Щоб не втратити врожай: як українським аграріям стати менш залежними від примх природи?
Підвищення глобальної температури на 5 градусів за Цельсієм протягом століття – майже катастрофічна зміна світового клімату, пише SEEDS. Як змінюватиметься погода, і як до цих змін адаптуватися аграріям?
«За оцінками міжнародних експертів з питань зміни клімату, що працюють під егідою ООН, протягом наступного століття середня температура може підвищитися на 5 градусів за Цельсієм. Це майже катастрофічна зміна і тому різні держави намагаються скоротити викиди парникових газів, аби знизити ефект підвищення температури. Крім того, в експертному середовищі світу існує єдина думка, що не можна допустити підвищення глобальної температури більш ніж на два градуси за Цельсієм – в цих рамках можна протидіяти світовим змінам клімату.
Втім, сьогодні є величезний ризик того, що втримати підвищення температури в цих рамках, незважаючи на всі зусилля, не вдасться»,- зазначає Андрій Заїка, заступник директора програми USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО в Українї під час форуму-вебінару «Адаптація до кліматичних змін та особливості вирощування плодоовочевих культур за умов зміни клімату», повідомляє EastFruit.
Нагадаємо, що в 2015 році держави-члени ООН підписали Паризьку угоду, яка стала основою для глобальних зусиль зниження викидів парникових газів і впливу на зміни клімату. Україна стала однією з перших держав, що ратифікувала цю угоду, яка має на меті не допущення підвищення глобальної температури протягом століття на понад 2 градуси за Цельсієм.
«Минулого року Україна подала другий національно визначений внесок до Паризької угоди, яким визначено комплекс заходів з впливу України на процес зміни клімату. Дуже важливим елементом цього внеску є якраз адаптація до змін клімату. Крім того, важливим елементом на національному рівні є прийняття Урядом минулого року Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату. Попри те, що це є рамковий документ, планом Стратегії визначено низку кроків, які будуть реалізовані вже найближчим часом. Зокрема, це оцінка вразливостей різних секторів економіки до змін клімату і подальше напрацювання планів щодо їх адаптації згідно цим змінам»,- вважає заступник директора програми USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО.
«В Україні сьогодні можна вирощувати майже всі культури з підвищеними вимогами теплозабезпечення»
Як зазначає Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Укргідрометеоцентру, більшість експертів сходяться у думці, що причиною підвищення глобальної температури є збільшення викидів парникових газів, але є фахівці, що вважають це природнім явищем.
Фахівець також інформує, що для припинення процесу глобального потепління необхідно вже до 2030 року скоротити світовий рівень викидів парникових газів на 45% у порівнянні з рівнем 2010 року.
«Яскравим прикладом змін клімату в Україні стали 2019-2020 рр., які завершили 10-річчя виняткового потепління, ставши найтеплішими роками за цей період. Середньорічна температура в Україні в ці роки збільшилася на 3 градуси за Цельсієм.
Збільшення глобальної температури призводить до накопичення, так званих, ефективних температур при вирощуванні різних культур, що не дозволяє правильно розвиватися рослинам. Класичний приклад для України – це абрикос. З підвищенням глобальної температури він накопичує ефективні температури в грудні, січні чи лютому, що призводить до надраннього цвітіння дерев – в той період, коли відсутні запилювачі та не існує певної межі середньодобових температур»,- зазначає Тетяна Адаменко.
За словами начальника відділу агрометеорології Укргідрометеоцентру, після підвищення температури на 2 градуси Цельсія ймовірне падіння врожайності по всіх культурах складе понад 20%, а при потеплінні на 3-4 градуси – на 30%.
Тетяна Адаменко також поінформувала, що сьогодні в Україні відзначається стійке підвищення температури по всій території країни. Найбільше підвищилися максимальні температури протягом 2011-2019 рр. в літній період року.
З огляду на це, сьогодні в Україні можна вирощувати майже всі культури з підвищеними вимогами теплозабезпечення.
«Достатня кількість тепла для вирощування плодоовочевих культур на сьогодні є на всій території України, а подальше збільшення температури буду обумовлювати тривалість періодів розвитку та зміни врожайності. Для овочевих культур це є досить непогано – в разі наявності зрошення можна отримувати декілька врожаїв за рік. При цьому загальна тенденція підвищення глобальної температури досить сприятливо впливає на якість плодоовочевих культур, а їх ареал вирощування може поступово розширюватися, отримуючи необхідну для визрівання кількість тепла. При цьому зменшується ризик вимерзання та пошкодження плодоовочевих культур внаслідок вимерзання в зимовий період року»,- зазначає Тетяна Адаменко.
При цьому негативний вплив підвищення температур, за словами фахівця, полягатиме в зниженні стійкості до стресів багаторічних насаджень, що все частіше виникатимуть через різкі коливання температур.
«Тобто відбуватиметься витрата ресурсів рослин на пристосування до цих коливань, що може негативно позначитися на подальшій врожайності. Крім того, збільшаться ризики, що пов’язані з літньо-осінніми посухами, негативний вплив яких позначається не тільки на врожайності поточного року, але й наступного.
Також негативним фактором є подовження осені, що впливає на підготовку рослин до зимівлі. В цих умовах збільшується ймовірність пошкодження рослин заморозками. Крім того, значну загрозу для всіх видів культур представляють град та сильні зливи»,- повідомляє Тетяна Адаменко.
Василь Кифорук, експерт програми USAID з аграрного і сільського розвитку, повідомляє, що вирощування плодоовочевої продукції без наявності інтелектуальної системи поливу дуже важке. Виходячи з цього, перша рекомендація для збереження балансу вологи у ґрунті полягає у формуванні інтелектуальних систем поливу, що надаватимуть можливість контролю рівня вологи при вирощуванні овочевих, ягідних, фруктових та баштанних культур. Наступний фактор, що допомагає у зберіганні та накопиченні вологи – це зміна технології обробітку ґрунту. Зокрема, на площах під овочевими культурами можна переходити до глибокого розпушування, що дає можливість зменшення ущільнення нижніх шарів ґрунту. Відповідно, туди проникає більша кількість вологи та забезпечується наявність шару вологонакопичення.
«Крім того, можна використовувати ветикальний обробіток ґрунту, що дає можливість не ущільнювати під собою ґрунт, залишаючи водопроникною його структуру. Важливим фактором залишається контроль випаровування вологи. Він складається з таких етапів, як: мульчування, утримання поверхні ґрунті під термоізолюючими матеріалами (солома, плівка, агроволокно), використання тінеутворюючих сіток. Аби нівелювати вплив спеки рекомендується застосовувати сонцезахисні сітки різної щільності, в деяких випадках можливо використовувати кулісні посіви»,- зазначає фахівець.
Про практичний досвід у адаптації до змін клімату та користування сервісами метеопрогнозів розповідає Микола Гордійчук, директор компанії «Агріко Україна», яка є офіційним представником голландського кооперативу АГРІКО на території України. Метою компанії є забезпечення українських господарств якісним посадковим матеріалом картоплі з високим генетичним потенціалом.
«Дуже багато людей вважають, що метеосервіси – це цілковите вирішення їх проблем при веденні сільського господарства. Але, насправді, це не є рішенням, а є інструментом допомоги. Метеостанції та різноманітні датчики допомагають нам фіксувати температуру, рівень вологи, швидкість вітру тощо, але зрештою кінцеві рішення на основі отриманих даних приймають люди. Тому дуже важливо, хто саме працює з отриманими даними»,- впевнений Микола Гордійчук.
Він повідомив, що «Агріко Україна» вирощує насіннєву картоплю на площі близько 100 га в Київській та Чернігівській областях.
«Яким чином ми застосовували метеодані, що отримували з встановлених метеостанцій на наших полях? Переважно метеостанції допомагали нам у двох речах: обробці полів та регулюванні кількості поливу картоплі.
Якщо говорити про обробку полів, то в першу чергу нас цікавила інформація з метеостанцій щодо температури повітря та швидкості вітру. Як відомо, поля потрібно обробляти тоді, коли швидкість вітру не перевищує 3-6 м/с. Раніше, до встановлення метеостанції, ми робили обробки або пізно ввечері, або близько 5-ї години ранку. Метеостанція ж надала нам змогу бачити показники температури та швидкості вітру в реальному часі, а також прогнози на вечір. З огляду на це, ми отримали змогу точніше прогнозувати час обробок полів, робити їх у більш зручний для нас час за сприятливих погодних умов»,- зазначає Микола Гордійчук.
Крім того, за словами директора «Агріко Україна», метеостанція надає можливість агровиробникові більш чіткіше фіксувати рівень опадів. В свою чергу, це сприяє прогнозуванню поливу і, відповідно, кількості води в розрахунку на 1 га посівної площі.
«Якщо ж говорити про недоліки використання метеостанцій, то ми побачили, що моделі прогнозування суттєво різняться одна від одної. Це може вплинути на неправильне прийняття рішення щодо поливу.
Наприклад, в один з днів серпня минулого року протягом 30 хвилин в нас випало 30 мм опадів, але за день до того прогнози метеостанції показували, що випаде всього 13 мм. Тому сподіватися лише на використання цифрових рішень не варто»,- впевнений Микола Гордійчук.
Метеостанція також компанії «Агріко Україна» аналіз даних – його можна побачити одразу за кілька років. Це дає розуміння агровиробнику щодо фаз розвитку рослин. «Також, завдяки цьому аналізу, ми побачили, що в нашому регіоні близько 8 днів температура була вище +30 градусів за Цельсієм в період вегетації. Це значить, що увесь цей час картопля не росла, адже ця культура росте за температури +18-22 градуси. При цьому кількість ефективних температур впливає на якість подальшого зберігання картоплі»,- зауважив Микола Гордійчук.
Він також повідомив, що цьогоріч в своєму господарстві «Агріко Україна» використовували датчики вологості ґрунту. «Це надало нам можливість зекономити близько 15% води для поливу. Якби такі датчики були відсутні, то ми б не мали уявлення про стан вологості та температури ґрунту на різних глибинах: 15, 30 та 45 см»,- зауважує Микола Гордійчук.
Директор компанії «Агріко Україна» також повідомляє, що в компанії провели дослід: на одному га посадили сорт картоплі «Рів’єра» без поливу, а на 3 га – цей же сорт із наявністю системи поливу. «На площах з поливом, за рахунок оптимального використання води ми отримали в середньому 18 бульб з одного куща, а на площі без поливу – 14 бульб. Відповідно, прогнозована врожайність на площі з поливом становила 42 т/га, а на площі без поливу – 24 т/га. При цьому вихід насіннєвої фракції становив 35 т/га на поливній площі, а на площі без поливу – 20 т/га.
Таким чином можна зробити висновок, що сервіси з метеопрогнозу допомагають агровиробнику в отриманні більшої кількості врожаю та якіснішої продукції. Втім, важливою частиною при цьому є навчання людей щодо користування цими сервісами. Адже успішне використання вищевказаного обладнання дуже сильно залежить від технічного супроводу та людей, що їми користуються»,- резюмує Микола Гордійчук.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!