Вимоги до перевезень м’ясної продукції, шляхи вирішення кризових ситуацій та вибір пріоритетних напрямків для поставок на зовнішні ринки – на ці питання відповів в інтерв’ю Seeds Андрій Кузьмін, комерційний директор логістичної компанії KTL Ukraine, експерт з вантажних перевезень з температурним режимом.
Українське м’ясо має активний попит на світових ринках. За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Україна експортувала м’ясної продукції за 9 місяців 2021 року на суму $593 млн, що на $100 млн більше, ніж за аналогічний період 2020 року. При цьому, враховуючи, що м’ясо – це продукт, що швидко псується, експортерам важливо враховувати особливості логістичного ланцюжка доставки.
«Логістичні проблеми 2021 року призвели до ще більшого зростання собівартості м’ясної продукції»
–Андрію, які логістичні проблеми були в українських експортерів м’ясної продукції у 2021 році?
– По-перше, весь світ експортної логістики, включаючи українських експортерів, зіштовхнувся із проблемою збою у розкладі суден, які приходять із запізненнями від 2 до 15 днів. Враховуючи, що м’ясна продукція перевозиться у спеціальних контейнерах та рефрижераторах для підтримки певної температури, потрібна постійна наявність електроживлення в портах, що тягне за собою додаткові витрати. Відповідно, чим більше затримується прихід судна, тим більші витрати несе постачальник.
По-друге, ускладнює ситуацію велика потреба місць на судах. Наприклад, якщо експортер має можливість для щотижневого відвантаження 100 контейнерів м’яса по 25 тонн кожен, при цьому можливості судна дозволяють прийняти на борт лише 50 контейнерів, то постає питання для експортера, що робити з 50, що залишилися. Адже продуктивність підприємства заздалегідь спланована на певні обсяги. І у разі неможливості їх повного відвантаження, виробники несуть додаткове фінансове навантаження, яке пов’язане зі зберіганням на складах.
Це також призвело до збільшення ціни на морські перевезення і, як наслідок, до зростання собівартості м’ясної продукції.
– Які основні напрямки експорту м’яса сьогодні є пріоритетними для українських виробників?
– Стійкі позиції для українського експорту займають Саудівська Аравія та ОАЕ. Крім цього, українська м’ясна продукція експортується до країн ЄС, Західної Африки – Габону, Гани, Конго, Судану, країн Південно-Східної Азії – Сінгапуру, Тайланду, В’єтнаму, Малайзії, Індонезії та країн Середньої Азії – Казахстану, Узбекистану та Туркменістану. Невеликі експортні партії вирушають до Японії.
Річна квота експорту м’яса для українських виробників до країн ЄС становить 70 тис. тонн. При виході Великобританії з Євросоюзу експортери отримали можливість щорічного постачання додаткових 12 тисяч тонн до ринку Великобританії. При цьому квота для країн ЄС збережена у повному обсязі.
“Вимоги до перевезень м’ясної продукції можуть відрізнятися залежно від норм ветеринарно-санітарного законодавства окремих країн”
–Андрію, а що на рахунок імпорту м’ясної продукції в Україну, яка його частка?
-Імпортне м’ясо – досить дорогий продукт. У зв’язку з невисокою купівельною спроможністю українського населення та девальваційними процесами в країні обсяги імпортованого м’яса не великі. Однак, певна кількість продукції преміум-сегменту імпортується із США та Аргентини.
–Які вимоги пред’являються до перевезень м’ясної продукції, враховуючи те, що санітарні норми не дозволяють перевозити їх спільно з іншими продуктами?
– Окремі вимоги країн-імпортерів можуть відрізнятись від норм їх законодавства у ветеринарно-санітарній сфері. При цьому основні вимоги регулюються на рівні компетентних органів між країнами-імпортерами та експортерами. Насамперед, це стосується узгодження ветеринарних сертифікатів та сертифікатів походження продукції.
Багато імпортерів перед навантаженням проводять огляд якості продукції, роблячи різні вимірювання її параметрів. Також деякі імпортери вимагають встановлення спеціальних термодатчиків, які дозволяють відстежувати дотримання температурного режиму на протяжності всього маршруту поставки.
–Чи відомі вам кризові ситуації при перевезенні м’яса, де складнощі з доставкою пов’язані з помилкою оформлення документів?
-Пам’ятаю такий випадок, пов’язаний із експортом білоруського м’яса до Китаю. У порту перевалки зламався контейнер, тому щоб уникнути псування продукції, м’ясо було завантажено в інший контейнер, і відправлено імпортеру.
При цьому між Білоруссю та Китаєм діє певна система ветеринарного контролю – при завантаженні вантажу в Білорусі його відстежують китайські імпортери протягом усього логістичного маршруту. І оскільки вантаж був завантажений у порту в інший контейнер, у Китаї чекали контейнер №1, а прийшов вантаж у контейнері №2. Таким чином, вантаж не зміг пройти процедуру митного оформлення, експортер зазнав значних витрат, пов’язаних із простоєм контейнера. Внаслідок цього м’ясо довелося знищити через псування.
–Андрію, чим відрізняється логістика замороженої та охолодженої м’ясної продукції?
-Продукція глибокого заморожування має більший термін зберігання, тому може перевозитися на значно більші відстані, ніж охолоджена. Останню можна доставляти на короткі відстані лише за допомогою автоперевезень. Охолоджене м’ясо, звісно, можна експортувати з допомогою авіаперевезень, але це виняток, адже такий спосіб доставки робить м’ясо «золотим» – вартість доставки буде дуже високою.
– У 2021 році логістична компанія KTL Ukraine приєдналася до мережі холодних перевезень Cold Chain Connect, а також набула членства в WCA Perichebles – експедиції, що займається перевезенням вантажів, що швидко псуються. Які переваги для компанії дає членство у таких організаціях?
-Cold Chain Connect – це мережа спеціалізованих експедиторських компаній з обробки вантажів з температурним режимом, що знаходяться у всьому світі. Cold Chain Connect надає більший спектр можливостей та допомагає у наданні додаткових послуг у ланцюжку логістики.
Поділюсь прикладом взаємодії нашої компанії з Cold Chain Connect. Ми здійснювали експорт яєць з України до Гонконгу, при цьому імпортер до Гонконгу не був кінцевим покупцем. Щоб не вивантажувати контейнер з борту судна та уникнути додаткових витрат у зв’язку з простоєм у порту, реалізовувати вантаж потрібно було швидко в порту, або ж на підході до Гонконгу через короткий термін придатності.
Завдяки членству в Cold Chain Connect ми знайшли партнера, який має свій холодильний термінал у Гонконгу, де ми здійснили вивіз контейнера з терміналу та розвантажили його на складі. Надалі, по мірі надходження заявок покупців, наш партнер відвантажував продукцію вже зі складу.
WCA – найбільша асоціація експедиторських і логістичних компаній у світі, що включає близько 9 тис. членів. Асоціація складається з кількох підрозділів. Компанія KTL Ukraine є членом підрозділів WCA Cold, WCA Pharm та WCA Perichebles. Крім надання додаткових послуг у ланцюжку логістики, ми також маємо можливість пошуку постачальників та покупців продукції для наших клієнтів.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!