Мале Старосілля на Смілянщині відвідували три покоління родини Симиренків, розповів місцевий житель Олександр Михненко. Він досліджує історію рідного краю за архівами та розповідями старожилів, пише SEEDS.
За словами Олександра Михненка, тамтешні яри та долини Симиренки засадили авторськими сортами яблук. Назви деяких із них вже й забулися за півтора століття.
“Наприклад стара яблуня – Тітовка. Наші діди, прадіди займались цим садівництвом. Великі такі хороші яблука у неї”, — розповів пан Олександр Суспільному.
Тут, у Малому Старосіллі, розповів Олександр Михненко, селекціонери теж не припиняли експериментувати.
Читайте також: На Закарпатті зацвіла відома долина нарцисів
“В далині лісок. Там жив Ладимир. Дід. Він (Симиренко – ред.) до нього приїжджав теж і там саджав яблуні. На одній яблуні 15 щеп було у нього”, — розповів пан Олександр. Яблуні цієї, щоправда, вже немає. Згоріла, розказав пан Олександр. І від хати мало що лишилося.
Яблуню із рожевим цвітом видно здалеку. Як зветься сорт, пояснив дослідник, ніхто з місцевих вже не пам’ятає. Левко Симиренко в 1905 році роздав селянам близько семи тисяч саджанців, щоб засаджували свої обійстя.
“Усього близько двох з половиною тисяч сортів різних вивели. Допустимо, Циганка, із старих сортів, Папіровка, Пепінка, Опрута. Їх зараз тільки старі люди знають”, — розказав Олександр Михненко.
Столітні, безгосподарчі, подекуди вже й із порожніми стовбурами яблуні продовжують цвісти і родити, розповів Олександр Михненко. У його сімейному фотоархіві від шістдесятих років щороку більшість травневих знімків саме на фоні яблуневого цвіту. А ще ці яблуні добре зимують та дуже смачні.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!