Історія успіху: Як стоматолог з Прикарпаття зайнявся виробництвом італійської моцарелли
Лохина, кавуни, дині, спаржа, шафран, ківі, страуси, фазани, цесарки, равлики, жаби… А віднедавна на Прикарпатті вперше з’явилися й карпатські буйволи та сиві угорські корови м’ясної породи — унікальну ферму в селі Підлужжі Івано-Франківської територіальної громади заснував місцевий підприємець Роман Яковин.
Щоб довідатися, як живеться там тій живності і чи варта, образно кажучи, недешева фермерська шкіра вичинки, мандруємо у господарство «Наша марка», інформує “Галичина”.
— Ще десь вісім років тому, — розповідає Роман Яковин, — це велике господарство розпочалося з двох гектарів власної землі і з великого бажання посадити сад. Та коли ми заклали першу частину саду, то зрозуміли, що нам бракує землі. Тож нині господарюємо вже на 114 га: 60 га орної землі, а решта — пасовища. Ми брали землі і під пасовища, тому що планували розвивати у селі й тваринництво, а не лише садівництво. Десь ще п’ять років тому завезли в господарство угорську сіру свиню рідкісної породи й одного самця та двох корів угорської сірої породи. Так почалося наше тваринництво. А відтак через два роки придбали вже трьох перших карпатських буйволів. Тож увесь період працюємо над збільшенням поголів’я, щоб досягти своєї мети — заснувати виробництво сиру з молока карпатських буйволиць, відомого у світі як італійська моцарела. Але щоб запустити таке виробництво, потрібно не менше 60 самок. А в нас наразі є тільки чотири. Докупити — надзвичайно велика проблема. І не лише через високу ціну. В Україні таких ферм обмаль. Є дві ферми на Закарпатті, які працюють і виробляють сир. Тож самок ніхто не хоче продавати, а завезти з-за кордону дуже дорого.
За словами фермера, поки господарство не має необхідної кількості самок, тож телятам дозволяють споживати все молоко, і не запроваджують доїння. Буйволята можуть до восьми місяців харчуватися тільки материнським молоком. А для процесу доїння потрібні спеціальні сучасні приміщення, щоб забезпечити стовідсоткову відсутність контактів молока з людиною й повітрям.
“Нині у центрі нашої фермерської уваги на перспективу — сироварня на основі буйволиного молока і виробництво сиров’ялених ковбас з мармурового чи стейкового м’яса угорських сірих корів — тобто переробка молока і м’яса, виробництво готової продукції. Якщо ж говорити про сад, то у майбутньому бачимо себе виробниками натуральних соків. Без жодної «хімії». Тепер щотижня реалізуємо свої яблука і груші на ярмарку. Практикуємо мінімальну кількість обробки садів препаратами від шкідників”,- зазначає Роман Яковин.
На питання чому саме вирішили займатися виробництвом моцарели, фермер зізнається відверто, що ніколи не був в Італії і не куштував там їхнього справжнього сиру — відомої моцарели.
“Натомість добре знаю смак такого сиру, привезеного з Італії чи вже виробленого в Україні. Ми об’їздили ферми, де виробляють такий сир на Закарпатті, вивчали досвід виробництва і специфіку всіх процесів. Головна умова — якісна сировина, тобто молоко буйволів. Якщо у сирі нема молока буйволів, то це не моцарела, а тільки її назва. Звісно, для того, щоб розрізняти сири, потрібно знати смак справжньої моцарели. Молоко буйволиць має значно вищу жирність, аніж коров’яче. Тож і сир виробляється відповідний. Та буйволиці дають вдвоє менше молока, ніж корови, — до п’яти літрів, і воно, зрозуміло, набагато дорожче. Та попит на продукцію чималий. До речі, закарпатський фермер — німець за національністю — реалізує сири свого виробництва навіть не в Закарпатті, а в столиці України. Сьогодні продукції виробляється багато, але споживачі віддають перевагу якісній”,- зазначає фермер.
За словами Романа Яковина, у вихідні чи празники він спонукає пастухів випасати стадо тварин біля дороги. Дуже багато родин приїжджають з дітьми — розглядають буйволів чи корів, фотографуються, набираються вражень.
“Звісно, з часом ми братимемо символічну плату за таку атракцію. Ще завеземо різноманітних карликових тварин для облаштування контактного зоопарку й облаштуємо безпечні зони для відвідувачів. Але наразі набираємо обертів після першого старту”,- повідомляє фермер.
Роман Яковин зізнається, що інвестиції у власне фермерське господарство він зробив дуже великі. І щоб не розчаровуватися навіть не хоче вдаватися до конкретних підрахунків. “Мені подобається праця на землі, у такій роботі відпочиваю, хоч я за професією стоматолог, працюю в обласній стоматполіклініці. Згадую своє дитинство — малим дуже любив бавитись у ферму. Я народився у селі Підпечарах. Мама — з цього ж села, а батько — з Підлужжя. Разом із дружиною виховуємо трьох дітей. Свою працю на землі я не можу назвати хобі чи бавленням у фермерство, бо це справа мого життя і від неї я очікую заробітку, а не лише втіхи. Але потрібен час. Ніби вчора ми ще закладали сад, а він уже два роки серйозно плодоносить”,- зазначає Роман Яковин.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!