Кліматичні зміни в світі – один з драйверів розвитку сільського господарства – Михайло Малков
Говорячи про розвиток сільського господарства необхідно розуміти, що на сьогодні існують два досить сильних драйвера для галузі – пандемія коронавірусу і глобальні кліматичні зміни. Таку думку висловив координатор ФАО із зв’язків з донорами та урядом України Михайло Малков в ході тематичної дискусії в рамках III Міжнародної торгової платформи «Інновації. Технології. Фінанси», яка відбулася в Києві 16 лютого і була організована агромедіа-агенцією Sapienza. Детальніше – читайте в ексклюзиві журналістів SEEDS.
Відзначимо, що дискусія, модератором якої виступив Михайло Малков, була присвячена питанням збільшення доходів в агробізнесі, європейському курсу Green Deal, фінансовим інструментам підтримки агробізнесу, а також інновацій AgTech і AgFood. У ній взяли участь міжнародний консультант ФАО, засновниця агромедіа-агенції Sapienza Катерина Звєрєва, директор департаменту корпоративного бізнесу Райффайзен Банку Аваль Руслан Співак, керуючий партнер групи компаній Viteo Group (Viteo Hemp) Олександр Дойніков, заступник голови правління Української асоціації Фінтех і інноваційних компаній у напрямку AgriFood Інна Мєтєлєва, в.о. міністра аграрної політики і продовольства України (2019 р) Ольга Трофімцева.
«Одним із драйверів є пандемія коронавірусу. Адже ми прекрасно розуміємо яких збитків вона завдала глобальній системі продовольчої безпеки, і розуміємо ситуацію з розривом логістичних ланцюжків, ланцюжків доданої вартості.
Другим, не менш важливим драйвером, є зміна клімату. І тут необхідно враховувати два моменти. З одного боку, ми неодноразово говорили про те, що несуть в собі кліматичні зміни для сільського господарства – які вони дають переваги і які несуть ризики. Тим не менш, ми ніколи не торкалися теми впливу глобальної кліматичної політики на розвиток сільського господарства.
Тим часом, нещодавно закінчилися торгові переговори між ЄС і Україною, головними складовими яких були саме кліматичні чинники», – зазначив Михайло Малков.
Координатор ФАО із зв’язків з донорами та урядом України також повідомив, що у вересні поточного року відбудеться Всесвітній саміт з продовольчих систем, який буде організований ООН. В ході саміту, зокрема будуть розглянуті шляхи досягнення 17 цілей сталого розвитку ООН. «Україна вже заявила, що хоче виступити на цьому заході з досить амбітними цілями. Зокрема, буде задекларована мета стати одним з гарантів продовольчої безпеки світу», – зазначив Михайло Малков.
У своєму виступі в ході тематичної дискусії, Михайло Малков також детально зупинився на визначенні поняття «продовольча система». За його словами, це не тільки ланцюжки додаткової вартості, а й також все, що нас оточує, і в першу чергу, людина і природа, а також економіка.
«Саме про синергію цих трьох чинників і про трансформацію продовольчих систем виходячи з тих реалій, які існують і піде мова на саміті.
І я сподіваюся, що дискусія в рамках торгової платформи «Інновації. Технології. Фінанси», послужить стартовою точкою для обговорення того, з чим Україна може вийти на вересневий саміт ООН», – висловив упевненість Михайло Малков.
Він також зазначив, що Секретаріат Рамкової конвенції із світових змін клімату прийняв Глобальну програму, сенс якої полягає в тому, що сільське господарство є одним з ключових напрямків в процесі світових змін клімату.
«Згідно з цією Програмою, принципово сільськогосподарська галузь повинна зменшувати кількість парникових викидів, але разом з тим і забезпечувати продовольчу безпеку людства. Тобто, якщо сільське господарство буде абсолютно нейтральним з точки зору зміни клімату і не буде інвестувати в продуктивність, то така галузь, образно кажучи, нам не потрібна», – повідомив модератор тематичної дискусії.
Михайло Малков також зазначив, що в рамках реалізації стратегії Європейського зеленого курсу, країни ЄС вводять, так званий, CIBAM – умовний податок, яким будуть обкладатися експортери тих країн, які не дотримуються Європейського зеленому курсу. «Сьогодні ні ми, ні європейські партнери ще до кінця не знають, яким чином буде стягуватися даний податок і наскільки українські експортери будуть уразливі в зв’язку з цим. Проте, з огляду на те, що 40% українського агроекспорту на сьогодні йде до ЄС, то можна приблизно розрахувати можливу шкоду для наших агровиробників», – підкреслив координатор ФАО із зв’язків з донорами та урядом України.
Михайло Малков також повідомив, що в рамках міжнародних зобов’язань щодо скорочення викидів парникових газів, Україна повинна інвестувати 2,2 млрд. євро в скорочення шкідливих викидів від сільгосптехніки. При цьому, за словами фахівця, обмеження на використання застарілої техніки «будуть боляче бити по дрібним і середнім фермерам, які її використовують».
«І тут необхідна підтримка фінансового сектора, адже від того, які механізми будуть їм запропоновані аграріям залежить виконання Україною національно визначеного вкладу, прописаного в Рамковій конвенції по світовим змінам клімату
Крім того, сьогодні в України є певні зобов’язання, пов’язані зі скороченням викидів парникових газів, але відсутня національна система моніторингу звітності та верифікації парникових газів з сільськогосподарських джерел. І це викликає певне здивування», – резюмував Михайло Малков.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!