Створення сільгоспкооперативів зменшить ризики монополізації аграрного ринку України
Погані погодні умови, рейдерство, прогалини в законодавстві, яке регулює земельні відносини та відсутність належного фінансування аграрної сфери – це лише частина проблем, з якою стикається малий та середній аграрій. Об’єднання малого і середнього агробізнесу у кооперативи дозволить їм в повній мірі захистити свої права та інтереси, розповів SEEDS Василь Рущак, старший партер PRINCEPS LAW FIRM.
15 листопада 2020 року вступить у дію Закон України «Про Сільськогосподарську кооперацію». Закон встановлює і врегульовує правові та економічні механізми діяльності сільськогосподарських кооперативів, визначає їх соціальне становище. Також, детально визначає порядок створення, функціонування та припинення діяльності таких кооперативів.
«Звісно, прийняття Закону є великим кроком, оскільки дана сфера стане більш врегульованою. Об’єднання малого і середнього агробізнесу, дозволить їм в повній мірі захистити свої права та інтереси.
Для прикладу, великою проблемою (в тому числі враховуючи невеликі доходи) є те, що малі та середні фермери нехтують юридичною, бухгалтерською, фінансовою та іншими підтримками, послугами працівників, які допомагають збуту (продажу продукції).
Такі послуги є важливими у боротьбі з протиправними рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування, у боротьбі з рейдерами та конкуренції на ринку.
Об’єднавшись вони складуть суттєву конкуренцію великим агрохолдингам та монополістам. І не обов’язково, щоб такі члени кооперативу ділили прибуток порівну від продукції, головне, щоб була особа, яка б захищала їх права та інтереси на всіх етапах їхньої діяльності. Такий підхід до кооперації існує в різних розвинутих країнах», – нагадує Василь Рущак.
«Проте, в Україні такий механізм кооперації для багатьох виявився недостатнім, і додали кооперативи, які можуть отримувати прибуток. Отже, ті ж самі агрохолдинги.
Тому, великі підприємства (агрохолдинги), в структурі яких є багато різних юридичних осіб та фізичних осіб (землевласників, виробників та переробників певної продукції), за даним законом об’єднаються в кооперативи. Відтак, вони також зможуть дещо змінити свою структуру управління, оптимізувати певні витрати та оподаткування.
Більш того, враховуючи, що 20% від виручки, кооперативи можуть отримувати від сторонніх осіб, то це не зовсім буде для захисту прав та інтересів членів кооперативу, а й інших осіб.
Також, введено поняття асоціативного члена кооперативу, який має голос при прийнятті рішень, та який має переважне право на повернення частки, у разі ліквідації кооперативу. Таке право, є певною мірою дискримінаційне для повноправних членів», – додає юрист.
«Окрім цього, враховуючи недосконалість Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» та відсутність станом на зараз порядку функціонування та обігу земель сільськогосподарського призначення, будуть механізми обійти обмеження Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», в тому числі, в частині обмеження в кількості купівлі земель в 100 га (на початку).
Підсумовуючи, потрібно наголосити, що не дивлячись на певні недоліки Закону, він прийнятий та невдовзі розпочне діяти, а те в яких цілях він буде використаний, залежить від усіх нас. Якщо малі та середні фермери (агропідприємства) об’єднаються для спільної мети, тоді вони будуть більш захищені та складуть конкуренцію великим агрохолденгам та зменшать ризики монополізації ринку», – вважає Василь Рущак.
Створення сільськогосподарського кооперативу
Сільськогосподарський кооператив може бути створений фізичними та юридичними особами, у складі не менше трьох осіб, за рішенням установчих зборів.
Сільськогосподарський кооператив має статус юридичної особи. Такі кооперативи можуть утворювати сільськогосподарські кооперативні об’єднання.
Члени (засновники) сільськогосподарського кооперативу обирають види діяльності такого кооперативу самостійно: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний.
Форма діяльності кооперативу може бути – з метою чи без мети одержання прибутку. Отже, якщо засновники кооперативу мають на меті лише здійснення обслуговування такого кооперативу, а розпоряджатись продукцією будуть кожен окремо, то вони можуть обрати форму діяльності неприбуткової організації, та отримати оптимальне оподаткування.
Органи управління сільськогосподарського кооперативу.
- Вищий орган управління – загальні збори с/г кооперативу.
- Виконавчий орган – правління с/г кооперативу, яке очолює голова правління.
- Контрольний орган – ревізійна комісія. Спостережна рада кооперативу (у разі створення) здійснює контроль за додержанням статуту кооперативу та діяльністю виконавчого органу управління кооперативу.
Джерелами формування майна сільськогосподарського кооперативу є:
- вступні та пайові (зокрема додаткові пайові) внески;
- членські та цільові внески його членів;
- кошти, які надходять від провадження господарської діяльності кооперативу;
- кошти, які надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій, с/г кооперативних об’єднань, учасником яких він є;
- субсидії (дотації), отримані з державних та місцевих бюджетів для підтримки с/г кооперативів, державних цільових фондів;
- грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, гуманітарна допомога, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
- інші надходження, не заборонені законодавством.
Кооператив створює основний, пайовий, цільовий та резервний фонди зі своїх прибутків.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!