Українські бджолярі вкотре вразили весь світ. На початку вересня пасічники України брали участь у світовому конгресі Apimondia Chile 2023 та виставці «АпіЕКСПО», яка проходила у Чилі, пише SEEDS.
Неабияк здивувала пасічників всього світу унікальна розробка української компанії AmoHive, яка презентувала на конгресі не тільки інноваційні SMART-вулики, а й власний новітній проект IT-бджільництва.
В Україні перша IT-пасіка компанії AmoHive, що складається виключно зі SMART-вуликів, з’явилась тільки з цього літа. Розташована вона неподалік від Білої Церкви, на Базі «Балтаси». SMART-вулики AmoHive, які збирають інформацію про бджіл та надсилають її до спільної бази даних, визнали найкращим інноваційним та технологічним рішенням на конкурсі European Bee Award у 2022 році.
З моменту старту ІТ-пасіки, авторами був започаткований порівняльний експеримент розповсюджених в Україні рас бджіл та створено місце, де українські науковці можуть проводити дослідження, а навчальні заклади – спеціалізовані курси та проводити навчання.
Цього року на світовому конгресі Apimondia Chile 2023 компанія AmoHive пішла далі і запрезентувала крім SMART-вуликів, ще і власні Дані, які були отримані з ІТ-пасіки в Україні, а також багатолітні дані спостережень з окремих SMART-вуликів AmoHive інших локалізацій в інших країнах. Це унікальні дані про розвиток бджолиних родин і власне вони викликали чималий інтерес на світовому конгресі бджолярів у Чилі, насамперед у науковців – як інструмент для досліджень та навчання.
Візуалізація погодинних, цілодобових та кількалітніх даних життєдіяльності бджолиних родин була запрезентована уперше в історії існування Конгресу Apimondia.
«Нічого незвичного у цьому немає, – каже співавтор проекту Ігор Курдін. – З однієї сторони це наслідок того, що ІТ-технології впроваджуються практично всюди, – дійшла черга і до бджільництва, і що цікаво – під час обробки та аналізу даних з SMART-вуликів навіть дійшла черга до поєднання методів та теорій, що взяті з інших раніш невластивих для бджільництва областей, таких як математика, статистика, інформатика та комп’ютерні науки. Цей напрямок має назву Data Science.
Після презентації нами на широкий загал візуалізації кількалітніх даних спостережень за життєдіяльністю бджіл у вигляді графіків, гістограм, графіків щільності розподілу, візуалізації патернів поведінки бджіл під час роїння, «осіннього грабунку» чи т.м. «зліту бджіл» чи «колапсу бджолиних сімей» (Colony collapse disorder (CCD)) можна сміло говорити про появу нового напрямку – Data Science у Бджільництві».
Розподіл температури всередині вулика та ззовні вулика. Періоди: Літо та Зима.
Розподіл температури та вологи всередині вулика і температури та вологи ззовні вулика. Періоди: Літо та Зима.
Data Science у бджільництві абсолютно новий напрямок. Навіть журі Конгресу Апімондія 2023 не було відповідно приготоване – не вистачило компетентних експертів.
На думку Ігоря Курдіна, співзасновника ІТ-пасіки, журі складно рецензувати наші вулики: «Україна суттєво, дійсно суттєво випереджає у розвитку сучасного ІТ-бджільництва всі інші країни світу. Наприклад, у якості експерименту у своїх SMART-вуликах ми додатково вмонтували RFID мітки, використання яких відкриває дорогу до ще нових можливостей.
RFID мітки – це автономні і дешеві мікрочіпи, які вже давно увійшли у широке використання у якості, наприклад, електронних пластикових карток для перепусток чи та ж сама банкова картка. У пам’ять цих RFID міток можна записати небагато але ключової інформації, наприклад про заміну бджолиної матки (раса, вік, дата), про дату лікування бджіл (ліки, дата, кількість) і т.д.
Фактично, це веде до ідентифікації вулика на весь період його існування за допомогою смартфону бджоляра, до створення Журналу Бджоляра та історії вулика. І це тільки впровадження RFID міток! А у поєднанні з SMART-вуликом – навіть до ідентифікації місця збирання меду та створення на довгі роки історії цього меду, якщо він з року в рік збирається у одному місці! У цьому допоможе поєднання Бази.
Даних процесу збирання меду, яку генерують сенсори автономного SMART-вулика разом з даними GPS локалізації, яка теж є у SMART-вулику. Таких технологій у світі ще не існує, але можливість практичного її створення – ми продемонстрували на Апімондії 2023. Ми охоче ділимось нашими ідеями та ноу-хау у тому і на сторінках українських спеціалізованих видань, але українською мовою звичайно. Хто знає українську – той може використати наші ідеї, досвід та знання, а хто не знає – то нехай її вчить!
За нашу фотографію, з відкриття ІТ-пасіки в Україні ми отримали 2 місце. І це дуже приємно. Це заохочує українських студентів і бджолярів. Ми називали її так: «Майбутнє вже тут. В Україні!»
Такої, як у нас ІТ-пасіки немає ніде в світі. Згодом, з часом накоплення дослідних даних з ІТ-пасіки буде можливість створити методику використання ІТ-пасіки та створити навчальний посібник для бджолярів, що включав би знання з ІТ та ведення бджільництва у легких та теплих поліпропіленових вуликах.
Я не зустрічав такого посібника і це теж, можливо, стало б однією з новинок від України для світової спільноти бджолярів на наступному Конгресі Апімондія 2025», – переконаний Ігор Курдін.
Українські бджолярі не перестають дивувати світову спільноту, розповіла співавторка проєкту Amohive Александра Курдіна. І не тільки невичерпним потенціалом, а й передовими дослідженнями, які не припиняються навіть під час війни.
«Всі знають, що Україна сильна. Багато людей нас підтримували на конгресі бджолярів, казали: ви молодці, ви приїхали. Але було видно, що деякі чекають, що цей ринок через війну зміниться, і Україна втратить свої лідерські позиції.
Зміна ваги вулика: літній та зимовий період. На прикладі видно насичення стільників, відкачка меду та динаміку зимового зменшення кормових запасів.
Наближення вологи всередині вулика до 100% є критичним. Якщо своєчасно не будуть прийняті міри, наприклад додати «канді» – бджолина родина може не дожити до весни.
Багатьох здивувало те, що українці, незважаючи на війну в країні, мають ще сили робити щось творче. А коли почули, що ми до того ж будемо проводити унікальні дослідження, – всі були реально здивовані. Здивовані тим, що маючи і так великий бджільницький потенціал, ми не тільки його продовжуємо, а й розпочинаємо щось нове.
Гістограма температур всередині та назовні вулика. Чим стабільніше тримає внутрішню температуру бджолина родина тим вона сильніша. Зміни у стабільності температури свідчать про зміни сили родини, зміни кількості розплоду і т.д.
Інформація про те, що українським ноу-хау, користується Канадський університет багатьох приємно вразила. А чому би ні? Маємо тепер епоху інтернету та онлайн зустрічей. Люди працюють на відстані з різних держав», – наголошує Александра Курдіна.
Влітку канадський університет з Монктону на SEB Centenary Conference – конференції у Едінбургу оприлюднив доповідь щодо проєкту, пов’язаного з добавкою омега-3, розповіла Александра Курдіна. За її словами проєкт має надзвичайні результати, які допоможуть врятувати від знищення чимало бджіл у всьому світі.
Але найголовніше те, що у дослідженнях канадські вчені використовують дані отримані завдяки українським вуликам!
Одна з сторінок Презентації дослідників з університету м. Монктон, Канада
«В Чилі ми окремо презентували частину інформації з цього дослідження. Воно стосується боротьби з пестицидами, але не у напрямку їх зупинки, хоча цей напрямок, звичайно, правильний. Автори вирішили підвищувати імунітет самих бджіл з використанням добавки омега-3.
Як показують дані досліджень, якщо організм бджіл буде підсилений кислотами омега-3, шанси на виживання бджіл в умовах жорсткої канадської зими значно збільшуються.
В експерименті вчені додавали екстракт горобейника польового (Buglossoides arvensis), який багатий на омега-3 жирні кислоти, в чистий та забруднений пестицидами нектар. Цими нектарами харчувалися бджоли. Результат показав, що ця харчова добавка рослинного походження значно покращила роботу мітохондрій у клітинах бджіл, які вживали забруднений імідаклопридом нектар.
Імідаклоприд – це інсектицидна речовина, яка діє на нервову систему комах. Він застосовується для боротьби з шкідливими комахами, такими як тлі, кліщі, хрущі та інші. Ця речовина належить до групи неонікотиноїдів, які мають високу ефективність та низьку токсичність для людини та деяких видів диких тварин. Але для бджіл імідаклоприд є токсичним. З січня 2023 імідаклоприд є забороненим в ЕС.
Результати цих досліджень досить вражаючі. З часом вони отримають певну комерційну цінність, або в питаннях медицини та ліків, або ж найпростіше – в кормах для бджіл.
До речі, добавку омега-3 для цього дослідження виготовляють з рослини, що росте бодай чи не на кожному городі та зазвичай його просто знищують, як бур’ян. В народі цю рослину називають горобине насіння, горобине просо, куряча сліпота тощо. Ось фото, як виглядають квітки цієї рослини”, – розповіла Александра Курдіна.
Українці не пасуть задніх і вже планують розробку нового, не менш вражаючого проєкту, пов’язаного з бджолами.
«За кілька років ми плануємо завершити ще один цікавий проєкт. Це створення математичної моделі поведінки бджолиної родини.
Її можна буде запрограмувати на сервері, і тоді дослідження вчених в світі можуть значно прискоритись.
Для прикладу, реальна аеродинамічна труба, де випробовують літаки вже не так часто використовується як раніше. А чому? Дуже просто – програмне забезпечення моделює будь-яку поведінку літального апарату, за будь-якої погоди та вітру.
Так само і бджолину родину теоретично можна змоделювати, її розвиток, ріст, поведінку. Але за умови, якщо вдасться назбирати багато релятивних даних, які можна порівнювати між собою, розумно їх опрацювати, проаналізувати взаємозалежності хоча б ключових параметрів і створити діючу математичну модель. Це досить амбітна та важка задача», – розповідає Ігор Курдін.
За його словами, це дозволить вченим всього світу проводити дослідження набагато швидше, а результати будуть максимально реалістичними.
«Кожен зможе скористатись цим програмним забезпеченням і змоделювати те, як буде поводитись бджолина родина, скажімо, на певній підкормці в навесні чи взимку чи восени. Або змоделювати те, як буде розвиватись родина в конкретних кліматичних умовах в залежності від погоди, раси бджіл, кормової бази, методів управління пасікою і т.д.
Це не тільки значно прискорить наукові дослідження бджіл у всьому світі, це дозволить студентам навчатися, як на віртуальних тренажерах», – вважає Ігор Курдін.
На його думку, саме студенти – це ті майбутні фахівці, які працюватимуть з ІТ-пасікою, SMART-вуликами та релятивними даними і розвиватимуть цей напрямок далі. В першу чергу – така можливість буде у студентів українських навчальних закладів.
«Після відкриття першої української ІТ-пасіки ми підписали умову про співпрацю зі Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля.
Зараз ми підписуємо умову про співпрацю з ДНЗ «Гадяцьке аграрне училище», яке готує професійних бджолярів. Ми плануємо поділитись з учбовим закладом своєю технологією і я надіюсь, що після отримання досвіду та даних, разом з викладачами ми зможемо створити новий навчальний матеріал для майбутніх бджолярів. Це могло б бути щось на кшталт учбового посібника, який би включав знання не лише про бджільництво, а й про ІТ технології, електроніку, великі дані та вміле використання всього цього разом.
Фактично ми все це робимо для нашої молоді, яка буде мати не тільки бджільництво, а й IT. Солідне IT. Це величезний потенціал – маючи таку мережу і розуміючи, що в Україні найбільше в світі бджолярів.
Ми підійшли комплексно до досліджень. Всі дані у нас, на серверах – це є одна з головних цілей проекту – унікальні дослідницькі дані. Ми не тільки порівнюємо дані, отримані з першої ІТ-пасіки під Києвом, а й дані з польських, німецьких та канадських локалізацій.
Крім цього зараз ми домовляємось про спільне створення інноваційного хаба з бджільництва на базі відкритої влітку на Київщині ІТ-пасіки. Де будуть представлені ноу-хау українських бджолярів. А таких є чимало», – переконана Александра Курдіна.
Читайте також: На шляху до енергонезалежності: громади Хмельниччини заклали три плантації енергетичної верби і тополі
Прекрасним прикладом є унікальний винахід нашого земляка-бджоляра, який було представлено цьогоріч на виставці у Чилі. Винахідник Юрій Гуслій (Інноваційний кооператив «ПАВІК») отримав бронзову медаль у конкурсі «Інновації в отриманні продуктів бджільництва» за промислову технологію виробництва перги.
Саму технологію створила група науковців Національного університету біоресурсів і природокористування України, а кооператив розробив обладнання для практичної реалізації технології.
За словами Юрія Гуслія, перга є одним із найперспективніших продуктів бджільництва. Це пилок рослин, який збирають медоносні бджоли, змочують у нектарі, поміщають у комірки стільників, утрамбовують і заповнюють медом.
«Багато людей, які піклуються про своє здоров’я, купують і регулярно споживають цей цінний продукт бджільництва, а наше обладнання допомагає значно збільшити його виробництво та покращити якість. Обладнання ПАВІК для промислового виробництва бджолиного хліба купують бджолярі всього світу.
Цей технологічний прорив є результатом нашої багаторічної спільної роботи з провідними українськими вченими. Обладнання порівняно невелике, його можна відправити поштою. Нам приємно, що вона отримала належну увагу пасічників під час 48-го Міжнародного конгресу «Апімондія» та «АпіЕкспо», в яких ми брали участь разом з іншими пасічниками та виробниками», — зазначив Юрій Гуслій.
“На Конгресі ми всі були об’єднані Спілкою пасічників України в одну команду, а презентована нами різноманітність це безумовно підтвердження унікальності нашої країни та сили у світовому бджільництві. Складно було найти схожий стенд.
Коли такі люди «з головами» збираються, згуртовуються, одразу виникає бажання створити бджолярський хаб, куди б не тільки студенти з України приїздили на курси, працювали і вчилися. Це повинно неабияк цікавити і бджолярів з інших країн.
Зрештою, смарт-технології все одно прийдуть. Рано чи пізно, але прийдуть. Питання – з нами чи без нас. Звісно, краще, коли вони з нами», – переконаний Ігор Курдін.
“Ми щиро дякуємо Проекту USAID «Економічна підтримка України» за організацію виїзду, а також нашим колегам, що приймали з нами участь у Конгресі Апімондія 2023.
Перед участю, ми зважували всі за та проти участі у Апімондії 2023. Але ми пересвідчились, що ворог прикладає і буде прикладати максимальні зусилля щоб Україна не звучала на міжнародному рівні, щоб не приймала участі в заходах міжнародного рівня, щоб створити враження що України не існує.
Ні, ми з цим не згідні. Власне Україна повинна звучати у Світі – солідно та гордо, у тому і в науці, і в ІТ і навіть у Бджільництві!”, – кажуть представники компанії AmoHive.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!
Бездарі!! Люди з них сміються а вони радіють!!