Механізм безмитних імпортних тарифних квот відіграє певну позитивну роль на початковому етапі виходу на ринок ЄС українських виробників. Тим не менш, цей механізм потребує оновлення та перегляду в рамках перемовин щодо актуалізації Угоди про Зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Європейським Союзом (ЄС) в 2021 році з метою досягнення більшої ефективності Угоди для обох сторін.
Україні потрібно вчитися діяти прагматичніше у стосунках із стратегічним партнером – Європейським Союзом. Про це пише в колонці для Interfax Катерина Звєрєва, директорка з розвитку Української плодоовочевої асоцаіції, Міжнародний консультант ФАО ООН.
“Українському бізнесу варто оцінити власні можливості для торгівлі та інвестиційної співпраці з Європейским Союзом. При формуванні переговорної позиції України в рамках оновлення Угоди пропозиції бізнесу мають бути враховані.
У 2016-2019 роках очевидною є позитивна динаміка розвитку торгівлі з Європейським Союзом, який сьогодні є головним торговельним партнером України з часткою у понад 41% від загального обсягу торгівлі товарами. Поступово зростає торгівля товарами з високою доданою вартістю”, – зазначає експерт.
“У 2020 році українські експортери використовують можливості 31 з 40 тарифних квот. Станом на кінець серпня вже повністю використано 8 тарифних квот на: мед, ячмінну крупу та борошно, оброблені томати, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, продукти переробки солоду та крохмалю, цукор.
Використовуються тарифні квоти на оброблену продукцію із зернових (81,2%), яйця та альбуміни (75,0%), м’ясо птиці (73,4%), крохмаль (73,3%), солод та пшеничну клейковину (72,2%), додаткова квота на яйця та альбуміни (60,4%), висівки, відходи та залишки (55,2%), додаткова квота на м’ясо птиці (53,1%), овес (45,3%), пшеницю (40,2%) та інші”, – нагадала Катерина Звєрєва.
ЄС погодився наразі лише на імпорт невеликого обсягу крохмалопатоки, який виробляється українськими заводами всього за пару днів
“Наприклад, як зазначають виробники крохмалопатоки, у цьому секторі встановився не рівноправний торговий режим. Український ринок відкритий для ЄС, а для українських виробників європейський ринок – навпаки. Адже ЄС погодився наразі лише на імпорт невеликого обсягу продукції, який насправді виробляється українськими заводами всього за пару днів.
При цьому лише кілька країн ефективно торгують на європейському ринку крохмалопатоки. Основні з них – це Ізраїль та Туреччина. І якщо ЄС суттєво збільшить квоти для України, то українські експортери зайдуть на ринок ЄС як конкуренти Туреччини, а не європейського виробника”, – зазначила консультант ФАО.
Винороби говорять – неможливо конкурувати з тими, у кого в пляшці до 70% дотацій
“З 2021 року буде введено нульове мито на ввезення вина до України. При цьому на сьогодні складається не найкраща ситуація на виноробному ринку – на 25-30% збільшився імпорт вина до України, порівняно з минулим роком. Тобто імпорт глобально зростає, а Україна не може забезпечити ефективної підтримки галузі так, як це робиться в ЄС.
Наприклад, у Франції на фінансування виноробної галузі виділялося до 8 млрд. євро на 2019 рік. Тому конкурувати з тими, як кажуть наші винороби, у кого в пляшці до 70% дотацій, є неможливим. Тому виноградники на сьогодні вирубаються і ситуація для виноробів є не дуже сприятливою.
При цьому в ЄС ми експортуємо вина не так багато. Наші основні напрямки експорту – країни Африки, Азії та пострадянського простору”, – додає Катерина Звєрєва.
Найбільше Україна експортувала плодоовочевої продукції у сезоні 2019/20 до країн ЄС
“У сезоні 2019/20 років головним ринком реалізації для плодоовочевої продукції українського виробництва були країни Євросоюзу. На країни ЄС припадає вже 67% обсягу експорту фруктів, ягід, овочів і горіхів з України.
Ще 14% припадає на поставки плодоовочевої продукції українського виробництва в країни Близького Сходу, і лише близько 7% – в Білорусь, яка, частково, реекспортує українську плодоовочеву продукцію на російський ринок.
За роки дій російського ембарго на поставки плодоовочевої продукції на ринок РФ, українські садівники та овочівники повністю позбулися залежності від даного ринку і навіть наростили обсяги експорту. А ще у сезоні 2012/13 років Росія була основним ринком збуту плодоовочевої продукції з України.
У цю країну прямувало понад 29% всього плодоовочевого експорту на суму близько $ 75 млн. Ще близько 3% експорту українських овочів, фруктів, ягід і горіхів прямувало в Білорусь. За сім років залежність українського плодоовочевого бізнесу від поставок на ринок РФ скоротилася приблизно в сім разів, а Росія вперше випала з десятки основних країн-покупців української плодоовочевої продукції за підсумками сезону 2019/20″, – каже Катерина Звєрєва.
“Українські виробники шукають можливості заробити більше на європейських ринках. Водночас на ринку є типовою ситуація, коли наша, наприклад, ягода постачається до Польщі, потім упаковується і до України повертається вже як продукція з високою доданою вартістю – в цій ситуації треба шукати якісь шляхи перемовин з країнами, бачити, де можна заробити більше і де створюється саме та додана вартість.
Якщо ми говоримо про якісь європейські моделі, які можна адаптувати в Україні, то це, все ж таки, підтримка малого фермерства та малого виробника. Наприклад, в Швейцарії дуже цінують свого виробника. І зовсім не просто зайти на цей ринок з високоякісною продукцією сторонньому гравцю ринку, адже він досить захищений. Отже, нам потрібно йти таким самим шляхом”, – додає експерт.
Нерівнозначні умови для експортерів соку
“Соки вітчизняного виробництва експортуються до ЄС з 18% ставкою мита. При цьому продукція з ЄС імпортується до України за 0% ставкою.
Виробники соків хочуть ініціювати встановлення дзеркальних умов при імпорті продовольчої продукції до України та експорті українських товарів, зокрема сокової продукції та безалкогольних напоїв.
Крім того вони виступають з ініціативою підвищення ввізного мита для зазначених категорій продовольчих товарів на територію України до рівня, яким обкладені українські аналогічні товари, що експортуються до ЄС”, – додає Катерина Звєрєва.
Обсяги меду, що українці експортують до ЄС в 7-8 разів перевищують надану нам квоту
“Наразі наша медова галузь є високозалежною від ринку Європи. Туди спрямовується близько 80% експорту українського меду. Країни ЄС вважаються найбільшими у світі імпортерами меду.
За даними консультанта Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Анни Бурки, близько 40% потреб споживачів в меді задовольняється за рахунок імпорту. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, в рамках якої почала функціонувати поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі, сприяло збільшенню країн-покупців та нарощуванню обсягів експорту українського меду, а відповідно і надходженню валютної виручки в країну.
Вже через рік після підписання Угоди, кількість підприємств, що мали право поставляти мед на ринки Європейського союзу, зросла до 52, а вже на кінець 2019 року склала 72.
Протягом дії Зони вільної торгівлі українські компанії-експортери меду активно використовують можливості безмитних тарифних квот.
Як основна, так і додаткова преференційна квота на мед використовувалась в перші дні нового року. Втім, квота яка виділена для України є дуже маленькою. Адже обсяги, що ми експортуємо до ЄС в 7-8 разів перевищують надану нам квоту. Такий розрив квот створює додаткове навантаження на самі підприємства, адже всі купують обсяг під квоту і експортують в листопаді-грудні. На початку січня ж цю квоту повністю вибирають, а потім компанії можуть навіть простоювати, або здійснювати мізерні поставки.
Профільні асоціації, з метою вирішення зазначеної проблеми, пропонують знизити загальну митну ставку на весь обсяг меду, який можливо буде експортуватися до ЄС. Також пропозиція від виробників полягає у збільшенні обсягів квоти у декілька разів, адже сьогоднішні 5 тис тонн – це замало для України”, – зазначає Катерина Звєрєва.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!