Горіховий бізнес. Як правильно закласти сад, щоб отримувати гарантований прибуток

Волоський горіх – це єдина культура в Європі, що приносить гарантований прибуток і не має квот. В Україні велика кількість земель, де можна створити прибутковий сад. Поради, як створити вигідний бізнес на вирощуванні і реалізації волоського горіха читайте на SEEDS.  

Після виноградарства горіхи – найприбутковіша культура

“Сьогодні ринок горіхів у світі – не заповнений, та за останні десять років має тенденцію до збільшення обсягів споживання, – підкреслює Олександр Самойленко, директор департаменту садівництва і горіхоплідних культур компанії «МАЇС». – Щорічно відчувається дефіцит горіхів. Це одна з небагатьох, а може, і єдина з відомих мені культур, що кожен рік має стабільну ціну і стовідсотковий експортний потенціал. Якщо є горіх – його куплять завжди. До речі, коли Франція вступила до ЄС, були введені квотні обмеження на виробництво виноградних вин, і частину виноградників довелося викорчувати. Як кажуть французи, вони не знають інших прикладів, коли на місці викорчуваного створювалося щось інше, крім горіхових садів. Це підказує нам, що після виноградарства горіхи – найприбутковіша культура”.

Проектна документація та агрохімічний аналіз

“Плануючи горіховий сад, слід задовго до його закладки обов’язково провести агрохімічний аналіз ґрунту, – пояснює Микола Кучер, кандидат сільськогосподарських наук, керівник Горіхового центру «Залісся», розташованого в Черкаській області. – Щоб з’ясувати це, можна звертатися до Центру «Укрдержродючість», у лабораторії обласних центрів або в науково-дослідні інститути. Зокрема – в Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. А. Н. Соколовського (м. Харків). Якщо господарство планує отримати державне відшкодування за саджанці – обов’язково слід виготовити проектну документацію на горіховий сад, що передбачає агрохімічне обстеження ґрунту, вивчення рельєфу, добір сортів, правильне планування саду, його зрошення тощо.

Серйозні компанії, що роблять такі проекти, обов’язково надають детальний висновок про обстеження ґрунту, де визначається вміст макроелементів (азоту, фосфору, калію), кислотність (гідрометрична, обмінна) тощо. Якщо є договір, що садивний матеріал буде придбаний в нашій компанії, ми виїжджаємо на місце – обстежуємо ділянку (або ділянки) і готуємо цей висновок”.

Підготовка ґрунту та полив

Волоський горіх – культура менш вибаглива, ніж, наприклад, плодові дерева. Але засолені, заболочені, надто важкі ґрунти та ділянки, що підтоплюються після дощів, для садіння горіхів не рекомендуються. А враховуючи, що волоський горіх – це переважно південна культура, треба уникати понижених місць. Як каже польське прислів’я: сад повинен бути як наречена – на підвищенні. Як і чим підгодовувати ґрунт для посадки горіхового саду – залежить від його типу. Сьогодні вносити по 60 тонн гною на гектар – уже велика розкіш: тваринництво, на жаль, в Україні в занепаді, але науковцями визначені оптимальні рівні забезпечення ґрунту азотом, фосфором, калієм і їх потрібно підтримувати. Яким чином – органікою (що поліпшує також і структуру ґрунту) чи мінеральними добривами – вирішує господар.

“Якщо, наприклад, за методикою Чірікова вміст фосфору має бути 70 мг/кг ґрунту, а в вашому саду – 40 мг, то показники треба «підтягувати», – пояснює Микола Кучер. – Якщо кислотність ґрунту складає 5,5, при оптимальному показнику pH від 6,5 до 7,5 – треба або шукати іншу ділянку для горіхового саду, або витрачатися на «Дефекат», на вапно, вносити певну його кількість, щоб рослини отримали нормальне середовище.

У викопану ямку для посадки саджанця вноситься 20 кг перегною, насипається шар ґрунту. Якщо не вистачає фосфорного живлення, треба покласти на дно ямки 200 грамів «Амофосу», не розсипаючи. І забезпечити рослину вологою: горіхи добре ростуть і плодоносять, коли вологість ґрунту не опускається нижче 70% від повної польової вологоємкості. Ці показники вимірюють спеціальними приладами – вологомірами, тензіометрами, що встановлюються в певних точках саду. За їх допомогою агроном контролює, коли потрібен полив”.

До речі, в горіховому саду «Залісся» під час бездощів’я молоді саджанці поливають раз на тиждень – 40-50 літрів за один раз, а 5-6-річні дерева потребують близько 70 літрів.

Схема садіння

Розбиваючи сад, треба врахувати, що відстань між рослинами повинна залежати від природної родючості ґрунту, сортів та техніки в господарстві. Якщо, наприклад, на менш родючих ґрунтах обирають схему садіння 10 на 10 метрів, то, на родючих чорноземах – 12 на 12.

Горіхи з верхівковим типом плодоношення (це практично всі сорти української та молдавської селекції, і французький сорт Франкет), саджають за загальноприйнятою схемою 10 на 10 або 12 на 12 метрів. У деяких випадках схема садіння може бути 9,5 на 9,5 метрів – і це теж правильно.

Латеральні сорти горіха дають швидше плодоношення, і врожай у них більший за звичайні сорти в 1,5-1,7 рази. Вони не такі сильнорослі, тому можна інтенсифікувати площі живлення. Для них у Горіховому центрі рекомендують посадку 8 на 8 метрів. Цікаво, що французькі сорти волоських горіхів здебільшого напівлатеральні або латеральні. До речі, схема посадки для популярного сорту Чандлер – 6 на 4 метри. А з 12-річного віку насадження проріджують: викидають кожне друге дерево. І тоді схема становить 12 на 8 метрів. Але це все кошти…

Обираючи схему посадки, враховують і наявні технічні засоби у господарстві, що купують не на один рік. Наприклад, якщо є косарка для скошування міжрядь шириною 2,4 метри, то для того, щоб викосити 9-метрове міжряддя, машині буде потрібно пройти чотири рази. Якщо ширина знаряддя 3 метри – потрібні три проходи. Оскільки цю «процедуру» необхідно проводити 3-4 рази в рік, слід добре зважити, яким знаряддям краще працювати.

У міжряддях можна посадити овочі, бобові, смородину, аґрус, навіть сливу та вишню. Деякі господарі висівали зернові культури. Це дає можливість окупити вартість витрат на посадку саду за 2-3 роки. Але треба мати на увазі, що для горіха потрібна одна обробка, а для, скажімо, овочів – інша. Тому слід враховувати, яка основна культура буде вирощуватися.

Сорти-запилювачі

Волоський горіх, як не дивно, все ще маловивчена культура. І сьогодні існує багато питань до технології його вирощування. Спеціалісти згадують, як на Кубані ще за радянських часів розбили горіхові сади площею 600-800 гектарів, які заплодоносили лише по периметру. Але, як відомо, пилок ефективно працює на відстані в 100 метрів. Тому в промисловому горіхівництві рекомендують розміщувати сорти-запилювачі не далі, ніж за 100 метрів. Важливий нюанс: не варто перенасичувати насадження запилювачами (їх максимальна кількість не повинна перевищувати 10%). А на Кубані це співвідношення складало 50 на 50.

Ще один суттєвий нюанс: якщо запилювачі садять рядами, необхідно, щоб ці ряди були розвернуті перпендикулярно до напрямку панівних вітрів, які дмуть у місцевості в період цвітіння горіха. В компанії “МАЇС” сорти-запилювачі часто висаджують по діагоналі, і звідки б не дув вітер – пилком покривається вся площа горіхового саду.

Нерідко до спеціалістів Горіхового центру звертаються із запитанням: «Чому на 4-5-му році горіхового саду зовсім немає врожаю?». І з’ясовується елементарна річ: немає сортів-запилювачів. А горіх сам себе запилює недостатньо. Чому до цього моменту в Україні завжди було спрощене ставлення? Бо горіх у нас всюди, на всій території країни – тільки є зони більш або менш сприятливі для промислового вирощування, що потребує правильного добору сортів.

Але біда в тому, що в країні росте велика кількість різноманітних ендемічних сортів горіха, деякі з них навіть не досліджені. Ці сорти опилюються стихійно, і на світовому ринку за їх плоди отримують, як правило, невисоку ціну.

Чим хворіють горіхові дерева

Горіх – це надзвичайно екологічно корисна культура. Там, де ростуть горіхові дерева, практично не заводяться миші, немає мух та інших збудників. Так, ці дерева теж мають певний набір хвороб та шкідників, але їх на порядок менше, ніж у кісточкових. Горіхові посадки потребують максимум три обробки за сезон.

Наприклад, в умовах Черкащини найчастіші хвороби волоського горіха – це антракноз та бактеріоз. Найбільш поширеним вірусом є вірус хлоротичного скручування листя черешні. В цьому році у спеку дуже активно розвивалася листокрутка – такого масового її поширення агрономи ще не бачили за останні десятиріччя.

Коли чекати врожаї

Для садів інтенсивного типу в Горіховому центрі рекомендують сорти Лара та Фержан, щеплені саджанці яких дають плоди навіть у перший рік посадки. Але врожаю першого господарського значення треба чекати на четвертий-п’ятий рік. І, звичайно, він залежить від догляду за садом. Наприклад, десятирічний горіх із верхівковим типом плодоношення може давати і 20 кг з дерева, а в двадцятирічному віці – 50-70 кг. Від горіхового саду не треба очікувати такої швидкої віддачі, як від кісточкових та ягідних культур. Горіхові насадження дають половину повного врожаю тільки через вісім років і повною мірою плодоносять через 14-15 років. Але якщо ягідні плантації, сади інтенсивного типу можуть плодоносити максимум 10-20 років, то горіхові насадження – до 100 років.

SEEDS  за матеріалами TechDrinks

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!