Поки надворі панує зима у Вінниці, в теплиці станції юннатів дозрівають лимони та плоди екзотичної монстери. У лабораторії доглядають за понад десятьма тисячами екземплярів різних рослин, серед яких і величезна колекція кактусів, пише SEEDS.
Вінницьку обласну станцію юних натуралістів відкрили в 1954 році. Тоді ж побудували лабораторію тепличного господарства. Сьогодні це один з найбільших у місті осередків рослин з різних куточків світу.
Останні 13 років теплицею завідує Тетяна Слободяник. Жінка зізнається, аби розширити колекцію довелося домовлятися з різними розсадниками.
“Коли я почала працювати, то було дуже мало рослин. Завозили нові зі столиці, зокрема, ботанічних садів імені академіка Олександра Фоміна та саду імені Миколи Гришка Національної академії наук України. Ми їздили з дітьми в літній табір до Києва. Вони відпочивали, а я ходила з листами-проханнями в ботанічні сади. Коли давали зразки, то ми їх у руках з вихованцями везли у Вінницю. Завдяки цьому у нас з’явилися власні тропіки”, – згадує Тетяна Слободяник.
200 квадратних метрів теплиці поділені на кілька окремих відділів: сектор колекцій рослин, де розміщені, наприклад, ароїдні та папоротники, далі стелажі для дослідницьких робіт, вологі тропіки та кактуси. Часто тропічні види доводиться підрізати, тому що вони розростаються занадто швидко, особливо влітку. В теплу пору року конструкцію відкривають на провітрювання, тому бджоли та джмелі вільно залітають всередину.
Екзотики вистачає. Після вирощування фейхоа, папайї, кумквату, апельсинів та лимонів, посадили ще лічі, що є одним з найпопулярніших фруктів Південно-Східної Азії. Спробують виплекати його просто з насіння.
“Цікавим є Пао-Пао або “бананове дерево”. Це трав’яниста, високоросла рослина. Я також привезла його з Києва. Плоди схожі до бананів, але коротші та грубіші. Всередині багато насіння. У літературі описано, що вона може лікувати онкозахворювання, але яким саме чином мені – невідомо”, – розповідає пані Тетяна.
Тетяна Слободяник зазначає, що часто жителі міста дарують закладу власні рослини. Масово приносили на початку війни, коли люди виїжджали за кордон та не знали чи повернуться знову.
Читайте також: Садівництво рятує від хронічних та психічних захворювань
Вторгнення вплинуло й на забезпечення теплиці. В перші місяці, вимкнули опалення, яке подається від централізованої системи. Через це частина теплолюбних видів загинула. Не пережили період драцени, бегонії та дифенбахії, померз банан, який раніше цвів та давав плоди. Сьогодні їх розводять знову, пише vinbazar.
Завідувачка лабораторії каже, що з радістю прийняли б у подарунок різні рідкісні рослини, які в магазинах через нетоварний вигляд позбуваються. У теплиці є можливість їх врятувати та показувати дітям. Через недостатнє фінансування власні спроможності для придбання нових зразків, добрив та інших засобів – обмежені.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!