Забезпечити роботою селян та подбати про розвиток місцевої інфраструктури можуть тільки місцеві фермери. Саме фермери мешкають безпосередньо в селі біля своєї земельної ділянки, однак без державної допомоги розвиток фермерства неможливий.
Таку думку висловив в ексклюзивному коментарі для SEEDS кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
“Село можуть відродити лише фермери та селянські кооперативи. Заробітчани, які повернулися в Україну в період карантину, вже прагнуть повернутися на заробітки. Як тільки кордони будуть відкриті, вони знову поїдуть. На їх допомогу у відроджені села розраховувати не слід.
В Польщі понад 2 мільйони фермерів. Фермерські господарства не лише забезпечують Польщу продуктами харчування, але й експортують свою продукцію.
Фермери забезпечують роботою сільське населення та дбають про розвиток інфраструктури в селах. Багате село створює попит і на промислову продукцію, що сприяє розвитку й інших галузей”, – переконаний Олександр Хмелевський.
“В Україні лише біля 40 тисяч фермерських господарств, а домінують агрохолдинги. Агрохолдинги спеціалізуються в основному на вирощуванні зернових культур. Для цього не потрібно багато робочих рук. Одна механізована бригада здатна обробити десятки тисяч гектарів.
Агрохолдинги експортують зерно за кордон, вони не розвивають переробну промисловість, не створюють робочі місця. В інфраструктуру сіл вони також не інвестують. Працівники механізованої бригади часто взагалі з іншого району чи області”, – додає експерт.
“В той час, як фермери зосереджуються на вирощувані овочів, ягід, тваринництві – галузях, які потребують значно більше робочих рук та створюють продукт, який має більшу додану вартість. Також фермери проживають безпосередньо в селі біля своєї земельної ділянки, тому зацікавлені в розвитку сільської інфраструктури.
Розвиток фермерства неможливий без державної допомоги. Тому, держава має забезпечити фермерів землею, надати їм фінансову підтримку.
Зокрема, закуповувати аграрну продукцію в Держрезерв саме у фермерів, фінансувати польові роботи в обмін на частину майбутнього врожаю, організувати лізинг на пільгових умовах сільськогосподарської техніки, обладнання для ферм, міні молокозаводів, консервних цехів, тощо.
Також, держава могла б надати підтримку щодо організації в містах торговельних точок для реалізації фермерської продукції”, – пропонує Олександр Хмелевський.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!
“В Польщі понад 2 мільйони фермерів. Фермерські господарства не лише забезпечують Польщу продуктами харчування, але й експортують свою продукцію.” – у Польщі, на відміну від України, давно відкритий ринок землі і приватна власність на землю.
Не знаю всіх думок автора, але фрази, котрі попали в текст статті дуже і дуже далекі від реальності теперішнього села. Сьогодні, 9 червня, заїхав в село Нижнє Гусине, 2 км по бездоріжжю (їхав 15 хвилин), щоб попасти на сироварню потужністю 5 т молока на добу. «Поцілював» замок брами – гарна нова завершена будівля сироварні замкнена. Єдина прикраса-насмішка знак швейцарського проекту «Смак Українських Карпат» ще висить.
Спочатку про терміни: «село». Найголовніше показати різноманіття цінностей та можливостей мешканців, котрі входять в термін «село»: домогосподарства, молодь та пенсіонери працездатного віку, працюючі в комунальних підприємствах та в адміністраціях, заробітчани, працюючі не в селі, особи-підприємці, фермери, інвестори, представники агрохолдингів.
Інший термін не має пояснення: «відродити». Не вказано базові цінності та стан «села» і період, на основі котрого треба «відродити».
Ще один термін: «селянські кооперативи». Кількість кооперативів (є деякі «обслуговуючі», є «виробничі», є «на папері») та правдиві принципи управління кооперативом нульові, ще й відношення до них надзвичайно критичні.
Термін «місцева інфраструктура», за котру мають подбати фермери, незрозуміла. Адже дороги, школи, лікарні, спорт, культура – це справа Громади (ОТГ).
Термін «багате село» не з теперішньої української лексики. Не вказуючи спосіб «збагачення» села, зроблено перехід до «розвитку» інших галузей, котрі хоче розвивати автор.
Термін «продукцію в Держрезерв» не розписано по позиціях, навряд чи зелень, свіжі овочі, фрукти, сире м’ясо (все без сертифікації) може прийматись «кудись», тим більше не описана фінансова схема оплати для фермерів.
Термін «торговельна точка» в містах. Яка допомога потрібна: «приїжджай і продавай».
Чому тільки фермери, місцеві господарства на базі колишніх колгоспів створюють більший економічний ефект для села. Приклад: ПСП, 195 працівників, офіційна з/п, 2500 га землі, молочно-товарна ферма, насіннєвий завод, більше 3 млн. податків до громади в рік. А фермер з 300 га землі, це до 10 працюючих на мінімалці і до 200 тисяч податків в громаду.