Врожай соняшнику в Україні опинився під загрозою. Цьогоріч у різних регіонах зафіксовано хворобу соняшнику, коли спотворюються кошики, внаслідок чого квітки перетворюються на листки — філодії.
“Хворобу вже виявили на полях Закарпатської, Волинської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Полтавської, Сумської, Одеської та Дніпропетровської областей.
Оцінити масштаб розповсюдження хвороби на сьогодні складно, адже соняшник лише починає цвітіння. Проте попередній аналіз ситуації свідчить, що спотворюються гібриди різних селекційних компаній, але різною мірою”, – пише кандидат біологічних наук Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Олександр Акулов.
“Хвороба не є новою, і Україна не перша країна, де її було виявлено. Окрім цього, хворобу виявляють у різних господарствах у різних регіонах, де суттєво різняться ґрунтово-кліматичні умови, насіння, агротехніка, добрива і системи захисту.
Аграрії з різних країн світу, виявляючи такі кошики, питають, що це таке. Найбільш поширені коментарі на аграрних форумах — “вірогідно мутація” та “фасціація (розщеплення) кошика”. Глибоких, фахових коментарів, насправді, не дуже й багато”, – зазначає фахівець.
“Вважаю, що найбільш вдала назва такого явища — філодій (Phyllody). Філодіями у вузькому розумінні називають сплощені черешки листків деяких рослин у вигляді листової пластинки.
Утворення філодіїв відомо людству з кінця XVIII сторіччя.
Яка причина таких видозмін? Якщо говорити узагальнено, то це збій в роботі генів-регуляторів на етапі формування квітки.
Але які причини цього збою? Причини розбалансування гормонів можуть бути різні. І це відкриває широкі перспективи для того, аби складно було віднайти істину: завжди проблему можна списати на помилку агронома або “аномальний рік” (надто сухо, надто волого, надто холодно, надто спекотно, перепади температури тощо)”, – вважає Олександр Акулов.
“У літературі домінують дві основні причини утворення філодіїв соняшнику. Першу узагальнено можна назвати одним словом — стрес (різної етіології), другу — зараження фітоплазмами. З кожним роком стає дедалі зрозумілішім, що основною причиною є все ж таки фітоплазми, але оскільки ці патогени доволі складно виявити і охарактеризувати, їх роль залишається недооціненою.
Припускаю, що масовий прояв хвороби у 2020 р. був викликаний розвитком фітоплазм, але підтвердити чи спростувати це припущення може лише молекулярно-генетичний аналіз уражених рослин”, – говорить експерт.
“Протягом тривалого часу ураження рослин фітоплазмами приписували вірусам. Відкрили їх у 1967 р., але розуміння того, як вони живуть, почало формуватися відносно нещодавно і обумовлене розвитком молекулярної біології.
Чи є фітоплазмози на інших сільськогосподарських культурах? Так, їх чимало. Як приклад, можна навести здуття стебел ріпаку, столбур кукурудзи, дрібноплідність томатів.
Чи лікується ця хвороба? На жаль, поки що надійних і перевірених методів не існує. Для профілактики хвороби важливим є здоровий насіннєвий матеріал і наявність генетичної стійкості до хвороби, контроль розвитку бур’янів (в т.ч. обкошування країв полів), а також надзвичайно важливим є контроль розвитку комах-переносників”, – пише Олександр Акулов.
SEEDS.org.ua за інформацією Аgroportal
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!