Картоплярство в Україні знову стає прибутковим і без професійних нідерландських сховищ заробляти буде важко

0 970

Раніше картопля, другий український хліб, була доступним продуктом. Однак дешевої картоплі вже не буде, принаймні, найближчим часом. А от вирощувати її стане набагато вигідніше.

Щоправда, для того, щоб вирощувати картоплю професійно, в першу чергу треба мати професійні нідерландські сховища, аби не довелось продавати вирощений врожай за копійки. Про це в інтерв’ю  SEEDS розповів Андрій Марущак комерційний директор «Ван Дайк Технікс‎‎»‎‎, – компанії, яка спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання та переробки ягід, фруктів та овочів. 


– Картопля в Україні з кожним роком тільки дорожчає. Які чинники вплинули на ціну?

– Картопля, як ми бачимо, дорожчає і буде дорожчати. Професійні вирощувачі потихеньку відмовилися від цієї культури і сильно скоротили її площі, оскільки кілька років поспіль було відчутне падіння рентабельності. Це пов’язане і з ковідом, і з повномасштабним вторгненням. Дехто з картоплярів залишився на окупованих територіях, не встиг релокувати бізнес і вже не працює. Інші зменшили виробництво картоплі.

Це причини, проти яких ми не можемо нічого вдіяти. Але вони суттєво вплинули на ціну. Вартість картоплі зростає. Навіть попри те, що у нас скоротилася кількість населення, і площі вирощування картоплі.



Але ще ми маємо погодні умови, які цього року також дуже сильно вплинули на якість картоплі, перш за все, і, відповідно, на її ціну. Це можна побачити в багатьох мережах супермаркетів. Більшість тієї картоплі, що продається, називати якісною навіть язик не повернеться.

На якість вплинули ще й інші об’єктивні причини. В цьому році все подорожчало: добрива, ЗЗР, пальне, та й всі інші послуги. І два роки застою не дали фермерам цьогоріч нормально підійти до питання вирощення. Вони були обмежені в засобах, і це, відповідно, вплинуло і на якість картоплі.

Подорожчало все, а картопля залишилась дешевою, – заробітку не було, і так тривало два роки. Це призвело до того, що скоротилися площі, плюс погодні умови дали про себе знати.

Є це один важливий фактор, який впливає на ціноутворення. Ми купуємо насіння переважно в Нідерландах, іноді це Німеччина, десь – Франція. Але коштує ця насіннєва картопля (еліта) €1-1,20 євро за кілограм. Це в Україні з ПДВ. А це величезні гроші.

Через такі ціни впала якість насіннєвої картоплі. Навіть українські насіннєві компанії, якими ми працюємо, самі констатують, що якість насіння знизилась і буде знижуватися. Дуже мало аграріїв, які вирощують картоплю, купують якісне насіння. Всі вони намагаються перекрити потреби власним посівним матеріалом, а це автоматично свідчить про зниження і урожайності, і якості, і всього іншого.



– Цьогоріч багато фермерів мали проблеми з робочими руками. Чи торкнулось це галузі картоплярства?

– Звісно. Картопля – трудомісткий та грошомісткий продукт, який потребує великих інвестицій в розрахунку на гектар. Але ще є така, не тільки наша проблема, – це відсутність робочої сили.

Через війну продовжується і мобілізація. Ми не можемо її зупинити. Нікому сьогодні працювати на вирощуванні картоплі.

Звичайно, що рівень механізації в картоплярстві доволі високий, але він не може бути таким, як в зернових. Там багато людей не потрібно: комбайн зібрав, – треба комбайнер, тракторист відвіз, – треба тракторист. А далі все більш-менш автоматично. Але ж картоплю треба сортувати, пакувати, зберігати. Є такий процес, як «інспекція», – її, звісно, можна замінити спеціальною інспекційною оптичною машиною, але коштує вона більше півмільйона євро.

В Україні з такими невеликими цінами на картоплю, з неможливістю отримати дешеві гроші немає і бажаючих інвестувати такі скажені гроші в техніку. Для прикладу, сховище для пшениці на 100 чи навіть 200 тисяч тонн – це нормально. Але для картоплі сховище на 10 тисяч тонн – це вже велике сховище, яке потребує, знову ж таки, робочої сили.



– Але ж картопля більш рентабельна, коштує вона дорожче, ніж кілограм тієї ж пшениці?

– Так. Але, споживання яке? Якщо ми говоримо про пшеницю, про будь-які зернові, – то це глобальний ринок і ми від нього залежимо. А якщо ми говоримо про картоплю, то це тільки внутрішній ринок, в нас немає експорту картоплі.

Так, ми возимо її до Молдови, а потім Молдова продає її кудись далі. Але ці обсяги – то дрібнички, порівняно з тим, скільки картоплі Україна вирощує щороку.

– Хоч вирощують картоплі багато, але не так давно був період, коли на полицях магазинів її не було, або коштувала та картопля не так вже й дешево.

– Картопля є в наявності, і є в багатьох фермерів. Можна сказати, що ціна на картоплю піднялася через те, що закінчилася якісна картопля в непрофесійних сховищах, а в професійних вона лежить. Лежить до весни. І тоді вона вже буде коштувати 30 гривень за кілограм, а може і вище. Це реальність.



Але, знову ж таки, по 30 гривень буде коштувати гарна, якісна картопля, одна в одну, калібрована, без парші, без хвороб, і так далі. З паршею, з хворобами, вона буде коштувати дешевше – до 20 гривень.

Сьогодні фермери не дуже хочуть продавати якісну картоплю. Оскільки, дуже значно, зросли затрати, то дуже сильно зросла і собівартість. На сьогоднішній день вони продають її по 11-12 гривень за кілограм, а будуть продавати ще дорожче. Йдеться, нагадаю, про якісну.

Але супермаркети шукають яку? Картопля – народний продукт, він повинен коштувати дешево: 10 – 14 гривень за кілограм, на полиці. Але ту якість яка є сьогодні за 13-14 гривень у супермаркеті, не можна продавати.

– Щодо якості, останнім часом серед покупців чутно багато нарікань на те, що в магазинах продається зелена картопля. Що стало причиною такого явища?

– Була посуха і картопля лежала в землі, щойно пішли дощі, а в деяких областях це було тільки в кінці сезону, перед викопуванням, картопля почала набирати вологу. Вона набрала вологи стільки, що цю суху землю, гребені, в яких картопля росла, вона розірвала і вилізла на поверхню. Там вона і позеленіла. Таку зелену картоплю не можна їсти, – в ній хлорофіл, і купа інших недобрих речовин.


картопля на полі


Але це не єдина біда цього року. Цьогоріч я бачив багато картоплі з паршею, такою, що страшно на неї дивитися. Парша – це зовнішній недолік, з яким можна боротися на полі, при вирощуванні. Але це коштує грошей, а грошей в людей цього року щоб повноцінно вирощувати картоплю не було.

На щастя, парша не шкодить організму і впливає тільки на зовнішній вигляд картоплі. Ні на що більше. Але, хто ж її купуватиме через її бридкий вигляд? Якщо для переробки, – питань немає.

Але переробки картоплі в Україні, майже, немає. Як і достатньої кількості професійних сховищ із нідерландськими технологіями.

– На вашу думку, чи скоро в Україні з’явиться державна допомога для будівництва овочесховищ?

– Сьогодні Держава не має грошей. Якщо це будуть гроші міжнародних донорів, то, напевно, десь колись почнеться будівництво овочесховищ. Сховища – це доволі дорого, а якщо брати разом з будівництвом – ще дорожче.

Умовно кажучи, обладнання для зберігання картоплі на 1000 тонн, коштує приблизно 45 000 євро. Це тільки обладнання, без будівництва, без контейнерів, сортувального обладнання, електричної чи будь-якої кари, і таке інше.



Звісно, можна зробити сховище на 1000 тонн. І багато хто робить, є в нас такі клієнти. Але будують їх з розрахунку того, що в майбутньому можна буде розширитись і додати ще хоча б пару тисяч тонн на зберігання. Така можливість є, і саме так, на мою думку, треба робити. Але наш шлях – це пошук інвестицій в переробку і експорт нашої продукції.

Читайте також: Недостатня кількість професійних сховищ гальмує розвиток овочівництва в Україні

А для того, щоб це зробити, як багато разів я вже казав, треба об’єднуватися в кооперативи. Цей процес активно підтримується світовою спільнотою. Але в нас люди просто не розуміють, що таке кооператив. В нас сприйняття кооперативів особливе. Кооператив – це колгосп, а в колгоспі, звісно, що нічого хорошого не буває.

– ЄС, новий союз, на порозі якого ми вже стоїмо, що принесе він українському картоплярству? Через нашу картоплю ніхто кордони не перекриватиме?

– Наша картопля в Європі, якщо брати умовно Нідерланди, Німеччину чи Польщу, поки що не конкурентна. Нам потрібно дбати про ефективність.

Для прикладу, є у мене знайомі поляки, які готові купувати картоплю в Україні в майже необмеженій кількості по 1,8 грн за кілограм. Це повинна бути дуже якісна картопля для переробки. І вони купують її за ці гроші по всій Польщі, і поляки їм охоче продають. Наші ферми не готові до таких цін. Це можна теж пояснити багатьма моментами, – в нас немає дешевих грошей.



Якщо ми повністю гармонізуємо наше законодавство з європейським, і будемо мати вільні ділянки для вирощування картоплі, наша картопля зможе їхати в Європу. Але треба одразу розуміти, що вона буде їхати туди по дуже низькій ціні.

– Можливо завдяки ЄС в Україні з’явиться більш доступний садивний матеріал?

– На жаль, ні. Проблема в транспортних витратах. Довезти картоплю насіннєву з Голландії, заплатити ПДВ, – це коштує доволі дорого. І це збільшує її вартість вдвічі.

Вона там не коштує 1-1,20 євро, вона там коштує від 0,45 до 0,60 євро за кілограм, а це від 450 до 600 євро за тонну. Поки вона приїжджає до нас: транспортні витрати, плюс витрати на розмитнення, плюс ПДВ, – в нас вона стає по 1-1,20 євро за кілограм. Логістика дуже сильно здорожчує насіннєвий матеріал.

— Але ж українці мають і власну селекцію картоплі.

— В нас насінництво картоплі доволі на високому рівні. Дуже ефективне і дуже гарне. В нас є гарні сорти, які можуть конкурувати з іноземними. Але, на жаль, поки що у нас немає достатніх об’ємів для продажу.



Я це пов’язую з таким фактором: у нас цим, здебільшого, займаються державні компанії. Нідерландську насіннєву картоплю в Нідерландах продають не державні компанії, а комерційні. Вони можуть в Європі залучити дешеве фінансування і вони напряму зацікавлені в великих об’ємах. В Україні державні компанії, які цим займаються, не мають ні ресурсу, ні можливостей, щоб розвинути цей продаж.

Приватні фірми, які займаються вирощуванням насіннєвої картоплі також є, і вони доволі успішні. Той самий «ЧернігівЕлітКартопля». Вони молодці, але, звісно, що їм не вистачає дешевих грошей чи грантів, щоб розвиватися і збільшувати виробничі потужності.


З’явилися додаткові питання щодо зберігання продукції та облаштування сховищ?

Телефонуйте: +38 098 271 70 70

Пишіть: VanDijkTechn@gmail.com

 

 

SEEDS

 

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!

Залишити коментар

Ваш email не буде опубліковано

Do NOT follow this link or you will be banned from the site!