Висока вартість виробництва азотних добрив призвела до зацікавленості сільгоспвиробників біологічним азотом.
Зернобобові культури, як азотфіксувальні, збагачують ґрунт практично безплатним азотом, що дозволяє істотно скоротити витрати міндобрив. Акумульований у процесі симбіозу бобових рослин із бульбочковими бактеріями біологічний азот є одним зі шляхів поповнення його запасів.
Тому симбіотична азотфіксація – це економічно привабливий та екологічно безпечний засіб скорочення використання мінеральних азотних добрив у сільськогосподарському виробництві, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Завдяки циклічному поєднанню в рослинах сої двох найважливіших фізіологічних процесів фотосинтезу і біологічної фіксації азоту – значною мірою забезпечується потреба в азоті, покращуються азотний баланс ґрунту, забезпечується синтез чистої продукції та поліпшується екологія.
До того ж соя задовольняє свою потребу в азоті на 25-75% загальних витрат залежно від умов вирощування. Підвищення врожайності зернових, вирощених після сої, становить 3-4 ц/га.
Натомість використання азотних добрив забезпечує збільшення маси, висоти рослин, площі листкової поверхні та врожайності, водночас може негативно впливати на активність симбіотичної азотфіксації.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!
Про збагачення грунту азотом бобовими було відомо давно. На присадибних ділянках такий “сівооборот” використовуют з сивої давнини. Доклав до цього багато Тимірязев, радянський мікробіолог грунтовед. Наскільки економічно вигідно вирощувати зернові після бобових ще треба уточнити.
Про збагачення грунту азотом при вирощуванні на ньому бобових було відомо з сивої давнини. Багато до цього доклав відомий радянський грунтовед та мікробіолог Тимирязев. Але треба економічні розрахунки по вирощуванню різних зернових культур після бобових.