Український бренд світового рівня, або чи реально знайти якісну українську ікру на полицях супермаркетів?
Сьогодні аквакультура в Україні перебуває на стадії активного реформування і, за умови державної підтримки, має значний потенціал на світовому рибному ринку. Власним прикладом це доводять компанії, що вже багато років виробляють українську ікру й інші рибні продукти згідно найвищих міжнародних стандартів, пише SEEDS.
Одним з таких прогресивних підприємств є науково-виробниче сільськогосподарське підприємство «Бестер», що вже понад 10 років виробляє ікру найвищого ґатунку, доступну для придбання в Україні, США, Австралії та низці розвинених європейських країн.
«Основною метою діяльності нашої компанії є виробництво найкращої в Україні чорної ікри. Для цього ми використовуємо дбайливо відібрану рибу, що була вирощена у нас на господарстві, та отримуємо ікру виключно класичним методом забою без прижиттєвих “здоювань” з подальшою термообробкою. Тому, споживачі можуть бути впевнені в тому, що це – свіжий та корисний продукт найвищої якості», – розповідає керуючий партнер підприємства Юрію Яременко.
Історія науково-виробничого сільськогосподарського підприємства «Бестер», розпочалася понад 10 років тому, коли колишні військові Юрій Яременко та Дмитро Рудковський вирішили започаткувати власний рибний бізнес. Як фаховий інформаційник та засновник журналу «Камуфляж», Юрій володів достатньою інформацією про стан галузі і розумів, що ця ніша в Україні практично вільна.
Майбутні підприємці взяли в оренду землю, придбали садкову лінію, зарибок та оформили усі необхідні документи для початку власної справи. Оскільки попереднього досвіду у них не було, прийняли рішення залучити до співпраці науковців.
«Вже за перші роки діяльності у нас на господарстві оселилися десятки тисяч риб, переважно осетрових порід, є серед них і справжня білуга. Така риба колись жила у Дніпрі у великих кількостях, проте зараз її можна знайти лише на рибних фермах, як наша», – розповідає Юрій.
Спочатку акваферма «Бестер» знаходилася у самому серці трипільської культури – селі Трипілля, за 30 км від Києва. Акваторія, де розміщувалася садкова лінія, мала сприятливі температурні показники та не замерзала взимку, оскільки розташовувалася у водовідвідному каналі Трипільської теплоелектростанції. Проте, у зв’язку з глобальним потеплінням, у Дніпрі почала підійматися температура води, і водойма стала не комфортною для риб. Тому, минулого року власники підприємства вирішили перенести акваферму на іншу базу у місто Ржищів Київської області, де знаходиться власний цех з переробки рибної продукції.
Для цього рибоводам «Бестера», довелося пройти непростий та тернистий шлях – через шість років боротьби з чиновниками вдалося взяти в оренду невеличку частку річки Дніпро у місті Ржищів – водойми загальнонаціонального користування для встановлення плавучих садків для вирощування гідробіонтів. Це сталося вперше в історії України після виходу у 2012 році Закону «Про аквакультуру».
«Протягом довгих шести років ми виборювали це право, – ділиться досвідом Юрій, – і наша перемога стала вагомим кроком для всієї України. Це сталося завдяки спільним зусиллям фахівців Держрибагентства, Київська ОДА та Обухівська РДА, які проявили політичну волю, адже зрозуміли сенс і перспективи такого кроку. Тому відтепер нашим шляхом зможуть пройти й інші підприємці-рибоводи».
Крім добування та реалізації ікри, «Бестер» провадить активну дослідницьку та наукову діяльність.
«Наше підприємство вивчає вплив наноферонів та гуматів на динаміку росту гідробіонтів, на захист їх від гіпоксії. Це – нові, абсолютно не досліджені теми у рибній галузі, – розповідає Юрій, – не зважаючи на те, що українська наука практично не фінансується державою, зокрема, у сфері рибництва, нам пощастило укласти договір про співпрацю з НУБіП. І ми радіємо тому, що наразі на базі нашого рибного господарства готуються дві кандидатські дисертації та чотири магістерські роботи».
В процесі діяльності, власники акваферми зрозуміли, що швидких прибутків від чекати не доведеться.
«Щоб отримати якісну ікру, рибу потрібно вирощувати в природних умовах щонайменше шість-сім років, і це якщо мова йде про стерлядь, – говорить Юрій, – осетер дозріває за 10-12, а білуга – за довгих 19 років. Тому, щоб втриматися на плаву і не втратити бізнес, ми прийняли рішення відкрити цех по переробці рибної продукції та виробництву чорної ікри, орієнтований на український та закордонні ринки».
Можливість працювати з закордонними партнерами «Бестер» отримав завдяки тому, що від самого початку діяльності працює по високими міжнародними стандартами якості, на підприємстві впроваджена та успішно функціонує система безпечності харчових продуктів ISO та ХАССП.
«Деякі виробники виготовляють так звану авальовану або здоєну ікру. Це коли ікру отримують з риб’ячого черева методом доїння, при цьому самка осетра, як правило, залишається живою. При такому методі добування ікри якість продукції дещо інша. Справа у тім, що ікра після овуляції має дуже тонку оболонку та високу клейкість. Для того, щоб здолати ці вади, її обробляють термічно, пастеризують. Проте, в результаті нагрівання, білок денатуралізується, а оболонка стає пружною та міцною. Такий продукт, за визначенням, не може вважатися пресервою, а виробник зобов’язаний під час його продажу позначати на маркуванні, що продукт був оброблений термічно. На Заході такий товар не має права називатися ікрою, там він позиціонується, як ікорний продукт. І ми, як виробники якісної ікри, активно домагаємося, щоб і в Україні виконувалися Закони щодо маркування харчових продуктів», – розповідає Юрій.
Проте, у процесі виробництва ікри, підприємці зіштовхнулися зі значними труднощами, пов’язаними з бюрократією. Виявилося, що для того, щоб провести лабораторний аналіз продукту, у фермера вимагають півтора кілограми ікри. Для порівняння, в Європі для цього потрібно лише 30 грамів продукту. Зважаючи на високу собівартість продукції, це становить значну проблему для невеликих фермерських господарств. Тому не дивно, що в Україні ринок риби заповнений вітчизняною рибою лише на 15%, а решта – імпорт.
«Така практика залишилися ще зі сталінських часів, коли з півночі СССР рибу везли вагонами. У той час ніхто не надавав цьому значення, проте у сучасних реаліях це виглядає як знущання з українського виробника. Для розуміння, з кожної партії ікри нам доводиться просто віддати більше ніж $ 1000. Це нонсенс» – говорить Юрій.
Сьогодні ікру компанії «Бестер» можна знайти на полицях українських супермаркетів, замовити онлайн на сайті компанії або скуштувати у топових ресторанах Києва, таких, як “NOT ONLY FISH”, “ПРАГА”, “QUEEN”. В закладах такого рівня продукція проходить ретельний відбір і лише найкраще потрапляє на стіл гостей.
Європейський та американський ринки наразі мають набагато більшу ємність, тому підприємці активно працюють в цьому напрямку, постачаючи ікру з Дніпра за кордон.
«До прикладу, нещодавно у нас з’явилася нова лінія продуктів: унікальна українська страва за рецептом моєї дружини Людмили – холодець з осетра, а також рибні пресерви. Крім того, серед асортименту нашої компанії – чорна, равликова ікра та рідкісна «золота» ікра стерляді-альбіноса», – говорить Юрій.
Крім власне рибного бізнесу, власники «Бестера» прагнуть популяризувати рибну галузь серед співвітчизників та розповісти про якісну українську рибу та ікру якомога більшій кількості людей. Тому, підприємство увійшло до спільноти з гастрономічного туризму “Дороги вина та смаку”.
«Після екскурсії на наше підприємство, туристи спростовують міфи щодо несмачної аквакультурної ікри, дізнаються тонкощі технології її виготовлення та починають довіряти українським виробникам», – розповідає Юрій.
В майбутніх планах підприємства – завершення будівництва РАС-системи закритого типу. Це – система регенерації води в закритих ангарах, де вона підігріватиметься до потрібної температури та проходитиме необхідне очищення. Завдяки цьому, можливість вирощувати гідробіонти зберігатиметься цілий рік, що значно підвищить продуктивність виробництва.
Незважаючи на здобутки підприємства, за понад 10 років діяльності у сфері аквакультури, Юрій та його колеги зіткнулися з масою проблем та труднощів, пов’язаних з недосконалістю законодавчої бази та свавіллям чиновників, що суттєво гальмує розвиток рибної галузі в Україні.
Тому, Юрій разом з колегами – рибоводами 7 років тому створили Асоціацію «Українська Аквакультурна Спільнота» з метою захисту прав українських рибоводів, зменшення обсягів забору біоматеріалу на ветеринарні дослідження, усунення недоліків у маркуванні ікри з риби осетрових видів та створення адекватної правової бази. Сьогодні до складу асоціації входить 14 рибних підприємств з усіх куточків України.
Юрій обіймає посаду виконавчого директора асоціації “Українська аквакультурна спільнота» та активно бореться за права українських аквафермерів.
«Сучасна рибна галузь в Україні потребує зрозумілих правил і послідовної державної політики, – розповідає Юрій, – парадоксальною є ситуація, що маючи найбільший потенціал у Європі, наша країна нині вирощує та виловлює надзвичайно мало риби, понад 85% риби на наших прилавках – це імпорт. При цьому, значні обсяги залишаються в тіні і проходять повз державу».
За словами Юрія, ситуація зараз виглядає значно гірше навіть у порівнянні з радянськими часами, коли в Україні успішно функціонувало Міністерство рибної промисловості та вироблялося риби в десятки разів більше, ніж зараз.
«В незалежній Україні рибна галузь свого часу перебувала у підпорядкуванні цілої низки державних структур, що негативно вплинуло на її розвиток та перспективи. Спочатку це був рибний комітет, потім агенція, яка підпорядковувалася мінсільгоспу. Після розформування Міністерства сільського господарства галузь перебувала в компетенції спочатку Міністерства енергетики, а потім екології. Зараз це знову – мінсільгосп. Цілком очевидно, що за такого державного підходу, кількість промислової риби в Україні точно не збільшиться», – підсумовує Юрій.
Маючи значний досвід у сфері рибоводства, члени асоціації вважають, що для розвитку рибної галузі потрібно вивчити позитивний досвід сусідів і застосувати найкращі закордонні розробки на українських аквафермах. Як приклад, Юрій наводить Туреччину, що за останнє десятиліття змогла зробити найпотужніший ривок у розвитку рибної галузі, та з країни імпортера перетворилася на потужного експортера. Сьогодні аквакультура приносить до турецького бюджету понад 3 млрд. доларів на рік.
«Проте, незважаючи на усі перепони та труднощі, ми вже бачимо позитивні зрушення. До прикладу, значним кроком вперед стала зустріч ініціативної групи Асоціації «Українська аквакультурна спільнота» з Міністром аграрної політики та продовольства України Романом Лещенком, на якій були обговорені основні проблеми рибної галузі та окреслені шляхи їх розв’язання. Наразі, за дорученням Міністра, рибною проблематикою довірено опікуватися першому заступнику Міністра Тарасу Висоцькому. Навколо нього вже згуртувався рибний актив з усіх куточків України. Це небайдужі до рибної галузі люди, фахівці своєї справи. Їхніми спільними зусиллями вже розроблені зміни до цілої низки законодавчих актів, що, будемо сподіватися, дасть можливість сталого та швидкого розвитку галузі. Щиро вірю, що цей процес стане початком реформування рибної галузі України», – оптимістично підсумовує Юрій.
Крім того, нещодавно підприємство розпочало співпрацю з проектом «Кращі Агропрактики ММСП». Завдяки цьому власники компанії «Бестер» сподіваються розширити коло партнерів, залучити інвесторів, поглибити свої знання у напрямку маркетингу та сучасних технологій виробництва.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!