«Справжній компост повинен пахнути лісом, а не перегноєм»
Чимало фермерів позбавляються від рослинних решток навіть не усвідомлюючи, що втрачають дорогоцінні органічні добрива. Процес компостування – не новітня розробка, але сьогодні до нього звертаються дедалі більше городників, садівників і фермерських господарств.
“Рослинні рештки, які залишаються на городі, полі чи саду у фермера чи фермерки, – це не відходи від яких потрібно чимшвидше позбутися, а навпаки – джерело поживних речовин, які так необхідні для підтримки родючості ґрунту. Адже виходить, що такий ресурс ми даремно спалюємо цінний ресурс (при цьому завдаючи шкоду власному здоров’ю), а потім ще й додатково купуємо – хімічні добрива. У цьому немає сенсу.
Тому важливо ефективно та з користю використовувати наявні ресурси. компостування є прикладом практики кругової економіки, де природні процеси є частиною дбайливого й сталого господарювання. Компост є доброю альтернативою хімічним добривам, що поповнює баланс поживних речовини у ґрунті, покращує урожай та стан довкілля” – зазначає Анна Даниляк, фахівчиня відділу сільського господарства ГО (Громадської організації) “Екодія”.
Секрети приготування традиційного та гарячого компосту SEEDS розповіла українська фермерка та відома агроблогерка Юлія @fermerka.ua з Полтавщини в рамках інформаційного проєкту про екопрактики для сільського господарства за підтримки ГО «Екодія».
– Що потрібно знати перед тим, як починати компостувати?
– Це набагато кращий метод, ніж спалювання рослинних залишок. Компостування більш безпечне для середовища, воно не дає ніякого неприємного запаху. Так для нього потрібно додаткове облаштування, але це єдине, що, можливо, когось зупиняє від початку компостування.
Але після того, як ви отримаєте свій власний перший компост, ви можете вдобрити ним землю і не купувати дороге добриво для ваших рослин.
– Де краще облаштовувати компостну яму?
– Яма для компосту має бути там, де рослинні рештки буде найлегше складати. І це не тільки всі бур’яни, що вириваються, на ділянці чи городі. Це може бути навіть бадилля після помідорів, чи інших овочів.
Туди ж можна складати і траву, наприклад зі скошеного газону. Для компосту підійде все, що може розкладатися.
Туди не можна класти рослини з хворобами, бо там усе гниє. Ця куча не набирає температури, тому не знезаражує ані хворобочинні бактерії, ані грибки. Справжній компост повинен пахнути лісом, ніякого неприємного запаху.
Багато хто скаже: «я завжди роблю компост, в цьому нема нічого нового. Завжди збираю бур’ян та складаю на компостну кучу». Але давайте відверто. Те, що ви складаєте бур’яни та відходи, а воно потім гниє – зветься перегній.
Якщо бур’янів для компосту забагато, Юлія знає, як дати цьому раду – на каналі в YouTube вона поділилася власним досвідом того, що можна посіяти на ділянці, аби бур’янів не було.
– Якими повинні бути перші кроки, без яких рухатися далі неможливо?
– Після того, як рослинні рештки складені до ями, їх обов’язково потрібно полити водою. Майбутній компост треба добре зволожити. А для того, щоб прискорити розкладання, ми додатково поливаємо його ще й живими бактеріями. Я використовую готовий агробіопрепарат – препарат українського виробника «Капелюхів ярок».
По периметру ями (приблизно в метр) вириваємо рівчачок. Потім я накриваю компост чорною плівкою, яка триматиме потрібну температуру в цій компостній кучі, і пригортаю в рівчачку землею. Це потрібно для того, щоб вітер її не піднімав, і вона щільно прилягала. Плівка буде нагріватися на сонці, і це помітно прискорить процес розкладання рослинних решток.
Компостну кучу потрібно періодично зволожувати водою. Раз на три тижні потрібно доливати додаткові бактерії, тому, що протягом літа ми будемо туди докладати нові рослині рештки.
Тобто, якщо складати рослинні рештки і переробляти їх все літо, то на осінь, якраз після збору врожаю, можна гарно вдобрити рослинки власним компостом.
Як виглядає компост і як за ним стежити, блогерка розповіла у дописі на сторінці Іnstagram.
– Що потрібно для облаштування гарячого компосту?
Довідково: Гарячий компост – це новий підхід до утилізації органічних відходів, який дозволяє за допомогою температурного впливу переробляти не лише шкірку та яєчну шкаралупу, а й дрібні кістки.
– Якщо ви хочете зробити гарячий компост, який готується 4-5 тижнів вам буде потрібно:
- Ящик не менше 1 м. куб.
- Більшу частину повинна займати груба органіка. Це гілки, але подрібнені, солома, сіно, тирса, кора, листя.
- Послід. Підійде курячий, індичий, коров’ячий (2 відра)
- Відходи з кухні (органічні відходи) (3 відра).
- Зелена трава. Можна застосувати після газонокосилки. Об’єм – одна третя від усієї маси.
Складаємо все наче пиріг: груба органіка, трава, гній, відходи з кухні. Гарно поливаємо водою та накриваємо тканиною або брезентом.
Кожні 3-4 дні перевертаємо все з дна на верх. Десь на 4 день, а може і раніше, температура підніметься. Там повинно бути дуже гаряче. Завдяки цьому в такий компост можна класти навіть рослини з хворобами.
Якщо у вас немає можливості усе вчасно перевертати – не страшно. Такий компост буде просто готуватися трошки довше та його об’єм буде теж меншим.
Важливо перших два тижні слідкувати, щоб компост не пересихав. Через місяць смакота для землі готова. Таки
м компостом можна удобрювати землю (1 відро на 1 квадратний метр) та навіть мульчувати.
– Що можна вдобрити компостом?
– Його люблять усі рослини – виключень немає. Можна вдобрювати землю після збору врожаю, потім дерева, кущі, плодові. В принципі, всім рослинам він підходить.
Важливо, що таким добривом практично неможливо перепалити землю. Компост не такий концентрований, як хімічні добрива. До того ж він краще засвоюється рослиною, тому що це добриво природне, органічне.
“Компостування є яскравим прикладом сталої практики, що вигідна й для врожаю, для довкілля, для здоров’я людей. З одного боку вирішується масова проблема забруднення довкілля і шкоди здоров’ю через досі поширене спалювання рослинних решток, чи зливання відходів з тваринницького господарства прямо в землю чи найближчий рівчак.
З іншого боку ми зменшуємо залежність від застосування додаткових, й часто штучних, стимуляторів росту рослин, натомість підвищуємо самодостаність наших господарств, й врешті решт економимо” – коментар від ГО “Екодія”.
Екодія – це громадська організація, яка вже багато років працює над тим, аби сільське господарство розвивалося із меншою шкодою для довкілля. І ми прагнемо допомагати у цьому фермерам та фермеркам України та дізнаватися про ваш досвід, щоб зробити впровадження сталих практик ще приємнішим та кориснішим для вас.
Долучайтеся за посиланням: https://www.facebook.com/groups/1058353138940722 та запрошуйте знайомих фермерів та фермерок!
Цей матеріал опубліковано в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та авторкам цього матеріалу не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст матеріалу несе виключно ГО “Екодія”.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!