Чимало українських овочів опинилося на звалищах або було продано за умовні “3 копійки” через масове закриття продовольчих ринків в Україні, яке тривало понад місяць і було пов’язане з введенням карантину в країні.
“Адже більше 80% свіжої продукції українських виробників і 100% продукції дрібних фермерів до початку карантину спрямовувалося на реалізацію саме на ринки. Чому не в мережі супермаркетів? Тому що співпраця з мережами супермаркетів не вигідна ані дрібному фермеру, ані супермаркету з багатьох причин”, – пише директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Катерина Звєрєва у своєму блозі на EastFruit.
У програші від закриття ринків виявилися і фермери, і споживачі, і держава
Говорячи про вихід українських малих і середніх фермерів в рітейл, слід розуміти, що в мережах досить високі вимоги до обсягів продукції і регулярності її поставок, а також до логістики, упаковки, сертифікації та документації і забезпечити такий обсяг і регулярність дрібний фермер просто не в змозі. До того ж і інші витрати для невеликого господарства просто ніколи не окупляться.
Не забуваємо і про те, що супермаркети вимагають товар з ПДВ, а абсолютна більшість дрібних виробників не є платниками цього податку. І, що ще важливіше, ніхто з мереж не платить за поставку продукції відразу – середня відстрочка платежу коливається від 14 до 45 днів.
При цьому на оптовому або роздрібному ринку оплату можна отримати в той же день, ПДВ платити не потрібно, продукцію можна реалізувати без витрат на упаковку і без інвестицій в дорогу сертифікацію виробництва. Навіть для досить великих компаній відстрочка платежу – це великі витрати, тому що процентні ставки по кредитах в Україні досить високі.
На сьогодні здійснити системні поставки в мережі супермаркетів протягом сезону здатні лише кілька українських плодоовочевих компаній, які мають відповідні обсяги продукції, спеціалізовані сховища для фруктів і овочів, а також лінії для їх доопрацювання (сортування, миття, упаковки і т.п.). Переважна більшість українських виробників до цих пір продовжують зберігати свою продукцію в необладнаних приміщеннях, що істотно скорочує терміни зберігання і реалізації овочів і фруктів.
Так, наприклад, в Україні вже зараз виробники, переважно, не здатні запропонувати оптові партії яблука належної якості, тому роздрібні мережі починають імпортувати цю продукцію, тому що попит на неї зберігається. Більш того, частка імпортних яблук в мережах супермаркетів буде збільшуватися аж до появи на ринку яблук нового врожаю.
Однак, овочі які фермери викинули або продали за безцінь, в той час поки ринки були закриті – це кошти, необхідні для забезпечення нового циклу вирощування. Це означає, що у виробників буде менше грошей для забезпечення виробництва продукції, а для споживачів – менша пропозиція вітчизняної, і більша пропозиція імпортної плодоовочевої продукції.
Відповідно, для споживача – це більш високі ціни, а для держави – відтік валюти з країни, яку можна було б зберегти, примножити або навіть отримати додаткову валюту в разі реалізації плодоовочевої продукції на експортних ринках, якби застосовувався більш мудрий державний підхід до цього питання .
Імпорт з’являється там, де є дефіцит
З листопада по травень в українських супермаркетах значне місце займає імпортна плодоовочева продукція. Наприклад, в травні на полицях супермаркетів в основному реалізується албанська молода капуста, а в березні – єгипетський лук.
Чому? Це пояснюється тим, що в Україні ще не почався сезон цих овочів, коли внутрішній виробник здатний повністю забезпечити ринок власною продукцією.
Втім, навіть в сезон місцевої продукції в мережах присутній імпорт, так як імпортери іноді здатні забезпечити конкурентоспроможну ціну для споживача, враховуючи, звичайно, всі вимоги супермаркетів до постачальників. Наприклад, в минулому році через неврожай томатів в Україні в розпал сезону – червні-липні – мережі активно закуповували овоч в Туреччині, щоб уникнути дефіциту томата на українському ринку.
Близько 90% плодоовочевого бізнесу в Україні знаходиться в тіні
В Україні мільйони людей і цілі регіони вирощують овочі та фрукти на невеликих площах для реалізації всієї продукції або її частини за гроші. Для півдня країни – це взагалі основне джерело доходу в сільській місцевості, особливо в сегменті ранньої продукції. І для більшості – це тонка грань між бізнесом і виживанням. Якщо люди вирощують більше ніж споживають – це вже бізнес. І такому маленькому виробнику, звичайно, вигідно продавати на ринку.
Втім, поки цей бізнес в Україні перебуває на 90% в тіні. Звичайно, поставляти свою продукцію мережам супермаркетів в таких умовах дрібні виробники не можуть – необхідно мати офіційно зареєстровану компанію, бухгалтера, бути платником ПДВ і т.п.
Оскільки абсолютна більшість дрібних виробників не є платниками ПДВ, хоч і вирощують продукцію абсолютно легально, оптовик, який закуповує у них продукцію для поставки в мережі, відразу ж втрачає 20% і йому вигідніше і простіше купити імпортний товар або продукцію у великого виробника – платника ПДВ.
Тому Українська плодоовочева асоціація (УПОА) вже давно пропонує Уряду розглянути можливість зниження ПДВ на овочі та фрукти, щоб стимулювати легалізацію торгівлі плодоовочевою продукцією.
Ще одна проблема – це відсутність фермерської кооперації за прикладом розвинених країн, яка могла б врятувати ситуацію. Об’єднання дрібних виробників в питаннях реалізації продукції, а також в питаннях створення інфраструктури для зберігання, доробки та переробки продукції має економічний сенс і дозволяє створити умови для інтеграції дрібних фермерів в формальний, офіційний і прозорий ринок.
Це, потенційно, дало б державі величезний додатковий дохід у вигляді податків, дозволило б залучити інвестиції в інфраструктуру і сприяло б стійкому зростанню експорту плодоовочевої продукції.
Українська плодоовочева асоціація (УПОА), спільно з іншими профільними асоціаціями, давно просять законодавчу владу прийняти сучасний закон про сільгоспкооперацію (законопроект №0856 “Про сільськогосподарську кооперацію” був підтриманий Комітетом з питань агрополітики та земельних відносин, вносився в Парламент попереднього скликання під №6527- д).
Законопроект підготовлений спільно з ФАО, ЄБРР і кращими міжнародними галузевими фахівцями і визнаний одним з найбільш прогресивних провідними міжнародними експертами з питань аграрної політики кооперації. Однак Верховна Рада України досі не може ухвалити відповідний закон.
Тому сьогодні ми і маємо ситуацію, коли дрібним виробникам не дають вийти з тіні в легальне поле, не дозволяють заплатити податки державі і принести йому додаткову експортну виручку. Замість цього Україна мимоволі стимулює імпорт овочів, фруктів і ягід, вважаючи за краще надавати підтримку дрібним і середнім фермерам з інших країн.
SEEDS.org.ua за інформацією Eastfruit
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!
А що колгоспники спроможні обєднуватися, виробляти конкурентоспроможну продукці і ефективно її експортувати???? ???