Україна змогла вписатися в світові ринки і нарощує свій експорт продукції: Микола Пугачов

Особливості глобального розвитку продовольства, обсяги торгівлі і виробництва агропродовольчої продукції постійно зростають. Порівнюючи з 2000 р. вони зросли втричі. Зафіксовано збільшення глобального виробництва та міжнародної торгівлі, практично по всіх основних групах продовольства. Про це заявив Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” під час свого виступу на форумі “Експорт агропродовольчої продукції: нові можливості для українських товаровиробників” в рамках ІІ міжнародно виставки Ukrainian Food Expo. Подробиці читайте на SEEDs.

При цьому, характерна тенденція останніх років — падіння світових цін на продовольство. Говорячи про сьогоднішню ситуацію, можна сказати, що в світі виробляється більше продовольства, ніж споживається. Однак, понад 1 млрд. жителів планети не доїдають, через граничну бідність. Маємо два полюси: надлишок продовольства і голод. Так, регіони Африки, Азії і Латинської Америки відзначаються як такі, що не доїдають.

Найбільші країни експортери: США, Нідерланди, Німеччина, Китай, Бразилія, Франція.

Найбільші країни імпортери: ЄС, США, Китай, Німеччина, Японія, Великобританія, Корея.

За словами спеціаліста, ключові товарні групи: зернові, насіння олійних, олія і продукти харчової промисловості — ці товари займають близько 90% вартості експорту.

Коли ми розглядаємо в регіональному співвідношенні наш експорт, бачимо, що збільшується частка експорту в країни Азії, Європейського Союзу і зменшується частка експорту в країни СНД.

“Значною мірою сприяла зростанню експорту в Європейський Союз підписання угоди про Асоціацію з ЄС і ми маємо тенденцію збільшення експорту саме в ЄС, аналізуючи структуру цього експорту, ми відзначаємо, що основу становлять знову ж таки (за 2017 рік): зернові — 39%, жири та олії — 16,3%, насіння і плоди олійних — 15,5%, і відходи харчової промисловості — 11,8%. ЄС понад 70% нашого експорту зорієнтовано виключно на 6 країн (Польща, Іспанія, Нідерланди, Німеччина, Італія, Франція), тобто, ми схильні до значного ризику щодо експорту. Наводячи приклад, беремо до уваги ситуації цього року. Понад 80% українського цукру експортувалося в одну державу, і коли держава закрила імпорт з України, виникла проблема. Однак, питання зняли, через дипломатичні канали”, – відмітив Пугачов.

Сучасна тенденція світу — створення інтеграційних угрупувань, таких як ЄС. Практично в будь-якій країні світу можна побачити інтеграційні угрупування, які контролюють питання імпорту продукції і захищають свої внутрішні ринки від небажаного імпорту.

Україна є членом 16 угод щодо зони вільної торгівлі. Ці угоди охоплюють понад 40 країн світу і близько 800 млн. споживачів. У нас укладаються нові угоди і проводяться переговори, щодо завершення цих угод, повідомив Микола Пугачов.

Як захищають свої ринки, можна побачити на прикладі Туреччини. Середній тариф у них для агропродовольчу продукцію — понад 42%, а на окремі продукти — м’ясо, наприклад — 225%, масло тваринне та молоко — 180% тощо. Крім того, вони запроваджують і аграрний компонент — додатковий специфічний тариф на перероблену продукцію, в якій наявні цукор,  молоко, крохмаль тощо.

“Говорячи про оцінку нашої продукції в торгівлі, наприклад з Туреччиною та іншими інтеграційними угрупуваннями можемо побачити, що аналіз не показує негативних наслідків для України”, – розповів Пугачов.

Порівнюючи з окремими країнами, з якими ми будемо підписувати угоду про Асоціацію, або вже підписали, можемо говорити, що по окремих продуктах ми маємо суттєві переваги, наприклад, жири та олії, продукти харчової промисловості тощо.  Те саме ми бачимо і щодо Канади.

Говорячи про конкретну Туреччину, ми можемо говорити про перспективи постачання певної продукції, яка може знайти своє місце на Турецькому ринку.

“По багатьох країнах світу ми зробили аналіз, щодо можливих перспектив співпраці з цими країнами, проаналізували, які з них є імпортерами і по яких продуктах, який обсяг цього імпорту і де Україна може нарощувати свої перспективи. – наголошує експерт –  Наприклад, республіка Корея — нетто імпортер сільськогосподарської продукції. Коли ми говоримо про найбільшого нетто  імпортера в світі — Китай, ми бачимо, що вони є і активним учасником експортних операцій і дуже потужним імпортером”

Отже, щодо перспектив. Насамперед, в світі буде збільшуватися населення планети і спостерігається стійкий тренд щодо підвищення рівня доходів населення в бідних країнах. Тобто, бідні країни прагнуть краще харчуватися, але при цьому ми будемо чекати і загострення конкуренції.

Аналізуючи перспективи світових ринків, на окремі групи товарів, де Україна є лідером. Наприклад, ринок зерна. Ми можемо відзначати, що світове споживання зерна за наступні 10 років може збільшитися. Проте, і виробництво зерна суттєво зросте.

Ринок олійних культур: збільшуватиметься виробництво у наших конкурентів — Латинська Америка, Північна Америка, ЄС і Азія. А от споживання значно не зросте, хіба що, в Азії.

Ринок тваринницької продукції: виробництво зростатиме в Азії, Латинській Америці і навіть в Африці, при менших обсягах потреби в цій продукції.

Пугачов акцентував увагу на тому, що на ринку м’яса птиці, де Україна почувається сьогодні досить непогано, збільшиться конкуренція в світі.

Ярослава Коломієць

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!