Картоплю не тільки саджають, а й сіють: що потрібно знати про ботанічне насіння бульби
Potato Day 2021 запам’ятається надовго картоплярам всього світу. Сенсацій було вдосталь – під час заходу презентували гібридну картоплю, яку можна вирощувати з ботанічного насіння. Чому на піку популярності опинилася тема гібридної картоплі, розповів в ексклюзивному інтерв’ю для EastFruit Ігор Чечітко, директор представництва HZPC в Україні, повідомляє SEEDS.
– Нещодавно компанія HZPC створила гібрид картоплі, який можна вирощувати з ботанічного насіння і презентувала його на Potato Day 2021. В чому особливість такої картоплі? Як сприйняли новий гібрид в Європі і наскільки він перспективний для України?
– Насамперед треба зазначити, що дослідження зі створення сортів картоплі з ботанічного насіння (загальноприйнята назва true seed potato (TSP), в світі розпочалися ще в 70-х роках ХХ століття. Чому це може бути цікавим? Уявіть, замість кількох тон посадкової картоплі на один гектар, ви можете висіяти лише кілька сотень грамів насіння. Економія? Так звичайно!
Йдемо далі. Логістика. Навіть для посадки 10 гектарів, потрібно доставити до поля близько 30 тон насіннєвої картоплі. А ботанічного насіння, на цю площу, можна принести буквально «в кишені».
Наступне – швидкість посадки. Для забезпечення належної рівномірності рослин, робоча швидкість агрегату при традиційній посадці це п’ять-шість кілометрів на годину. Дражоване насіння дрібнонасінних культур висівається, щонайменше, з удвічі вищою швидкістю.
Важливою перевагою є і те, що більшість хвороб картоплі через ботанічне насіння просто не передається, тобто витримати фітосанітарну чистоту насіннєвого матеріалу в рази простіше ніж в посадкових бульбах.
І останнє, оскільки ботанічне насіння, це генеративний спосіб розмноження, реальним стає можливість використання в гетерозису, звідки власне і назва «гібридна картопля». Це якщо коротко про переваги. Протягом останніх 10-20ти років, дослідження в даному напрямку інтенсифікувалися практично в усіх країнах, де картоплі приділяється належна увага. Ще років 10-15 тому, було навіть створено кілька таких сортів, але в промислове виробництво вони не пішли і лишилися як «екзотика» в дачно-городньому секторі. Наразі HZPC створено форми гібридної картоплі які «дійшли» до виробничих випробувань.
В яких країнах може бути цікавою «гібридна картопля»? Насамперед – це регіони з можливістю достатнього зрошення та регіони з надто дорогою логістикою.
– Potato Day 2021 щойно добіг кінця. Чи були сенсаційні презентації, заяви та досвід? Що нового пропонують картоплярі світу і до чого варто готуватися українським?
– Звісно, головною сенсацією заходу була тема гібридної картоплі. У Нідерландах, розробками і її створенням займається наразі три компанії. Але HZPC вдалося створити форми гібридної картоплі, які вже проходять тестування в Нідерландах та деяких країнах світу. Тільки після успішного закінчення випробувань, дані зразки отримають власні назви, а не селекційні номери які мають зараз.
Хочу сказати, протягом HZPC Potato Day 2021, всі учасники нашого заходу, мали можливість почастуватися саме гібридною картоплею. За смаком ніякої особливої різниці – картопля, як картопля.
Щодо інших основних презентацій заходу. Дуже цікавим був виступ нашого керівника відділу маркетингу Michiel ten Duis, з новою концепцією @EvenGreener. Її суть, підвищення екологізації виробництва картоплі шляхом використання сортів більш стійких до посухи та хвороб, сортів які здатні ефективно використовувати воду, та мають гарну лежкість. Всі ці фактори дозволяють суттєво економити ресурси при вирощуванні картоплі та зменшити тиск сучасного картоплярства на навколишнє середовище.
Дуже актуальною була презентація Martin Kropff, керівника робочої групи по розробці стійких агровиробничих систем. Ми розуміємо, що людська популяція і надалі зростатиме, особливо в окремих країнах світу.
Але картопля є однією з найкращих культур, що здатна забезпечити потреби людства в продуктах харчування. Вона є екологічно пластичною та придатна до вирощування в абсолютно різних регіонах. Для формування одиниці сухої маси Картопля потребує менше води ніж рис, більшість зернових, не кажучи про тваринництво. Тому одним з наших слоганів і є Feeding the World (нагодувати світ).
– HZPC щороку презентує нові сорти, один з останніх «Лусінда» – середньопізній, стресостійкий сорт. Як українські фермери сприйняли новинку?
– Лусінда дійсно чудовий сорт, але сорт новий. Українському ж фермеру дуже важливі позитивні відгуки від інших виробників яких він знає особисто. Ми ніколи не зчиняємо галас, щоби розпіарити недостатньо вивчену новинку. Але, скажу так, всі фермери які цього року придбали насіннєву картоплю сорту Лусінда, лишилися задоволені. Тому ми з позитивом очікуємо зростання попиту.
– Для кожного сорту картоплі своя сортова агротехніка, чи зазнала вона змін під натиском часу і наступом клімату?
– Корекція сортової агротехніки, в якійсь мірі, можлива. Адже змінюються середні температури повітря, коливається кількість вологи протягом вегетації, і виробник, звісно, має реагувати на це.
Водночас, змінюється не тільки клімат але і харчові вподобання, вимоги ринку. Тому, окремі сорти, які були в нашій українській лінійці 10 років тому, ми були змушені з неї видалити. Наприклад, зараз ми поступово відмовляємося від сортів які погано витримують стрес та робимо ухил в бік стабільних стресо- та жаростійких сортів з швидкою динамікою росту бульб.
Також, ми частково корегуємо зональність виробництва окремих з них. Якщо ж відповісти на Ваше запитання про зміну, власне, сортової агротехніки, то це найчастіше стосується густоти садіння та корекції удобрення.
– Чи доводилось зустрічати наріканнями на ваші сорти, гарні та врожайні сорти, які не дають прогнозованого врожаю, через те, що для конкретної місцевості вони просто не підходять?
– Наше головне завдання, крім забезпечення агровиробників якісною посадковою картоплею, це порадити фермеру найбільш оптимальні сорти для його місцевості. При цьому, до уваги приймаються типи грунтів, прогнози по опадам, пікові температури під час вегетації, технологічний парк господарства, найбільш популярні схеми вирощування, потужності в зберіганні картоплі.
Ми не радимо виробникам сорти, що не зможуть забезпечити належний результат або спричинити якусь проблему. Наприклад, ми маємо прекрасні сорти Мемфіс та Сильвана. Вони мають високу потенційну урожайність, гарно витримують спеку, досить стійкі до посухи. Але ці різновиди потребують якісного зберігання з гарною вентиляцією, оскільки є чутливими до сріблястої парші.
Якщо підприємство має сучасне сховище – цього достатньо для мінімізації ризиків. Водночас, якщо фермер придбав посадковий матеріал цих сортів третіх рук і не розібрався в їх біологічних особливостях та не може забезпечити їх належне вирощування чи зберігання – як ми можемо за це відповідати?
Ми абсолютно відкриті, наша контактна інформація повністю доступна – будь ласка, звертайтеся, консультуйтеся. Ми вкладаємо велику кількість зусиль, власного часу і ресурсів в можливість донести до кожного свого замовника особливості біології сорту, його вирощування, а також здійснюємо періодичний контроль за вирощуванням протягом вегетації.
– Україна велика і ґрунти скрізь різні, чи всі вони однаково підходять до одного і того ж сорту?
– Це, насамперед, дійсно залежить від сорту картоплі. Наприклад, Коломбу, Лусінду, Евору, Таурас, Карреру ви можете вирощувати, практично, по всій Україні і на будь-яких ґрунтах. Сорти ж, скажімо, Фламенко чи Сагіта ми не радимо для дуже Важких ґрунтів.
Сіфра є одним з найкращих сортів для вирощування як на чорноземах так і на легких ґрунтах, але з ним потрібно бути обережним при вирощуванні в посушливих регіонах без зрошення, на піщаних ґрунтах при дефіциті опадів йому просто може невистачити води.
– Наскільки важливі для вирощування картоплі та врожайності бульби культури-попередники?
– Картопля – культура яка є досить чутливою до вибору попередників. Ми всі звикли, що наприклад, зернобобові вважаються гарними попередниками. Дійсно, для більшості культур так. Але у випадку з картоплею слід дуже уважно ставитися до такого попередника як соя.
Окремі гербіциди які часто застосовують при вирощуванні сої мають токсичну післядію на картоплю, що вимагає уважніше розробляти систему захисту. Також пожнивні рештки зернобобових можуть в певних умовах сприяти розвитку парші. Що знову ж, необхідно враховувати і використовувати деструктори стерні та пожнивних решток.
Багаторічні трави – чудовий попередник для більшості культур, але вони створюють гарні умови для розвитку грунтоживучих шкідників, зокрема дротяника, тому даному питанню потрібно приділяти належну увагу.
Зернові культури в цілому є досить гарними попередниками під картоплю. Але при наявності великої кількості пожнивних решток, на бульбах може виникнути проблема з паршею звичайною. Тому ми радимо після збору зернового попередника використовувати надійні та перевірені деструктори стерні.
До речі, ще однією перевагою зернових попередників є можливість максимально знищити дводольні бур’яни, які досить важко контролювати в посадках картоплі. Часто картоплю висаджують після кукурудзи. В неї може навіть відмічатися позитивна дія на ґрунт. Оскільки, її глибока коренева система здатна перфорувати плужну підошву, що є важливим для картоплі. Але, зернова кукурудза збирається пізно, після неї лишається величезна кількість пожнивних решток. Оскільки, в даний період температура ґрунту та повітря досить низька, мікрофлора практично не працює, а від деструкторів стерні теж немає користі. Що, знову ж таки, може сприяти розвитку парші.
– Одна з послуг вашої компанії – агроконсалтинг – повний супровід з нуля картопляного підприємства. Як часто українські картоплярі звертаються за допомогою? Можливо наші фермери частіше самотужки все планують?
– Ми прагнемо бути максимально корисними нашим фермерам. Здебільшого, при розробці технології ми починаємо з головних акцентів вирощування конкретного сорту. На запит фермера ми можемо розписати йому схему вирощування з удобренням та захистом, або розробити технологічну карту.
Звичайно, ми також постійно приймаємо телефонні дзвінки від виробників картоплі з питаннями чи обміном думок по технологічним підходам. Але ми також обов’язково відвідуємо кожного протягом сезону. Зазвичай це 2-3 візити за вегетацію.
– Цьогоріч в світі спостерігається картопляна криза – у сусідів неврожай, відтак зросли і ціни. Чи дає це певний шанс українському картопляному експорту?
– Експорт картоплі – одна із болючих тем наших аграріїв. Не зовнішньому ринку цікава не власне картопля, а в поєднанні з належною якістю, однорідністю партій, узгодженим графіком поставок, виваженою ціною, звичною упаковкою, і можливо, сертифікацією. В реаліях, лише поодинокі наші господарства готові виконувати ці умови. Йдемо далі. Якщо говорити про країни митного союзу – їхній експорт картоплі до України можливий в необмеженому об’ємі, але ми до них можемо експортувати картоплю лише з сертифікованих «вільних ділянок». Якщо взяти країни ЄС – їх експорт до України, знову ж таки, можливий в необмеженій кількості. Але… шлях нашої картоплі до Євросоюзу – фактично закритий. Тому й виходить, що ті незначні поодинокі партії картоплі які уходять в Білорусь чи ще куди, не здатні суттєво розвантажити наш картопляний ринок.
Тому, звісно, для зрушення з місця питання експорту картоплі необхідні комплексні зусилля галузевої асоціації та державних інституцій.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!