Поля України не завжди ідеально рівні. Доволі багато аграрних земель – це схили, неправильне розорювання яких спричиняє справжню катастрофу. Наслідки недбалого ставлення до ґрунтів ігнорують чимало українських фермерів, не усвідомлюючи, що український чорнозем поволі зникає, пише SEEDS.
Відновити родючість поля потребуватиме багато часу та великих грошей. Відтак найраціональнішим є гальмування вже існуючих ерозійних процесів і усіляко попереджати виникнення нових.
Анна Даниляк, фахівчиня зі сталого сільського господарства ГО “Екодія”:
«Розорювання схилів окрім деградації ґрунту також є сильним фактором забруднення водного середовища. Усі агрохімікати та пестициди, використані без необхідних запобіжних заходів, будуть вимиті поверхневим стоком у найближчі водойми, і замість очікуваної дії на сільгоспкультури стають причиною забруднення річок, озер та ставків.
Застосування добрив та засобів захисту рослин на схилових ділянках також мають свої особливості аби ефективно використати ці активні речовини і не спричинити проблеми для довкілля та здоров’я людей. Зі збільшенням градусу схилу необхідно коригувати в меншу сторону дозу внесення добрив.
Також необхідними є й протиерозійні заходи на схилах, які перехоплюють й утримують хімічні сполуки на місці їх застосування. Такі заходи передбачені на виконання настанов Нітратної Директиви ЄС, яка працює у наших сусідів вже декілька десятиліть та має позитивний ефект – потрібно користуватись цим досвідом».
Більше про розорювання схилів, помилки фермерів та можливості вирішення цієї проблеми в інтерв’ю для SEEDS розповів доктор сільськогосподарських наук Андрій Ачасов в рамках інформаційного проєкту про екопрактики для сільського господарства за підтримки ГО «Екодія».
– Чи завдає розорювання схилів під поля шкоди ґрунтам та навколишньому середовищу?
– По-перше, ґрунт – це вичерпний ресурс. Тобто те, що ми втрачаємо, воно вже не відновиться. Хіба що за часів наших далеких нащадків може відновиться той ґрунт, який зараз називають змитим, тобто еродованим.
Якщо говорити саме про водну ерозію, тут виникає перше питання: чи можна орати на схилах. Все залежить від ситуації, тому що схил – це будь-яка територія з ухилом більше 1-2 градусів. Відповідно, в Україні таких земель буде дуже багато і зовсім їх не використовувати ми не можемо.
Тому, звісно, орати на схилах можна, але з дотриманням усіх заходів збереження ґрунту. У законодавстві навіть є заборона розорювання земель більше 7 градусів.
– Чи існує наукова градація схилів?
– Наша вітчизняна наука має великі доробки, як теоретичні, так і практичні. Є класифікації за формою, експозицією, крутістю.
Наприклад у концепції «контурного меліоративного землеробства» йдеться про градацію схилів за крутістю на три групи: 0-3 градуси, 3-7 (або 3-5) і більше 7 (або 5) градусів.
Відповідно до нього схил від 0 до 3 градусів можна використовувати, умовно кажучи, як завгодно. На схилах другої групи не можна сіяти просапні, тобто ерозійнонебезпечні культури, на кшталт соняшника, кукурудзи. Можна розміщувати зернові, наприклад пшеницю. На крутих схилах третьої групи бажано розміщувати багаторічні трави.
– Чи є додаткові технології, які допомагають запобігти ерозійним процесам під час обробки ґрунтів аграріями?
– Звісно. Найпростіший, і рекомендований не лише в Україні приклад, це оранка поперек схилу.
Логіка зрозуміла: кожна наша борозна вздовж схилу, це новий канальчик для води, по якому вона стікатиме. Так ерозія тільки пришвидшиться. Але якщо борозна йтиме поперек схилу, це навпаки допоможе загальмувати воду і дозволить їй залишатися на полі.
Якщо брати глобально, то ерозія – це проблема, якої ми не можемо повністю уникнути. Повсюди, завжди, у всі часи, у всіх країнах, щойно людина втручалася у ґрунт, – з’являлась ерозія.
Крім того, затримуючи воду на схилах, ми не лише попереджаємо ерозію, ми ще і залишаємо цю вологу в ґрунті та підвищуємо врожайність.
Читайте також: В Україні продовжує зростати ринок сільгоспземель
Та ж сама контурно-меліоративна організація території, налаштована таким чином, що усі операції, які виконує фермер, проходять з врахуванням рельєфу. Тобто ґрунт обробляється поперек схилу, кожна борозна затримує воду, вода гальмується, всмоктується і далі йде на врожай.
Крім того, є багато інших спеціальних заходів, наприклад, щілювання, мульчування ґрунту. Щілювання зараз практично не застосовується, а ось мульчування – навпаки.
Це простий, дуже ефективний спосіб, коли на поверхні ми залишаємо рослинні рештки. І це корисно в усіх аспектах.
Дуже ефективним варіантом, є нульова технологія обробітку, при якій ґрунт практично не порушується, на поверхні залишаються усі рослинні рештки і, як результат, отримуємо квазіцілинний стан ґрунту. Зрозуміло, що за таких умов водної ерозії практично не буває.
– Чи можете терасування стати порятунком фермерів під час обробітку ґрунту на схилах?
– Терасування, це будівництво на схилах ступінчастих плоских утворень, на яких можна висаджувати сільськогосподарські культури або дерева. Як правило терасування застосовується у гірських місцевостях, на рівнинних територіях терасують іноді лише круті схили великих ярів або балок.
Можливо мова про використання на полях валів-терас. Це такі невеличкі наорні підвищення, сантиметрів 30-50 заввишки. Вони розташовані на схилах через певні відстані і слугують затримувачами поверхневого стоку. Вони вписуються в рельєф місцевості, займають мало місця й широко застосовуються по всьому світу.
– Як наочно можна зрозуміти що схил розорюється, але фермери не використовують додаткових технологій?
– Я часто спілкувався з фермерами, зазвичай з інших питань. Буває приїжджаєш до фірми, якраз, після дощу, на дорозі залишаються потоки ґрунту, який змило з поля. Кажеш фермеру: давайте з цим теж щось будемо робити. Але людина махає рукою, мовляв: в мене такого добра ще багато.
Наші ґрунти, вони унікальні. Чорноземи, чорна земля – родюча земля, в Європі таких ґрунтів немає. Цей чорний колір профарбовує грунт доволі глибоко й людям здається, що це назавжди. Але колись верхній шар таки змиється повністю й на поверхню вийде світліший шар – це вже материнська порода. І от тоді, про отримування добрих врожаїв можна забути.
– Що має робити фермер, аби зменшити ерозію ґрунтів на схилах. Чи може вплинути на його некоректне відношення до розорювання схилів громада?
– В наших умовах, як би банально це звучало, допоможе просвітництво. Життя фермера вкрай важке. Людина дійсно працює 24 на 7, всі 12 місяців на рік, тобто це постійне життя-робота. Я розумію, що фермери думають переважно про те, як заробити, відбити гроші, які взяли в кредит.
Але саме через це вони не мають часу, не мають бажань, а можливо просто не знають про те, що можна обробляти землю по-іншому.
Якщо взяти такі ідеальні умови, які є, скажімо у США, чи Євросоюзі, який зараз сильно опікується саме охоронною ґрунтів, то там форма впливу – це гроші, субсидії за те, наприклад, щоб фермери не розорювали круті схили. До того ж чим крутіший схил, тим сильніше він еродований, тим важче на ньому отримувати гарні врожаї. Тобто виведення таких земель з інтенсивного обробітку просто вигідно – і з екологічної і з економічної точок зору.
Сьогодні додалась ще одна глобальна проблема – зміна клімату через парниковий ефект.
Парниковий ефект викликаний підвищенням концентрації в атмосфері вуглецю. І зараз питання зменшення концентрації CO2 в атмосфері є дуже актуальним. Існують навіть пропозиції щодо створення спеціалізованих заводів по консервації СО2.
Як не дивно, але саме еродовані ґрунти тут можуть допомогти. Адже саме той темно-сірий, чорний колір ґрунту, він обумовлений умістом органічного вуглецю, або інакше – вмістом гумусу. В еродованих ґрунтах гумус практично втрачений. І якщо знайти можливості для консервації цих ґрунтів, то саме в них будуть найшвидші темпи гумусонакопичення. Тобто еродовані ґрунти можуть стати ефективним засобом для секвестрації атмосферного вуглецю.
А це один шлях до економічної підтримки аграріїв шляхом надання компенсації в рамках «вуглецевої економіки».
Уявіть, що запрацювала схема, коли фахівці радять фермерам які ґрунти бажано законсервувати, вивести з обробітку, фермери виконують ці рекомендації і отримують компенсації від держави та закордонних грантових фондів. У виграші будуть усі.
Екодія – це громадська організація, яка вже багато років працює над тим, аби сільське господарство розвивалося із меншою шкодою для довкілля. І ми прагнемо допомагати у цьому фермерам та фермеркам України та дізнаватися про ваш досвід, щоб зробити впровадження сталих практик ще приємнішим та кориснішим для вас.
Долучайтеся за посиланням: https://www.facebook.com/groups/1058353138940722 та запрошуйте знайомих фермерів та фермерок!
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!