Попри втрату Півдня, Україна компенсувала виробництво овочів, але не компенсувала зберігання, – Тарас Баштанник, УПОА
Вторгнення росії продовжує чинити тиск на плодово-ягідний сектор України. Однак попри втрату Півдня, фермери досить швидко компенсували виробництво овочів, хоча наразі більшість з них доводиться закуповувати за кордоном, пише SEEDS.
Така ситуація склалась під впливом одразу кількох причин. Про це розповів Президент Української Плодоовочевої Асоціації Тарас Баштанник під час конференції «Прибутковий агробізнес 2025: Освіта. Технології. Фінанси», організованої агромедіа-агенцією Sapienza.media.
«Очевидно, що вже третій рік агресія росії проти України, справляла і продовжує справляти тиск на сільське господарство, зокрема на плодово-ягідний сектор. Що стосується ринків, то, очевидно, було втрачено південь України. Але наразі, можна впевнено сказати, що за цих неповних три роки, Україна в більшій мірі компенсувала виробництво овочів. Але ще не компенсувала зберігання.
Ми бачимо, що останні кілька місяців Україна вже є нетто-імпортером овочів, навіть «борщового набору». Тобто капуста, морква, буряк, картопля, – все це імпортується.
Але це не через те, що ми виростили недостатньо, – достатньо, хоча погодні чини трошки зіпсували цей фактор. В Україні не вистачає сховищ. Тобто те, що було вирощено, воно якось зберігається, а без професійних сховищ довше його не збережеш, бодай до початку нового року», – вважає Тарас Баштанник.
Нагадаємо, що Андрій Марущак комерційний директор «Ван Дайк Технікс», – компанії, яка спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання овочів та переробки ягід, фруктів та овочів, неодноразово акцентував увагу саме на цій проблемі – недостатній кількості сховищ для овочів:. “Якщо ви будуєте сховище, чи приміщення для доробки і переробки ви повинні одразу орієнтуватися на міжнародні норми і стандарти. Якщо ви зараз не маєте експорту, з часом він обов’язково з’явиться. Не через рік, не через п’ять, то, можливо, через десять, якщо ви збираєтесь працювати в АГРО довго і серйозно.
За словами Тараса Баштанника дефіцит потужностей по зберіганню важко відновити водночас – це досить капіталоємкі інвестиції. До того ж далеко не кожен фермер готовий вкладати в це власні кошти. Однак це не єдина проблема, яка постала перед українськими фермерами сьогодні.
«На додачу ми бачимо ще й проблеми кліматичного характеру і робочої сили. Обидві проблеми, – сьогодні це абсолютно об’єктивні форс мажори і нічого з цим не зробиш. Щодо погоди, – середньорічні температури явно ростуть і для Київщини та центру України, вони вже досягли певних критичних показників. І це безпосередньо впливає і буде впливати на врожайність та сезонність культур.
Що стосується проблеми людей – це парадоксальна ситуація. Навіть успішні господарства ті, що останні роки досить добре заробили на овочах, в цьому році або взагалі нічого не будуть сіяти, або зменшать площі попередніх культур.
Трудові ресурси, – це суттєвий виклик. Вже точаться розмови про те, щоб завозити працівників з-за кордону, і я думаю, це точно буде. Питання тільки наскільки це стане масштабним явищем, і наскільки українське законодавство готове до такого явища. Але, насправді, після війни країни завжди проходили цей шлях. Сьогодні від нього нікуди не подітись», – вважає Президент Української Плодоовочевої Асоціації.
Однак саме українські фермери набагато досвідченіші за європейських, наголосив Тарас Баштанник. Про це свідчать відгуки самих європейців.
«Приїжджали до нас голландці, кажуть, що в Україні будь-яка людина в селі – це вже агроном з середньою освітою. Йому не треба тричі пояснювати як і що робити. Не говорячи вже про фермерів.
З точки зору кадрового потенціалу, наші аграрії точно за рівнем вищі від середнього. Та й по технологіях ми особливо не поступаємось. Тому, що українські ягідники закладалися тільки останні 10 років, а європейським вже 15-20 років. За цей час технологія вирощування повністю змінилася», – додає Тарас Баштанник.
Окремо Президент Української плодоовочевої асоціації звернувся до тих, хто планує починати власну справу, чи розширяти наявні плантації. На його думку, в цьому питанні особливо важливо врахувати глобальну світову конкуренцію по кожній з культур.
Читайте також: В ЄС зростає попит на заморожену ожину з України
«Якщо говорити про інвестиції в плодоовочівництві, важливо зважувати на те, що світ сьогодні глобальний. І продукція, яка обирається для вирощування чи переробки, чи експорту, вона повинна враховувати вже і міжнародні реалії. Це насправді надзвичайно важливо, і водночас просто. Чим довший термін зберігання вашої продукції, -тим з більшою частиною світу ви конкуруєте.
Заморожена, висушена чи консервована продукція, – ви точно конкуруєте вже з усім світом. Це максимально важливо враховувати. У свіжих ягід інші терміни зберігання, інші кліматичні умови, інші сезони збору, і, відповідно, ви конкуруєте тільки з якимось певним регіоном», – додає фахівець.
«Поясню все на прикладі суниці садової (полуниці). Немає ніякого сенсу орієнтуватися на проект з вирощування суниці, з подальшою її заморозкою та експортом. Чому? Тому, що навіть при хорошій собівартості в Україні ціна продажу з Єгипту чи Марокко буде меншою.
Там клімат інший, там два врожаї. Там 50 тонн з гектара, тоді, як в Україні тільки 20. У цьому сегменті неможливо конкурувати. Місцевий український ринок вам не дасть такого великого ринку збуту, щоб перекрити ось цю слабку сторону», – застерігає Тарас Баштанник.
За словами фахівця цьогоріч плодово-ягідний сезон в Україні очікується цікавим, вірогідно переважно з високими цінами, але і з викликами для виробників.
«Повномасштабне вторгнення призвело до окупації значних виробничих потужностей у плодоовочевій галузі, особливо на сході та півдні України. Крім того, багато звільнених територій досі страждають від значної кількості мін, або нестачі води для зрошення після руйнування Каховської гідроелектростанції.
Ключові виробничі потужності залишаються під окупацією, зокрема тепличний кластер у Кам’янці-Дніпровському районі, центри виробництва кісточкових фруктів у Запорізькій та Херсонській областях, плантації цибулинних у Херсонській області та теплиці ранньої городини на півдні України.
Наразі дуже важко отримати точні дані про поточний стан цих окупованих територій, тому навіть швидке звільнення не гарантує їх негайної реінтеграції в український ринок. Тому деякі виробники релокують свій бізнес у інші регіони України», – вважає Катерина Звєрєва, директорка з розвитку Української Поодоовочевої Асоціації, засновниця Sapienza.media.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!