Сім’я Михайла і Тетяни Пасемко із с. Теофіпілки Козівського району об’єднана спільною працею і любов’ю до сільського господарства, тому працюють вони як злагоджений механізм. Про сім’ю, яка поєднана не лише родинними стосунками і обов’язками, а й спільною справою читайте на SEEDS.
Доповнюють і продовжують батьківську справу уже дорослі доньки Тетяна і Ольга та шістнадцятирічний син Михайло. На сьогодні кожен з них виконує власні обов’язки на тваринницькому комплексі ПАП «Агропродсервіс», який відновили порівняно недавно і він уже зарекомендувався як потужний виробник молока екстра-класу.
Колись у Теофіпілці діяв радгосп, а потім селянська спілка, в яких і розпочали свою трудову діяльність спершу Михайло, а за ним і Тетяна Пасемки.
Голова сім’ї, закінчивши будівельне училище, працював у будівельній бригаді, потім за усі роки встиг освоїти роботу механізатора і комбайнера. Тепер працює слюсарем-ремонтником. А його дружина Тетяна колись була швеєю. Проте, двадцять років тому змінила цю роботу і перейшла працювати дояркою у рідне село.
“Тварин я любила змалку, – розповідає жінка, – оскільки часто допомагала мамі, яка працювала на відгодівельному комплексі у Козові. А ще більше часу я проживала у бабусі, яка жила на хуторі поблизу Вибудова Козівського району і тримала корів та іншу живність. Там я й навчилася пасти і доїти корів, заготовляти корми і доглядати маленьких телят”.
Власне, телятницею і прийшла спочатку працювати Тетяна Леонідівна, а вже потім влаштувалася дояркою. Тут же на фермі, можна сказати, виросли і її діти, адже, коли вона пішла на роботу, Тетяні було чотири роки, а Олі – лише два. Дівчатка часто залишалися вдома самі, а інколи приходили на роботу з мамою. А пізніше народився Михайлик, то вони і за ним доглядали та виховували, а ще пильнували домашнє господарство.
До речі, дівчата і тепер доглядають двох корів, поросят та іншу живність і водночас ходять на роботу.
Тетяна працює тут уже шість років, а паралельно навчається на ветеринара. Як і мама, встигла попрацювати телятницею, дояркою, а тепер працює техніком штучного осіменіння. В іншій галузі, окрім цієї, вона себе не уявляє, оскільки з дитинства закохана у тварин.
“Я від шести років доглядаю за домашнім господарством, – розповідає Тетяна. – А, коли ходила з мамою на роботу, дуже любила проводити час біля маленьких телят і лошат, а ще з цікавістю спостерігала за роботою ветеринарів. Так само люблю тварин і тепер. Я знаю кожну корову на фермі – який у неї характер, вподобання і поведінка, тому і працюю тут із задоволенням”.
Молодша донька Тетяни та Михайла – Ольга, теж знайшла себе у цій сільськогосподарській галузі. Проте їй більше до душі технічна робота, то ж вона працює оператором комп’ютерного набору.
У ході спілкування з’ясувалося, що на дівчатах спільна із батьками справа не закінчиться, адже їхній брат Михайло теж пов’язує своє майбутнє із сільським господарством і мріє стати трактористом. Можливо, й він працюватиме разом із родиною у господарстві рідного села. Це ж так важливо, коли є не лише підтримка сім’ї, а й робота на своїй землі.
SEEDS за матеріалами СільськийГосподар
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!