Дорадництво – важлива ланка між фермерами та світовими інноваціями і сталими екопрактиками. Частина 2
Дорадники – це фахівці, що допоможуть фермерам та селянам України адаптуватися до змін сьогодення. Саме вони стануть першими помічниками для фермерів та мешканців українських сіл на шляху євроінтеграції та екологізації агровиробництва, пише SEEDS.
В продовження минулої частини цієї теми своїм баченням ролі дорадників в Україні поділився Роман Корінець, директор Національної Асоціації сільськогосподарських дорадчих служб в Україні.
Цей матеріал був підготовлений в рамках інформаційного проєкту про екопрактики для сільського господарства у партнерстві з ГО «Екодія».
– Як працює система дорадництва в країнах ЄС?
– В Євросоюзі ця система має гарну правову базу. Зокрема, директива, що регулює фінансування і деякі інші аспекти реалізації Спільної аграрної політики ЄС. Передбачається, що кожна країна, член ЄС, обов’язково повинна мати Farm Advisory System, тобто систему дорадництва для фермерів.
Завдання дорадників – допомагати реалізовувати спільну аграрну політику, допомагати фермерам бути учасниками цього процесу, активними учасниками.
Система дорадництва є в кожній країні ЄС, хоча скрізь вона організована та діє по-різному. Тут Європейський Союз не обмежує країни. Як вони вважають за потрібне, так і можуть робити, але система має забезпечувати комплексну дорадчу підтримку для фермерів у сфері технологій, інновацій, екології – усього, що стосується роботи на фермі.
Наприклад, в Польщі так існує мережа центрів сільськогосподарського дорадництва. Польською Doradztwa Rolniczego. Є Сільськогосподарський дорадчий центр у Брвінові з філіями у Кракові, Познані, Радомі та Варшаві. Ця структура повністю підпорядкована їхньому Міністерству сільського господарства і сільського розвитку – так називається польське міністерство. Держава замовляє їм роботи, послуги і так далі.
Є інші системи. Наприклад, в Латвії довго вибирали, в якій формі це має бути, і зупинились на такій організаційно-правовій формі – товариство з обмеженою відповідальністю. Але коли починаєте розбиратися, то бачите таке: так, це товариство з обмеженою відповідальністю, але 99% цьому товариству належить Міністерству землеробства Латвійської Республіки. І один соток місцеві асоціації фермерів.
Читайте також: Які виклики для сталого розвитку агровиробництва можна вирішувати за допомогою точного землеробства?
У Франції цим займаються сільськогосподарські палати. Традиційно Франція, Західна Німеччина, Австрія – це сильні сільськогосподарські палати. Їхня діяльність регулюється окремим законом, але фінансуються вони державою і фермерами.
Кожна країна ЄС має систему дорадництва, і кожна – свою.
– Яким є дорадництво в Україні?
– Оскільки Україна бідна країна, було одразу зрозуміло, що людям буде складно платити за дорадчі послуги. Тому ми сподівалися, що це спочатку буде чисто державна служба, а з часом відбудеться перехід до приватних служб.
До речі, саме такий підхід був використаний свого часу в Британії. Британці наприкінці Другої світової війни створили службу дорадництва і тільки в 70-х роках уряд прийняв рішення, що британські ферми вже достатньо заробляють, щоб почати платити за дорадчі послуги.
Така схема планувалась і для України. Однак в 2004 році був прийнятий закон про сільськогосподарську дорадчу діяльність, де була закладена вже трошки інша модель. Йшлося про те, що дорадчими службами, чи суб’єктами дорадчої діяльності можуть бути юридичні особи різної організаційно-правової форми.
Зараз дорадчі служби в Україні – це все приватні організації в різних формах. В країні немає єдиної організаційно-правової форми. Львівська аграрна дорадча служба – це благодійний фонд. Дніпропетровська сільськогосподарська дорадча служба – і громадська організація, і товариство з обмеженою відповідальністю. У Вінниці та в Хмельницькому – це кооперативні організації.
Чи добре це, чи погано – не скажу. Форма тут, як на мене, не має вирішального значення, має значення зміст. Зараз, в часи війни, ми не маємо ніякого бюджетного фінансування. Є інші пріоритети. Але воно було дуже куцим, або зовсім не було й у мирні часи. Хоча в законі України про сільськогосподарську дорадчу діяльні записано, що в програмах спрямованих на розвиток сільського господарства і сільської місцевості має бути передбачено 5% коштів на дорадчий супровід цих програм. Але, на жаль, ця норма закону жодного разу не була виконана Урядом.
– Яку допомогу потребують від дорадників? А що, навпаки, поки фермери не мають у пріоритетах, але дорадники зацікавлені впроваджувати у сільському господарстві?
– Систему дорадництва знають там, де в нас активно працюють дорадчі служби. Наприклад, Львівська аграрна дорадча служба. Що людей цікавить? В першу чергу, де взяти гроші для розвитку, особливо зараз. Як скористатися різними можливостями, грантами і так далі. Це цікавить завжди і всіх. Але, на жаль, це не зовсім правильно: фермерів мало б зацікавити те, як ефективно скористатися цими ресурсами.
Багатьох сьогодні цікавить і те, де продати продукцію, як організуватися та використати можливості кооперації. Останніми роками одним важливим напрямком роботи наших колег зі Львова, з Дніпропетровська, Полтавщини, Хмельниччини, Волині є допомога сільським людям у створенні сімейних фермерських господарств.
В Україні є інститут сімейного фермерського господарства без створення юридичної особи. Я був одним із розробників цієї ідеї та законопроєкту. В чому її суть? Ви маєте кілька своїх гектарів землі чи навіть соток, вирішили офіційно займатися сільським господарством, реєструєтеся ФОПом, якщо це сім’я – об’єднуєте кілька своїх паїв, земельні ділянки, і один із членів сім’ї реєструється ФОПом і від вашого імені веде фермерське господарство. Це і є сімейне фермерське господарство (СФГ) без створення юридичної особи.
Для ФОПів передбачена спрощена система оподаткування. Так, ви платите податки, але за це держава вам дає бонус. Перше: ви можете скористатися усіма програми державної підтримки. Навіть більше, держава обіцяє компенсувати вам ЄСВ, і платити за вас ці соціальні внески протягом 10 років, щоб у вас ще і була нормальна пенсія. Лише виходьте і працюйте в офіційному полі.
Спочатку люди трохи з недовірою ставились до цього, але потім це спрацювало. І кілька останніх років роботи наших дорадчих служб – це підтримка надання допомоги у створених сімейних фермерських господарств. Це людям цікаво. Ця робота продовжується і зараз.
Треба віддати належному уряду, в бюджеті аграрного міністерства, навіть під час війни залишилася компенсація ЄСВ для сімейних фермерських господарств без створення юридичної особи.
– Яке ваше бачення подальшого розвитку системи дорадництва і підготовки дорадників в Україні?
– Як людина прагматична, виходжу з того, що маючи статус країни кандидата до вступу в ЄС, ми зобов’язані мати систему дорадництва для фермерів. Це, питання ймовірно, буде частиною переговорного процесу, це наше зобов’язання і Україна, як держава, має це зробити.
Також в плані заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС записано кілька пунктів, які стосуються дорадництва, зокрема створення національного центру сільськогосподарського дорадництва та створення дорадчих служб для громади.
Читайте твкож: Як львів’яни з проблеми відходів створюють стале рішення із вигодами не тільки для міста, а й для фермерів
Для чого нам потрібен національний центр? Для того, щоб всі грали за одними правилами. Все більшої актуальності в Україні набуває тема сільського розвитку, а не просто сільського господарства. У світі ця тенденція знаходить відображення навіть у назвах міністерств. У Польщі є Міністерство сільського господарства і сільського розвитку. В Естонії ще крутіша назва – Міністерство у справах сільського життя. В нас буде так само. З часом.
До речі, це й відображається на характері дорадчої діяльності. Загальносвітова тенденція – перехід від сільського господарських до сільських дорадчий служб. Коли дорадчі служби охоплюють своїми послугами різні сторони життя села.
Сільське господарство у розвинутих країнах, – це 2-4% занятих і 2-4% ВВП. Для цих країн воно відіграє дещо іншу, соціальну роль, Зокрема, збереження поселенської мережі, забезпечення зайнятості у сільській місцевості, бо це важливо як для безпеки країни.
Ми можемо дивуватися, чому уряди країн ЄС так підтримують сільську місцевість, хоча при цьому часка в ВВП сільського господарства дуже невелика. Тут інші завдання, інші функції. І поки ми не зрозуміємо цю сутність спільної аграрної політики ЄС, ми будемо говорити, що не треба нам ніякого дорадництва, навіщо малі фермери, якщо наші великі компанії «закриють» всі питання в агровиробництві..
– Які можливості та виклики для дорадників дає євроінтеграція?
– Насамперед, зобов’язані мати в Україні Farm Advisory System. Це можливість для розвитку дорадництва. І виклик одночасно, бо систему треба створювати.
З європейськими колегами нещодавно ми завершили роботу над підготовкою Дорожньої карти щодо приєднання України до інструментів передвступної підготовки для сільського розвитку. Так званий IPARD.Він доступний для країн – кандидатів в члени ЄС. Він – чи який інший, що прийде на зміну – може бути доступний для України у майбутньому. У теперішньому IPARD також передбачені можливості для підтримки дорадництва.
Читайте також: Дорадництво – важлива ланка між фермерами та світовими інноваціями і сталими екопрактиками
Нещодавно провели опитування і запитали: скільки Україні потрібно часу, щоб Україна стала членом ЄС? Десь відсотків 40 сказали, що нам потрібно 3-5 років. Тобто десь понад 80% респондентів вважають, що ми через 5 років можемо стати членом ЄС.
А що ви знаєте про спільну аграрну політику? А що знає сільське населення, сільські громади, бізнес про спільну аграрну політику? Близько 90 відсотків відповіли, що або взагалі нічого, або дещо, але дуже мало.
А тепер уявіть собі, що ми вступимо до Євросоюзу. Для чого ми вступаємо? Та для того, щоб скористатися можливостями і перевагами, які відкриває членство в Європейському Союзі. Відкритими ринками, різними фондами, зокрема двома ключовими фондами – Фонд підтримки сільського господарства та Фонд підтримки сільського розвитку.
І ось ми переступили цей поріг, а далі роззираємося і не знаємо, куди бігти, що робити. Нічого не знаємо, відповідно, і не можемо скористатися цими перевагами.
А що далі буде? Люди як себе ведуть, якщо чогось не знають, чи не розуміють? Вони шукають винного. Скажуть, навіщо нам цей Євросоюз був?
Так, важливо, щоб був ефективним процес євроінтеграції на політичному рівні. Коли наші чиновники, посадовці, політики їздять в Брюссель, ведуть переговори… Але великий виклик сьогодення – це те, що люди нічого не знають про Європейський Союз, про правила, за якими будуть жити. Так, наш великий бізнес швидко адатптовується – життя заставляє. А малий та середній, сільське населення, сільські громади?
Середній розмір фермерського господарства в Європі 40-50 гектарів, у Польщі – десь близько 13 гектарів. І саме на них зорієнтована вся Спільна аграрна політика ЄС. Наші фермери прийдуть туди, і що вони будуть робити, не знаючи правил? Це і є найбільший виклик та завдання дорадників, – підготовка українського села, українських фермерів до членства в ЄС. Не до вступу, а до членства, до життя в умовах ЄС.
Я в 2004 році приїхав до наших колег до Латвії, вони на той час якраз мали активний процес інтеграції у ЄС. Питаю: колеги, чим займаєтесь на цей час? Романе, кажуть, не повіриш, 80% нашої роботи – це допомога латвійським фермерам і селянам «освоїти» кошти Європейського Союзу. Тому що самі вони цього не зроблять.
Ми не будуємо ілюзій, що всі українські фермери будуть вивчати, як працює європейський Фонд сільського розвитку, як туди потрапити, але вони повинні розуміти, що такі можливості є і знати до кого звернутися за допомогою.
– Знаючи досвід колег дорадників з країн ЄС, чи можна передбачити як діятиме еколанцюжок вдосконалення практик фермерського господарювання?
– Фермери – люди прагматичні. Бо це бізнес. Якщо ми подивимося на Спільну аграрну політику ЄС, то ми розуміємо, що дуже «зелена» ця політика, в багато застосування екопрактик. Навіть більше, для того, щоб отримати певну підтримку від структурних фондів ЄС, треба виконувати правила про збереження довкілля.
Так, не всі фермери навіть в ЄС у захваті від цього. Дуже часто фермери в Європі протестують проти застосування певних правил «зеленої» політики. Але це довгострова політика, і фермери будуть потихеньку звикати.
Що в Україні? У нас є господарства, які застосовують різні екопрактики. Наприклад, No-Till. Є господарства, які розуміють, що не можна використовувати бездумно те, що в народі називають «хімією». Є господарства, які займаються органічним землеробством. Україна наразі займає високі позиції у виробництві органічної продукції. Так, органіка доволі недешеве задоволення.
Складно очікувати, що в бідні країні, а, на жаль, ми країна бідна, органічні продукти будуть користуватися великим попитом. Якщо ж ми говоримо про експорт такої продукції до країн ЄС, там є свої правила. Якщо ми не будемо виконувати ці правила, ми просто не потрапимо на цей ринок.
Загалом, «органічне» дорадництво, «зелене» дорадництво набуватиме все більшої ваги.
Екологічні практики – це не лише про якість фінального продукту, а це про технології та довгострокові перспективи. Сільське господарство – це одне із тих секторів, що дуже залежить від стану довкілля (ґрунтів, води, запилювачів тощо), тому важливо дбати і зберігати їх здоров’я. Можна вести бізнес і впроваджувати екологічні вимоги, тобто ефективно і бережно використовувати ресурси, не зазнаючи втрат. Тому вступ України до ЄС допоможе зрозуміти, що екологічні вимоги та практики – це важлива частина кожного виробничого процесу.
Екодія – це громадська організація, яка вже багато років працює над тим, аби сільське господарство розвивалося із меншою шкодою для довкілля. І ми прагнемо допомагати у цьому фермерам та фермеркам України та дізнаватися про ваш досвід, щоб зробити впровадження сталих практик ще приємнішим та кориснішим для вас.
Долучайтеся до онлайн спільноти та дізнавайтесь про сталі сільгосп практики, а також діліться власним досвідом та ідеями.
Чекаємо на вас за посиланням: https://www.facebook.com/groups/1058353138940722
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!