“Медова Фабрика” об’єднує пасічників українського Півдня
Фабрик в Україні не стає менше – відкриваються нові, часом зовсім незвичні, як ось “Медова Фабрика”. Це зовсім молода торгова марка, наразі вона об’єднує тільки 7 бджолярів Миколаївської області.
Така кооперація допомагає не тільки формувати спільні партії меду, а й разом приглядати за бджолами за допомогою системи “розумний вулик”. Про це SEEDS розповів Олег Калінін, власник ТМ “Медова Фабрика”.
– “Розумний вулик” стає дедалі популярнішою темою для бджолярів. Ваша система – це власна розробка?
– Ми розробили систему “розумний вулик”, яка збирає параметри з вулика; вага, температура, тиск, сонячна радіація. А ще вона фіксує кількість бджіл: скільки вилетіло і скільки повернулись. Це потрібно знати для протравки.
Коли в тебе велика пасіка, ти не можеш бути постійно там. А тримати сторожа – це теж недешево. Тому в нашій системі передбачена ще й система захисту. Дані з вулика передаються на сервер, потім заходиш у власний кабінет і переглядаєш всі параметри.
– Скільки вуликів маєте особисто Ви?
– Я займаюсь бджільництвом вже 10 років, наразі маю 300 вуликів, однак починалося все з шести вуликів, подарованих батьком.
Загалом же в нашому об’єднанні “Медова Фабрика” 7 бджолярів – це приблизно 2 тисячі вуликів.
“Фабрику” я поки що зареєстрував на себе, коли з’явиться офіційне об’єднання – перереєструємо на нього.
– 300 вуликів – це неабияк важко. Хто дивиться за ними?
– Сам. Для когось важко і 20 вуликів. За світовими стандартами на одного бджоляра має бути 500 вуликів. От і орієнтуйтеся.
– Однак влітку вулики частенько кочують. Як вдається перевозити самому таку кількість вуликів?
– Допомагаємо один-одному. Я йому – він мені. Ми ж разом. Разом і формуємо партії.
– Наразі бджолярі говорять про відкриття ринку опилення в Україні. Як гадаєте, є в нього майбутнє?
– Ми, бджолярі – тільки за. Однак наразі я бачу певні проблеми – фермери поки що не готові платити за опилення.
Всі орієнтуються на Америку, на ринок опилення там. Однак вони забувають про те, що в Америці в одному місці може бути по 20-40 тисяч гектарів однієї культури, де бджіл практично немає. Тому вони вимушені платити за це опилення. Якщо пасічник не приїде – врожаю не буде.
У нас, в Україні, з цим проблем немає – маємо багато пасік. Пасічники самі їдуть. Хочеш, не хочеш, але їхати треба, аби отримати мед.
Людмила КАЛИТА SEEDS.org.ua
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!