Підсумки року: short-list факторів, які вплинули на аграрну галузь
“У 2018 рік ми забираємо низку невирішених питань: ПДВ, земельну реформу, китайський контракт ДПЗКУ, укрупнення гравців” – зазначає Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України у своєму блозі на Економічна правда.
Така однозначність складна навіть для моно-галузей, а для аграрної неможлива апріорі.
Урожай виявився вищим за очікуваний, але ускладнилася ситуація з логістикою. Почалося відновлення тваринництва, але знизилася рентабельність у рослинництві.
У 2018 рік ми забираємо низку невирішених питань: скасування ПДВ на олійні культури, земельну реформу, китайський контракт ДПЗКУ, проте в середньому у галузі вплив позитивних факторів переважав.
Нижче — десять галузевих подій і трендів, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому.
Послідовність державної підтримки
Свідомо не виношу на перший план суми підтримки, хоча вони рекордні для останніх років, оскільки для бізнесу важливіші прогнозованість і ритмічність.
Хоча чітко фіксована тільки рамка “1% від аграрного ВВП”, всередині є мета зафіксувати як мінімум основні програми. Так, програма підтримки фермерства діє до 2020 року, програми щодо компенсації кредитів у тваринництві закладені на п’ятирічний термін. Важлива новація — відмова від принципу “всім потроху” на користь “максимум галузям, де можна запустити довгостроковий тренд розвитку”.
Преференції для дрібних і середніх виробників
Кабмін затвердив концепцію розвитку фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки.
Вона дає позитивну відповідь на концептуальне питання “Чи можуть невеликі виробники грати ключову роль у галузі” і підкріплює декларативний намір підтримки реальним фінансовим ресурсом — 1 млрд грн на 2018 рік.
Зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями
Середня ставка для державних земель, переданих в користування на аукціонах, за підсумками 2017 року становить 14,35% або 4 400 грн проти 10,2% у 2016 році.
Для розуміння динаміки: у 2013 році держава здавала свої землі в середньому під 4,26%. У приватному секторі тренд також висхідний, що формує сприятливу кон’юнктуру для зняття мораторію на продаж аграрних земель.
Пайовики не поспішатимуть розлучитися з активом, який генерує все більш відчутний дохід. Це дасть можливість сформуватися адекватній ринковій ціні.
Укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах
Протягом року низка угод M&A дозволила великим гравцям змінити свій статус на “найбільші”. Цей тренд відповідає глобальному і частково пов’язаний з попереднім пунктом — подорожчанням обслуговування земельного банку.
Тренд міг би вважатися здоровим для галузі, якби не посилювалася монополізація на регіональному рівні. Контрзаходів два: активність антимонопольних органів (я не чув, щоб АМКУ хоч раз не видав дозвіл на концентрацію) та створення повноцінної альтернативи холдингам у вигляді потужного фермерського класу.
Подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту
Зменшення питомої ваги країн СНД в аграрному експорті на 0,5% супроводжувалося зростанням питомої ваги експорту сільськогосподарської продукції в ЄС на 3,4%. Так, за підсумками дев’яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.
Загалом експорт аграрної продукції за дев’ять місяців 2017 року до відповідного періоду 2016 року зріс на 24,4% до 12,94 млрд дол. Таким чином, питома вага країн СНД в експорті української продукції АПК знизилася із 7,77% до 7,25%, а питома вага європейського ринку виросла з 27,74% до 31,15%.
Синхронізація реєстрів
На початку грудня Реєстр речових прав Мін’юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн. Це повністю виключає можливість реєстрації подвійних договорів оренди, що є першим етапом рейдерської атаки.
У разі дублювання договорів або спроби вказати відсутню ділянку система автоматично блокує реєстрацію. Ще один фактор захисту прав власності — переведення Державного земельного кадастру на систему блокчейн.
Відновлення тваринництва
Тренд все ще негативний, але глибина просідання — на рівні статистичної похибки. За десять місяців індекс обсягу виробництва продукції тваринництва становив 99,5%, тоді як за аналогічний період 2016 року — 97,2%.
У 2018 році на підтримку тваринництва буде направлено 4 млрд грн, переважно — у форматі здешевлення грошей, залучених на інвестиційні проекти. Не думаю, що ми побачимо прорив у річному діапазоні з огляду на довгий цикл виробництва в галузі, але можемо розраховувати на позитивну динаміку.
Гармонізація стандартів з ЄС
Україна наближає своє правове поле до санітарних та фітосанітарних стандартів Євросоюзу, щоб розширити доступ до європейських ринків та позбутися спалахів ботулізму завдяки впровадженню якісних заходів контролю.
У цьому напрямку основних досягнень два: ухвалений влітку закон “Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів” і схвалений в останні дні роботи парламенту закон “Про безпеку та гігієну кормів”.
Продовження земельного мораторію
Це не найбільш позитивна подія року, але її вплив на сектор — незаперечний.
З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу.
Усвідомлена необхідність перегляду режиму оподаткування
Галузь так і не оговталася після скасування спеціального режиму ПДВ. Ця пільга перетворила аутсайдера, яким був АПК в кінці 1990-х років, у лідера національної економіки, і дотації, навіть масштабні, не можуть компенсувати її втрату.
Тінізація та протести вказують на необхідність більш радикальних реформ. Однією з них може стати введення спеціальної ставки ПДВ для аграрної продукції, умовно — 7%. Ми починаємо дискусію у галузі і хочемо підійти до кінця 2018 року з консолідованим рішенням.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!