спроб створити нову технологію і основна – це сіяли великі площі насіння і працювати 2 роки для отримання класичного часнику. Але ця технологія не завжди себе виправдовує. Недоцільно однією культурою займати два роки земельну ділянку.
Такого не кожен може собі дозволити, та ще й в умовах світової стагнації цієї індустрії. Подивіться на світові ціни на часник! Дворічна технологія мала одну значну перевагу – кінцевий продукт мав вищу якість, а в цей час ціни на часник в Україні були до 5 євро за кг. Зараз все змінилось.
– Чому раніше нікому не вдавалося повторити ваше досягнення?
– Виростити епізодично насіння часнику в невеликих об’ємах можуть всі. Проблема завжди була в тому, щоб на великих площах зібрати “соло” механічно та швидко. Та й зрошення істотно ущільнює ґрунт, він стає твердим, як бетон – це стало проблемою № 1.
І тільки зараз нам вдалось створити відповідну техніку та адаптувати її. Вдалося запустити велике виробництво посадкового матеріалу, довести це все до складу, а згодом – до покупця. На скільки мені відомо, це раніше нікому не вдавалося.
Для впровадження цієї технології, ми як регіон, маємо великі стратегічні переваги: географія, наявність в країні хороших стрілкуючих сортів, а відтак і самого насіння, з якого подалі можна виростити “соло”.
Україна має добрий потенціал, щоб стати провідним гравцем на світовому ринку насіння часнику, бо вже зараз має “свою” конкурентоздатну технологію.
Я давно замаюсь часником і добре усвідомив де наше місце на цьому ринку. Якщо взяти в планетарному масштабі, то ми не повинні “тягнутись за європейськими законодавцями часникової моди” та гнатись за європейськими прибутками – це зовсім інше життя, правила якого європейці написали виключно для себе.
Ми маємо дістатися бодай рівня Китаю і це стосується виключно рентабельності виробництва, про якість “азіатського” продукту я краще помовчу. “Однозубка” і є тією цеглиною, з якої можна створити конкурентоздатну галузь на світовому ринку.
– Продаватимете “однозубку” українцям, чи навіть за кордон?
– В Україні ми давно продаємо. Але не було таких великих об’ємів. І навіть за кордон давно продаємо. Наше “соло” вже давно популярне у багатьох країнах світі. Але не було потрібного об’єму та й ціна посадковий матеріал була зависока.
В інтернет-розсилках його навіть по 400 гривень за кіло продавали. А серед великих товарних виробників, які купували “однозубку” на вирощування, ціна не падала менше 150 гривень за кілограм.
Ми ж довели собівартість цього продукту до достатнього мінімуму і ринкова ціна у нас дуже навіть доступна. Її можна прирівняти до звичайного зубкового матеріалу.
– Які обсяги виробництва маєте сьогодні?
– Зараз у виробництві 120 гектарів. Для ринку України, ми плануємо забезпечити мінімум 500тон, цього буде достатньо, щоб повністю забезпечити всіх бажаючих здоровим посадковим матеріалом нового типу. Все інше – за кордон.
– Коли посівний матеріал перестає бути таким і перетворюється в іншу товарну продукцію?
– До певного розміру – 28 міліметрів в діаметрі, “однозубка” є посадковим матеріалом. Більший розмір, свідчить про те, що це вже товарний продукт і його дорога на полички супермаркетів.
В Китаї є такий аналог. По всьому світу продається китайська “однозубка”. Добре фасована, однак вона в 4 рази дорожча, ніж класичний часник. Та й там у неї зовсім інше походження.
Китайську “однозубку” вирощують тільки в одній провінції, з певного сорту і на певній висоті в горах.
Вони беруть маленький зубочок часнику, висаджують його на цьому плато на висоті приблизно від 1800 до 2500 метрів над рівнем моря. Під час вегетації, та під впливом ще декількох факторів, сама цибулинка не ділиться на зубки, а просто виростає до розміру суцільної “однозубки” і на цьому розвиток зупиняється. Так у них виходить так зване “соло”.
Є начебто аналог, але він зовсім по-іншому росте і ця технологія не може нікуди імпортуватися, позаяк вона “аборигенно” прив’язана до певного місця, сорту та неймовірної кількості ручної праці. До того ж китайці надалі “соло” вживають виключно для харчування.
Людмила КАЛИТА SEEDS.org.ua
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!