Гутан – це стара порода гуцульських коней, які протягом століть були важливими супутниками гірських мешканців Карпат. Не лише дякуючи своїй силі, витривалості, розуму та надійності, а й з огляду на їх товариський характер та відданість, ця порода назавжди стала незмінним партнером людини. В народній творчості та літературі багато пісень, що оспівують неперевершені якості цих милих створінь та звеличують їх на фоні інших порід. Подробиці читайте на SEEDS.
„Гуцульський кінь виріс в складних кліматичних та географічних умовах гірського ландшафту Карпат. Вони характеризуються короткою шиєю, густою гривою, широкими грудьми, тонкими ногами та виразною головою. Вони сильні, витривалі, розумні та стійкі в ногах. В умовах непрохідного бездоріжжя ці коні є універсальними як для верхової їзди, так і для упряжки. В давні часи їх часто запрягали в голові караванів.
Найбільше люди цінували надійність цієї породи. Гуцульскі жінки могли спокійно верхи займатися рукоділлям чи ткати вовну в той час, коли їх кінь дбав про дорогу. Хворих чи напідпитку коні завжди доносили додому цілими та неушкодженими. Вони самостійно, без супроводу могли доправити бочки з сиром або маслом із пасовища до місця призначення. Навіть підвісні мости над балками та долинами не були для них перепоною – кінь обережно міг перейти через них. Коли кінь відчував поблизу присутність вовка чи ведмедя, то передусім попереджав хазяїна про небезпеку. До дітей кінь ставився дружелюбно, був слухняним та покірним, тому діти часто з ним гралися чи брали з собою, коли їхали по воду“. (Сеньків, Іван (1981): «Скотарська культура гуцулів: народознавча студія». стор.144.)
Своїм ім’ям гуцульські коні мають завдячувати гірським жителям карпатських гір, які їх розводили. В наш час, з огляду на те, що в світі залишилося лише 2000 чистокровних особин, гуцульський кінь взятий під охорону і вважається вимираючим видом домашніх тварин. Гутан, особлива порода гуцульських коней, налічує ще менше особин і вважається ще більш рідкісною.
Гутан відрізняється своєю схожістю з тарпаном, вимерлим європейським диким конем, і тому являє собою неабияку цінність. Відмінні ознаки породи гутан: темна смуга по хребту і зебровидні смужки на ногах. Коні цієї породи компактні та невисокі. Грива і хвіст у них, зазвичай, темні, а колір хутра знаходиться в діапазоні від кремового до коричневого, іноді ж навіть сірого кольору. Живіт, ноги і морда, як правило, забарвлені світліше.
Дослідники вважають карпатського гутана однією із найстаріших порід європейських коней і припускають, що він є прямим нащадком тарпан.
SEEDS за матеріалами KarpatenBueffel
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!