При всьому різноманітті наших вітчизняних культур не варто забувати і про рослини-прибульці. Деякі адаптувалися і радують нас своїми смачними врожаями, а деякі стали навпаки найлютішими ворогами для аборигенних місцевих рослин.
“Чужі нашій природі рослини іноді “тікають” з ботанічних садів і оранжерей, куди їх завезли, як екзотику. Дивно, але в більшій своїй масі вони дуже агресивні, і тому, витісняючи аборигенні види, самовільно займають великі площі. У природі вони стають дикими, завдаючи величезні екологічні і економічні збитки. А деякі з них, наприклад, борщівник Сосновського та амброзія – небезпечні для людини” – каже голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков.
Вчені давно вже б’ють на сполох, що інвазійні види можуть бути вкрай небезпечними. Та як оцінити збиток від опіків борщівника, або алергії, яку викликає амброзія? Прибульці, витісняють місцеві види, що історично мешкали у тих місцевостях. Від них починає страждати ґрунт, комахи і дрібні тварини, для яких це був ареал проживання.
Як приклад цього, може служити дрібнопелюстник канадський, циклахена, золотарник, він випиває всі поживні речовини і вологу з ґрунту, не залишаючи нічого рослинам що мешкають поруч, снить, кислиця ріжкова, гречишник, клен канадський, який знайомий кожному по насінню у вигляді подвійних крилаток, недотрогадрібноквіткова, яку через свою агресивність включили в список інвазійних небезпечних видів, а так само малина, від якої позбавитися після її появи на дачній ділянці, дуже проблематично, і багато інших які стали вже звичні нам…
Одним з найнебезпечнішихвидів рослин-прибульців вважається борщівник Сосновського. Його в середині ХХ століття завезли в Україну. Тоді його вважали прекрасною силосною рослиною і спеціально висівали на корм худоби. Але тварини їли його неохоче, а м’ясо і молоко набувалиспецифічний смак. Рослина дуже агресивна і своєрідна, а її сік викликає дуже сильні опіки.
З 1980 року його припинили культивувати. І з тих пір здичавівши борщівник Сосновського перетворився в неконтрольовану загрозу.
“Так як його, фактично, сіяли майже у всіх регіонах, він моментально поширився на територію всієї країни. Особливо борщівник віддає перевагу сонячним місцям з вологим ґрунтом. Тому якщо не вживати серйозні зусилля в боротьбі з ним, то він може окупувати прибережну територію наших водойм і розростися там так, що до води не можна буде підійти”, – говорить голова Держекоінспекціі України Андрій Мальований.
“Сік борщівника містить фуранокумаріни – з’єднання, що блокують синтез меланіну в шкірі , тому ультрафіолет сонячного світла викликає опіки. Волога, тепло і піт підсилюють ефект. Рани довго не гояться, темна пляма на місці опіку не проходить кілька років і може бути чутливою до ультрафіолету. Самі фуранокумаріни вважаються канцерогенними речовинами. Вчені рекомендують уникати контакту з борщівником, так як були зафіксовані летальні випадки від його опіків”, – каже експерт.
На боротьбу з борщівником Сосновського виділяються бюджетні кошти. У містах місцеві служби намагаються не допустити його розростання, хоча дана боротьба через свою складність і тривалість йде зі змінним успіхом. А ось за містом, на “свободі” він відчуває себе господарем. Часом його поля займають величезні площі, на яких він виростає до 4-5 метрів у висоту.
“Цей бур’ян досить складно вивести. Рослини скошують, а вірніше сказати, вирубують, так як стебло у нього досить потужне. Зазвичай всередину стовбура заливають гербіцид “Раундап”, але на природоохоронних територіях міста ми хімію не застосовуємо – це зашкодило б іншим видам”, – розповідають співробітники “Київзеленбуду”.
Після вирубки протягом трьох тижнів видаляють молоду поросль. Але борщівник настільки живучий, що це не означає, що на наступний рік у цьому місці він не виросте. Зазвичай такі роботи, щоб остаточно перемогти борщівник, необхідно проводити кілька років поспіль, тоді він вироджується.
“У природі немає непотрібних рослин. В ній все існує в гармонії один з одним. Тому не можна дозволити, щоб абсолютно чужі для місцевої флори рослини починали домінувати, пригнічуючи інші види, – говорять в Національній екологічній раді України. – Адже сьогодні поруч з нами живуть десятки інвазійних видів, які завдають істотної шкоди не тільки аборигенним рослинам але й здоров’ю людей”.
SEEDS.org.ua за інформацією Прес служби Національної екологічної ради України
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!