В часи, коли добрива стали не тільки на вагу золота, а й причиною тривалих суперечок щодо їх використання, кожен фермер повинен знати основні правила їх застосування.
“Добрива є незамінними для сільського господарства: від цього залежить врожайність, і подальші заробітки фермерів. Водночас ми повинні розуміти, що з інтенсивним сільським господарством прийшло й збільшення використання добрив, і не завжди таке збільшення свідчить про підвищення ефективності їх використання.
Такі неефективні втрати азоту з добрив не приносять користі ні для фермера, ні для довкілля і здоров’я людей, де замість удобрення рослини – “удобрюємо” місцеві річки та криниці. Тому важливо ефективно використовувати добрива і не порушувати азотний цикл” – коментар від Екодії.
Чимало важливих нюансів використання добрив в інтерв’ю SEEDS розповів кандидат с/г наук, консультант з живлення рослин Руслан Гаврилянчик.
– З чого починати планування внесення добрив? Які перші кроки повинні бути зроблені?
– Зазвичай, планування внесення добрив у нас починається з огляду ринку добрив і цін на нього. І в результаті фермер купляє те, що найдешевше, найдоступніше з пропонованого. Це важливо, але за такого підходу ми часто закуповуємо не ті продукти що нам потрібні і часто не в тих кількостях.
При цьому втрачається ефективність як з точки зору недостатньої кількості одних елементів живлення так і з токи зору перевитрачання інших елементів. І коли ми говоримо про більш системний підхід, починати треба саме з планування.
Для невеликих фермерських господарств можливо окреслити три основних пункти, на які необхідно звернути увагу під час планування системи удобрення с/г культур. По-перше, ми повинні знати, що ми маємо!
Зазвичай ми знаємо, які ділянки родючі, які менш родючі, але чим саме визначений цей рівень родючості не розуміємо. Тому необхідно проводити аналіз ґрунту. Без цієї інформації ми працюватимемо всліпу, і ні про яке планування або підвищення ефективності удобрення мови не може бути. Нині ця послуга цілком доступна.
В межах державної установи «Держгрунтохорона» або приватних лабораторій, з власним відбором зразків чи за допомогою спеціалізованих компаній, розгорнутий аналіз ґрунту чи лише основні показники – все в межах вибору фермера.
Я б рекомендував для невеликих господарств самостійно відібрати середні зразки ґрунту з кожного поля і замовити аналіз на основні показники як то: вміст фосфору, калію, гумус або органічна речовина, кислотність.
Щодо азоту, не варто зосереджувати на ньому увагу, оскільки дуже мобільний елемент і одноразового аналізу дуже мало, в більшості випадків його низький вміст, і управління азотом мало прив’язане до вмісту в ґрунті, а більше прив’язане до технології, кліматичних умов, гранулометрії ґрунту і форм азотних добрив. Така послуга обійдеться в одну-дві тисячі гривень, але буде точкою відліку в свідомому плануванні застосування добрив. Зразки ґрунту найкраще відбирати перед початком посівної кампанії, але можливо і після збору врожаю.
Наприклад, аналіз ґрунту показав проблему з низьким рівнем рН – значить на таких ґрунтах не бажано (якщо не заборонено) застосовувати добрива, які сильно підкислюють рН ґрунту, оскільки ви не лише не отримаєте прибавки урожайності від застосованого добрива, але і погіршите споживання інших елементів живлення з ґрунту.
Читайте також: Компост – безкоштовні органічні добрива, які є у кожного фермера
Тому, якщо у вас кислий ґрунт під пшеницею озимою і ви плануєте підживлення її по мерзлоталому ґрунту, то варіант з сульфатом амонію для вас виключений, якщо навіть він дешевий і доступний. Ви не лише знизите ефективність азоту і сірки з добрива, ви також погіршите стан рослин, знизите ефективність споживання з ґрунту більшості інших елементів живлення, як от фосфор, залізо, марганець та багато інших.
Або інший приклад, на найпростішому рівні, якщо вміст фосфору у ваших ґрунтах низький, а вміст калію – високий, то навіть без спеціальних агрономічних знань, зрозуміло, що спочатку ви повинні забезпечити рослини повністю фосфором, лише після цього думати про калійне живлення.
По-друге, ми повинні визначитись, що ми хочемо! Зрозуміло, що меж бажанням не існує, але є обмеження в кліматичних факторах, контроль над якими в нас часто обмежений. Як от кількість сонячної енергії, тепла, вологи – це те, що ми маємо (перший пункт, який також фермеру необхідно розуміти). І якщо цей фактор ми не в змозі контролювати, то ми повинні наші бажання вписувати в обмежені цим фактором рамки.
Наприклад, якщо вологи в вашому регіоні вистачає за багаторічними даними на формування 5 т/га пшениці, то планувати 7 т/га – це ставити себе в залежність від примх погодних умов року і нести величезні ризики недоотримати запланований урожай. Або ж планувати систему зрошення, для контролю за цим фактором природи.
Відповідні методики розрахунку планованих рівнів урожайності є доступними і достатньо зрозумілими, в агроуніверситетах викладались в курсі «Програмування урожайності», але фермер може орієнтуватись на кращі практики в своєму регіоні і визначати плановими саме такі рівні урожайності, які отримують кращі господарства, що знаходяться поблизу в схожих умовах.
По-третє, необхідно співставити що ми маємо і що ми хочемо! Це і є головне завдання системи удобрення – покрити нестачу елементів живлення в ґрунті для досягнення планованого рівня урожайності.
Існує ряд різних методик розрахунку кількості добрив різного рівня складності і доступності, але навіть на найпростішому рівні, фермер виконавши перших два пункти, може скласти для себе розуміння, де в нього найгостріші проблеми і ці найгостріші проблеми першочергово вирішити.
Наприклад, якщо у ваших ґрунтах низький рівень фосфору, а ваша культура, яку ви плануєте вирощувати, високовимоглива до фосфору – то саме питанню підбору фосфорних добрив, їх кількості і способів внесення треба приділити особливу увагу.
Необхідно враховувати особливості різних видів добрив. Особливо це стосується азотних добрив. В більшості випадків вміст азоту в ґрунтах низький, і саме він є обмежуючим в рівнях урожайності, але окрім кількісних показників застосування азотних добрив необхідно звертати увагу на властивості різних форм азотних добрив.
Фермери часто спокушаються на нижчу ціну одиниці діючої речовини азоту, але при цьому забувають про їх властивості, що визначають рівень їх ефективності. Ми вже згадували сульфат амонію, і його обмеження по застосуванню на грунтах з кислим рН, в цих умовах краще запланувати кальцієву селітру або вапняково-аміачну селітру в інші терміни, навіть якщо вартість одиниці азоту в цих добривах вищий. Таким чином ви підвищите як ефективність використання азоту з самого добрива, так і покращите застосування інших елементів живлення з ґрунту.
Взагалі ж треба пам’ятати, що застосування мінеральних добрив не повинно погіршувати властивості ґрунту, адже саме ґрунт є основним джерелом живлення рослин, і створення сприятливого водно-повітряного, гранулометричного, мікробіологічного режимів ґрунту забезпечить основну кількість елементів живлення для рослини, а мінеральні добрива – лише коригують ці кількості.
Так само важливо правильно розпланувати терміни і способи внесення добрив. Наприклад, якщо фермер має технічну можливість застосувати фосфорні добрива лише локально в рядок при просіві – то не можливо планувати значну кількість фосфору (більше 20-25кг/га д.р.) з міндобривами, оскільки розмістивши завищену кількість фосфору локально у верхньому шарі ґрунту (10 см наприклад), рослина сформує в цьому місці основну кількість кореневої систем, яка буде працювати поки є волога.
Але, в другій половині літа цей шар ґрунту зазвичай пересихає, і рослина страждає не лише від нестачі фосфору, але і від того, що вся коренева система розміщена у пересохлому шарі ґрунту.
– Коли добрива краще не вносити, в які періоди чи місця?
– Перше: краще не вносити добрива в періоди, коли є ризик їх втратити. В такому випадку ви не підвищите урожайність культури, а також забрудните навколишнє середовище (нітратами підземні води, наприклад). При цьому ви заплатите власні кошти розраховуючи отримати їх з додатковим урожаєм.
Окреслимо кілька найбільш імовірних прикладів на території України. Найчастіше – це внесення нітратних форм азоту в регіонах і в періоди зі значною кількістю опадів.
Основну кількість азоту з добрив споживає рослина (50-80%), але коли ми азотні добрива вносимо завчасно (наприклад по мерзло-талому ґрунту) до того як рослина почала споживати азот, і в цей період є достатня кількість вологи, азот в нітратних формах буде легко змиватись з поверхневим стоком або інфільтруватись в підземні води.
Тому тут необхідно надавати перевагу амонійним формам азоту, які лише з часом перетворяться в нітратні форми коли рослини вже почнуть його споживати.
Обмежене застосування азотних і сірчаних добрив в осінній період. Для ярих культур за зиму значна кількість азоту втратиться, а для озимих культур кількість такого азоту повинна бути незначною, оскільки сільгоспкультури культурні рослини споживають його небагато в осінній період і обґрунтована лише при застосуванні в умовах значної кількості нерозкладених органічних залишків попередньої культури.
Стосовно фосфорних і калійних добрив більш важливим є правильне розміщення елементів живлення по профілю ґрунту: найбільш ефективне локальне розміщення, але тут значно обмежена доза застосування цих добрив (в середньому, не більше 20-25 кг/га д.р. кожного з елементів). Тому при значних дозах фосфору і калію незначну частину їх вносять локально як стартові добрива, решту необхідно розподіляти в кореневмісному шарі ґрунту.
– Що отримає фермер від планування внесення добрив? Наскільки таке планування може бути затратним?
– Будь-яка планована діяльність є більш ефективною, стабільною, менш ризикованою як з практичної, так і з екологічної точок зору. Основна властивість людини – мислення, в тому числі планування. Енергетично – розумова діяльність більш енергозатратна, ніж фізична діяльність, але завжди розумова діяльність більш ефективна.
Читайте також: Компост – безкоштовні органічні добрива, які є у кожного фермера
Якщо говорити з точки зору економічних затрат – то це цілком зрозумілі кошти. Конкретний приклад: фермер отримав додатково поле 20 га. Самостійно пройшов по діагоналям поля, відібрав лопатою усереднений зразок ґрунту з орного шару. Відвіз його в державну лабораторію, де за 1300 грн. йому визначили основні показники: вміст азоту, фосфору, калію, рН, гумус, суму ввібраних основ. Йому, поки що, цілком достатньо цієї інформації, щоб зрозуміти низьку кількість азоту і фосфору в ґрунтах, високу кількість калію, гумусу і нейтральний рівень рН.
Він необмежений у виборі азотних добрив, при цьому скорегував заплановану урожайність і скорегував застосування комплексних міндобрив N16P16K16 у бік лише азотно-фосфорних в незначних кількостях лише локально при посіві при цьому впровадив кількаразове азотне підживлення залежно від прогнозу кількості опадів на найближчий період.
Тобто, він свідомо, знаючи, що в нього є, що він хоче і розібравшись з властивостями добрив, більш правильно спланував систему удобрення і відповідно отримав вищий рівень урожайності з нищим рівнем затрат на добрива. Затрати на планування – всього лише 1300 грн на 20 га.
Звичайно, це початковий рівень, можливо замовити більш широкий аналіз ґрунту, більш професійні відбори зразків ґрунту, можливо замовити інтерпретацію результатів аналізу в приватних лабораторіях у професійних агрохіміків – в будь-якому випадку, цей шлях більш вигідний тому що більш свідомий і планований.
“Планування внесення добрив – це важливий етап, який допоможе уникнути неефективним втратам поживних речовин, втраті грошей і забрудненню водних ресурсів (річок, криниць). Про вирішення цієї проблему в ЄС почали говорити ще з початку 90-х років, де масовою була проблема нітратного забруднення води внаслідок нераціональних сільгосп практик.
В Україні, великій аграрній країні, ми досі не маємо системного підходу для вирішення цієї проблеми, але зроблені лише перші кроки. Ми повинні розуміти, що втрата азоту, фосфору, калію невигідна нікому, тому важливо рахувати і планувати внесення добрив і водночас рухатися до європейських вимог” – коментар ГО “Екодія”.
Екодія – це громадська організація, яка вже багато років працює над тим, аби сільське господарство розвивалося із меншою шкодою для довкілля. І ми прагнемо допомагати у цьому фермерам та фермеркам України та дізнаватися про ваш досвід, щоб зробити впровадження сталих практик ще приємнішим та кориснішим для вас.
Долучайтеся за посиланням: https://www.facebook.com/groups/1058353138940722 та запрошуйте знайомих фермерів та фермерок!
Цей матеріал опубліковано в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та авторкам цього матеріалу не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст матеріалу несе виключно ГО “Екодія”.
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!