Про проблеми українських експортерів та вимоги до перевезень м’ясної продукції ми поговорили в інтерв’ю SEEDS з Андрієм Кузьміним, комерційним директором логістичної компанії KTL Ukraine, експертом з вантажоперевезень з температурним режимом.
Логістичні проблеми 2021 року призвели до ще більшого зростання собівартості м’ясної продукції. При цьому стабільні позиції для експорту українського м’яса продовжують займати Саудівська Аравія, ОАЕ, країни Західної Африки, Південно-Східної та Середньої Азії. Лише за 9 місяців 2021 року Україна експортувала м’ясну продукцію на суму $593 млн.
При цьому Андрій Кузьмін наголосив на позитивному впливі процесу виходу Великобританії зі складу ЄС для українських експортерів м’яса: «Річна квота експорту м’яса для українських виробників до країн ЄС становить 70 тис. тонн. При виході Великобританії з Євросоюзу експортери отримали можливість щорічного постачання додаткових 12 тисяч тонн до ринку Великобританії. При цьому квота для країн ЄС збережена у повному обсязі», – наголошує комерційний директор KTL Ukraine.
У той же час, експерт зазначає, що у зв’язку з невисокою купівельною спроможністю українського населення та девальваційними процесами в країні обсяги імпортованого м’яса невеликі. Однак, певна кількість продукції преміум-сегменту імпортується із США та Аргентини.
Крім того, ситуацію ускладнюють вимоги, які пред’являють країни-імпортери до ввезення продукції. За словами Андрія Кузьміна, окремі вимоги імпортерів можуть відрізнятись від норм законодавства їхніх країн у ветеринарно-санітарній сфері. При цьому основні вимоги регулюються на рівні компетентних органів між країнами-імпортерами та експортерами.
«Насамперед це стосується узгодження ветеринарних сертифікатів та сертифікатів походження продукції.
Багато імпортерів перед навантаженням роблять огляд якості продукції, роблячи різні виміри її параметрів. Також деякі імпортери вимагають встановлення спеціальних термодатчиків, які дозволяють відстежувати дотримання температурного режиму на всій довжині маршруту постачання», – пояснює Андрій Кузьмін.
Також Андрій зазначив, що весь світ експортної логістики, включаючи українських експортерів, у 2021 році зіткнувся із проблемою збою у розкладі судів.
По-перше, вони приходили із запізненнями від 2 до 15 днів. «З огляду на те, що м’ясна продукція перевозиться у спеціальних контейнерах та рефрижераторах для підтримки певної температури, необхідна постійна наявність електроживлення в портах, що тягне за собою додаткові витрати. Відповідно, чим більше затримується прихід судна, тим більші витрати несе постачальник».
По-друге, ускладнила ситуацію велика потреба місць на судах. «Наприклад, якщо експортер має можливість для щотижневого відвантаження 100 контейнерів м’яса по 25 тонн кожен, при цьому можливості судна дозволяють прийняти на борт лише 50 контейнерів, то постає питання для експортера, що робити з 50, що залишилися. Адже продуктивність підприємства заздалегідь спланована на певні обсяги. І у разі неможливості їх повного відвантаження, виробники несуть додаткове фінансове навантаження, яке пов’язане зі зберіганням на складах. Це також призвело до збільшення вартості на морські перевезення і, як наслідок, до зростання собівартості м’ясної продукції», – резюмує експерт.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!