На жаль, чаю не судилося стати промисловою агрокультурою в Україні. Попри те, що на Закарпатті вже 70 років росте маловідома чайна плантація. Чим не вгодили родючі землі України закордонним кущам SEEDS розповів знаний фахівець в області чаю, засновник чайної марки tea.and.travel Максим Шахалов.
– Скільки сортів чаю ви перепробували за своє життя?
– Сотні або тисячі… Навіть незрозуміло як їх рахувати. Однаковий чай різного року – це вже різний чай. Вплине на смак і підготовка води. Та й сама вода скрізь різна.
Навіть якщо чайні плантації знаходяться “через паркан” один від одного, процес підготовки, особливість культивування куща, вона абсолютно різна. Кожен чай – це вже новий напій.
Моя ідея полягає в тому, що б популяризувати щоденний повсякденний чай, який не вимагає якихось церемоній, спеціального посуду та іншого. Він вимагає тільки поважного до себе ставлення і нормальної води.
В Україні досі є елементарна проблема – в нас не вміють готувати воду. Вода використовується або з каво-машини або з кулера. Чай вимагає свіжої кип’яченої води. Для його приготування достатньо мати просто чайник.
Але наші ресторатори ставляться до цього не досить серйозно, а наші споживачі не такі вимогливі, тому в Україні і не попити гарного чаю.
– Чи має Україна шанс стати виробником чаю? На Закарпатті не так давно відшукали стару здичавілу плантацію чаю.
– Минулого року ми з моїм маленьким сином шукали цю плантацію в Мукачево. І знайшли! Зараз тут дубовий ліс і кущі ожини, але чай вижив і пристосувався. Це, звичайно, не кущі або дерева як на хороших фото з Цейлону або Китаю – це маленькі кущики і листочки, які після зими пробиваються з землі.
В цьому році багато хто, зокремаі ми, почали активно говорити про це місце, завдяки чому всі хоча б на карті цятку поставили. А в минулому році про неї і не чув ніхто.
Так, плантація стара – цього року цій чайній плантації рівно 70 років з першої висадки виповнилось. З 19 квітня по 5 травня 1949 року на дослідній ділянці в Мукачеві були висіяні насіння Camellia sinensis – це була найпівнічніша чайна плантація в світі.
Через кілька років з цієї плантації зібрали урожай, але погодні умови Закарпаття не дозволили зробити вирощування чаю масштабним, промисловим, і згодом плантацію закинули.
Чай не може і ніколи не стане в Україні промисловим форматом. Наша природа не дозволяє чайному кущу рости так вільно, як в інших регіонах світу. Взимку його треба вкутувати, обігрівати – а це вкрай дорогий захід.
– А якщо використовувати теплиці для вирощування чаю?
– Чай не любить теплиць. Він не любить зопрівати. Йому треба багато води, але вона не повинна стояти в коренях, а повинна протікати.
У світовій практиці тільки японці застосовую щось схоже на теплиці, але на традиційні вони мало схожі. Там чайні кущі накривають бамбуковими, солом’яними щитами. А так, поки що не знайшли нічого, що б дозволило чай зберігати від холоду – теплиць, “накривалок”.
– Чи може чай стати бодай нішевою агрокультурою для України?
– Ми це обговорювали, але відповіді на це питання не знайшли. До слова, чай, який росте в Мукачево, Грузії і на Краснодарі, він частково кримський чай. Дивно, але в Криму, в Нікітському ботанічному саду він не прижився, а в Закарпатті – так. Ось така дивна властивість чаю.
До слова, плантація в Мукачево, хоч її і називають найпівнічнішою, такою зараз не є. Є більш північні – в Шотландії. Але і там вони існують тільки як частина готельного бізнесу.
– Може і в Капати варто налагодити чайні екскурсії?
– Аграрної цінності ця плантація не має, але як культурна цінність – було б добре туди налагодити туристичні маршрути. Закарпаття на такому туризмі може розвиватися.
Людмила КАЛИТА SEEDS.org.ua
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!