Купувати землю українським фермерам допоможе Фонд з часткового гарантування кредитів
У 2020 році буде відкрито ринок землі, про що вже заявив президент України Володимир Зеленський. До 1 грудня парламент має ухвалити Закон про обіг земель сільгосппризначення, який і має визначити правила функціонування ринку землі в Україні.
Про важливий аспект цього закону – фінансові інструменти, які зроблять ринок землі вигідним для малих і середніх фермерів – говорили на черговій панельній дискусії, організованій Громадською коаліцією за скасування земельного мораторію, повідомив кореспондент Sapienza.
Дискусія розпочалася з презентації провідного спеціаліста фінансового сектору Світового банку Ваге Варданяна, який найкращим інструментом доступного кредитування фермерів в Україні вважає часткове гарантування вкладів.
За його словами, щонайменше половина країн світу вже впровадила державні часткові гарантії як спосіб полегшити доступ до кредитів, є також практика створення спеціалізованих установ, призначених саме для сільського господарства, наприклад, в Мексиці та Колумбії.
Для отримання такої допомоги фермер звертається за позикою в банк, який аналізує заяву і визначає потребу в частковому гарантуванні, далі банк звертається до Агентства гарантування кредитів. Воно перевіряє критерії відповідності й здійснює аналіз ризиків, схвалює і надає часткову кредитну гарантію, отримує комісійну оплату від банку за видачу гарантії. Далі банк надає позику, забезпечену частковими гарантіями.
Директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен під час доповіді відмітила, що загальносвітовою є практика, коли подібні агентства гарантування є державними, проте можливо співфінансування, державно-приватне партнерство.
Заявлений як учасник дискусії новопризначений міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов не зміг бути присутнім, проте інший міністр, глава Мінфіна України Оксана Маркарова розповіла про тісну співрацю їх міністерств з приводу впровадження ринку землі, а також окреслила основні аспекти своєї роботи.
“Задача, яку поставили перед нами президент і прем’єр-міністр, така: коли запуститься ринок землі, малі фермери повинні бути в кращому становищі і в змозі купити землю, на якій вони працюватимуть.Окреслені часові рамки – 2020 рік, тобто часу небагато на підготовку.
Ми знаємо, що ринкова ставка, які банки зможуть запропонувати, буде дорогою. Відповідно, вимога,яка стоїть перед нами – як зробити, щоб цей ресурс для фермерів був, по-перше, довгостроковий, по-друге, дешевший.
Тому найперше,що треба зробити – це компенсація кредитної ставки таким чином, щоб кредит можна було здешевити, і щоб він був стандартизований, аби його можна було швидко надавати”, – зауважила Оксана Маркарова.
За її словами, у міністерстві опрацьовують світові механізми, які зможуть здешевити кредити.
“Один із варіантів – якщо в нас будуть міжнародні партнери,які будуть готові дофінансовувати кредитні програми разом з держбюджетом, тоді опція Фонду часткового гарантування буде пріоритетною.
Якщо треба буде розраховувати лише на свої державні ресурси, тоді ми розглядаємо інші опції”, – розповіла очільниця Мінфіну, додавши, що запобігти корупційній складовій в цьому процесі можливо завдяки максимальному залученню банківських установ замість службовців до таких кредитних програм.
Присутній на дискусії директор департаменту фінансової стабільності Національного бака України Віталій Ваврищук зазначив, що ідея створення в Україні Фонду часткового гарантування обговорюється вже більше року і Нацбанк підтримує таку ініціативу.
При цьому інший учасник дискусії, президент Аграрного союзу України Геннадій Новіков вважає, що для українського ринку землі була б кращою іпотечна система, а інструменти, запропоновані Світовим Банком, не є найкращим варіантом для українців.
Оксана Маркарова відповіла на це, що наразі великі гроші надійдуть до фермера не від уряду, а лише через банки. Земельна іпотека обов’язково буде, але згодом.
Народний депутат і голова комітету Верховної Ради з аграрної політики та земельних відносин Микола Сольський розповів, що питання дотацій держпідприємцям та інших різних форм пільг буде найближчим часом переглянуте.
“Наскільки я розумію з розмов в комітеті, це буде найбільш радикальна зміна за останній час. Будуть змінені підходи, види дотацій, в більшості випадків вони будуть оновлені. Все це буде передано до парламенту. Суттєва частина коштів, закладена у бюджет, буде переорієнтована на різного роду інструменти, пов’язані з ринком землі.
Основний принцип при цьому полягає в тому, що дотації для господарської діяльності – це не знеболююча, а стимулююча річ для розвитку певних напрямків. При цьому акцент буде робитись не на великі підприємства, а на малі та середні”, – повідомив Микола Сольський.
Sapienza для SEEDS.org.ua
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!