На Полтавщині вже кілька місяців триває реалізація проекту “Створення та просування комплексного пакета послуг кластера “Полтавський органічний хаб”. Автором і керівником проекту став президент громадської асоціації “Аграрна наука та практика” (ГА “АНП”) Микола Безгін, донедавна викладач Полтавської державної аграрної академії, який охоче розповів про майбутній органічний хаб.
– Чому обрали саме органічний напрямок і в чому тут новація, адже на Полтавщині чимало сільгоспвиробників вирощують та експортують органічну продукцію?
– Тема органіки не випадкова. Я 35 років викладав у Полтавській державній аграрній академії. Наша громадська асоціація, яка існує понад 20 років, ще в далекому 2001 році організувала першу школу екологічного землеробства.
Так, на Полтавщині справді є потужні агропідприємства, які давно завоювали міцні позиції на ринку органічної продукції, тобто, пройшли серифікацію в “ОрганікСтандарт”, мають мережі власних магазинів, прямі експортні контракти.
А що робити фермерам-початківцям, підприємцям, які хочуть вирощувати органічну сільгосппродукцію, але не знають, з чого почати, як її сертифікувати, де знайти покупців на невеликі партії? Тож завдання нашого хабу – об’єднати виробників, переробників і рітейлерів (продавців), проконсультувати, дати інформацію про ринок продукції, допомогти знайти партнерів.
Наші клієнти – представники малого та середнього бізнесу, а також громадяни, які не є підприємцями.
До кінця року ми видамо “Зелені сторінки Полтавщини”, де буде зібрана інформація про всіх виробників органічної продукції Полтавської області – великих і дрібних.
А у червні запустимо електронну інформаційну платформу кластера. Через неї його учасники зможуть отримувати фахові консультації on-line, пропонувати свою продукцію, знаходити партнерів. І все це без додаткових фінансових затрат для них. 
– Дикоросла продукція теж має отримати статус органічної?
– Безумовно. Тільки сертифікується не продукція, а територія, на якій вона збирається. Замовниками сертифікації найчастіше виступають сільські ради. Така робота вже проводиться у селі Худоліївка Семенівського та Каленики Решетилівського районів.
Нещодавно ми провели навчання у великому селищі Білики Кобеляцького району. На нього нам порекомендував звернути увагу обласний центр зайнятості, адже на початку року тут закрилося останнє велике підприємство – цукровий завод, і кількість безробітних людей працездатного віку збільшилася ще на кілька сотень.
Утім, населений пункт перспективний з точки зору самозайнятості. Бо він знаходиться у поймі річки Ворскли, де можна заготовляти лікарські трави. Чимало біличан займаються бджільництвом, але мають проблеми зі збутом меду. Тож ми тепер підшукуємо партнерів місцевим пасічникам по реалізації та фасуванню цілющого продукту.
– Але ж заготівля дикорослої продукції в усьому світі – то певна філософія збирачів. Чи не станеться так, що за її відсутності природі буде завдана шкода?
– Безумовно, у гонитві за заробітками теоретично можуть суцільно вириватися трави аж до зникнення ареалу. На практиці ж, на щастя, інакше, адже людина розуміє: якщо вона зараз зірве все, то гроші вона заробить тільки один раз. А доходи потрібні й на наступний рік і т.д. У тому й полягає філософія збирача, що він усвідомлює необхідність бережливого ставлення до природних ресурсів, знає міру й обов’язково залишає “на розплід”.
І якщо працюють групи (наприклад, з одного села), то обов’язково з’являється самоконтроль і щодо кількості заготовленого й територій, тобто, спрацьовує філософія – бути дружним до довкілля. Та й сертифікація також встановлює безпечні обсяги збирання сировини, щоб не переривався процес відновлення флори.
SEEDS.org.ua за інформацією клубу “ПОЛТАВА І МИ” у Facebook
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!