За даними ФАО, кавун вирощують у більш ніж 130 країнах світу, й загальні площі під ним складають 3,5 млн га. Близько 77% цих площ зосереджені в Азії, 9,5% припадає на долю Європи, 7% — на Америку й Африку. Світовим лідером з виробництва столового кавуна є Китай, де під нього щороку відводиться близько 2 млн га — 53% світових і 68% площ Азії. Детальніше читайте на SEEDs.
І це не є ознакою екстенсивного розвитку баштанництва — зростання площ супроводжується впровадженням сучасних технологій. Як у Китаї, так і в інших країнах з високим рівнем інтенсифікації овочівництва. Наприклад, за середньої у світі врожайності 29 т/га ряд фермерів Іспанії, США, Ізраїлю, Франції, Японії, Італії отримують більше 36 т/га.
Вітчизняні особливості
В Україні, на жаль, урожайність у 2–3 рази нижча. До того ж, якщо у інших країнах помітна тенденція поступового просування промислових плантацій кавуна на північ, то у нас його виробництво традиційно зосереджене у південних регіонах, близько 50% — у Херсонській області. Мало змінюються й канали збуту — майже весь урожай автотранспортом везуть з Херсонщини до великих міст і ринків. У селян зазвичай вдосталь продукції з власних городів. Більше того, по селах південного регіону нерідко їздять перекупники, скуповують надлишки плодів у 2–3 рази дешевше ринкової ціни й продають їх на невеликих ринках чи тимчасових прилавках просто на вулицях.
Перші столові кавуни у супермаркетах і торгових центрах великих міст України цього року продавалися по 8–9 грн/кг. У розпал сезону з поля їх віддають (наприклад, у Голопристанському районі) не дорожче 2–3 грн/кг (0,07–0,1 EUR/кг), а на оптовому ринку «Шувар» вони коштують вже 5–6 грн/кг (0,16–0,2 EUR/кг). Для порівняння, у країнах ЄС їх ціна складає в середньому 0,19–0,2 EUR/кг.
Як і передбачалося, через аномально спекотні весну й літо сезон кавунів-2018 розпочався на пару тижнів раніше. Здавалося б, можна було сподіватися на ріст експорту цієї продукції в країни ЄС, та він усе ще залишається вкрай низьким. Одна з причин цього — нестача транспорту, що відповідав би логістичним вимогам. Звідси — занадто висока вартість фрахту і, відповідно, доставки до Польщі, яка поки що є основним покупцем українських кавунів.
Друга причина повільного зростання обсягів збуту полягає у тому, що вітчизняні виробники не приділяють належної уваги якості. Покупець готовий платити, насамперед, за добрий смак кавунів, а він залежить не лише від сорту, а й від ряду інших важливих чинників.
Ще одне «вузьке місце» української технології виробництва кавунів — збирання врожаю. Проводять його у нас виключно вручну. Зазвичай господарства наймають заробітчан з усіх областей країни, яким платять по 6–8 тис. грн на місяць з пільговим харчуванням і безкоштовним проживанням у саморобних куренях, найчастіше у лісосмугах. За якість і обсяги збирання відповідають ланкові — як правило, місцеві мешканці або ті, хто вже працював у фермера у минулі роки.
Однак чимало виробників таки цікавляться сучасними технологіями промислового баштанництва і намагаються використовувати певні їх елементи у власних господарствах.
Вибір сорту
Останніми роками на українському ринку більш популярні сорти й гібриди іноземних селекційних фірм — таких, як Nunhems (безнасіннєвий “Бостон F1”, “Думара F1”, “Леді F1”, “Трофі F1”, “Монтана F1”), Clause (“Катрін F1”, “Зерліне F1”, “Кароліна F1”, Медісон F1”, “Чарльстон Грей”), Kitano (KS 9411 F1, KS 9333 F1, KS 9577 F1), United Genetics (“Продюсер”, “Карнаката F1”, “Призматіка F1”, “Ерлі Джитана F1”) Seminis (“Крімсон Глорі F1”, “Ройал Крімсон Світ F1”, “Евріка F1”, безнасіннєвий “Маджестік F1”).
З вітчизняних установ основну роботу зі створення нових сортів і гібридів кавуна, у т. ч. триплоїдного (безнасіннєвого) ведуть на Південній державній сільськогосподарській дослідній станції ІВПіМ НААН на Херсонщині. Зі створених нею сортів можна відзначити “Таврійський”, “Сніжок”, “Протектор”, що добре пристосовані до ґрунтово-кліматичних умов Півдня України і досить популярні серед місцевих виробників.
Втім, насіння провідних закордонних фірм має одну важливу перевагу — воно проходить рентгенографічний і серологічний контроль, тож гарантовано вільне не лише від грибної, а й від вірусної інфекції.
З лану до столу
Мало хто знає, що просити продавців надрізати кавун, щоб визначити його стиглість, заборонено, адже зі шкірки, рук чи ножа, та й просто з повітря у м’якуш можуть потрапити патогенні мікроорганізми. Тим паче, якщо ніж протирають ганчіркою, а не стерильною серветкою, і не у спеціальному приміщенні, а надворі. З іншого боку, кожен покупець хоче бути впевнений у якості покупки, тож останнім часом у торгових мережах кавуни почали реалізувати розрізаними навпіл і обгорнутими скетч-плівкою. У такому випадку ризик зведений до мінімуму, адже в супермаркетах, як правило, слідкують за чистотою продуктів і обладнання.
Якщо у покупця виникають сумніви щодо якості чи свіжості кавунів, завжди можна вимагати довідку з лабораторії. До речі, це не буде зайвим і на стихійних ринках, адже кавуни дозволяється реалізувати лише за наявності документів, які підтверджують їх походження, якість і безпеку (та ж довідка з лабораторії).
Для виходу на ринок ЄС слід виконувати більш жорсткі умови. По-перше, плоди мають бути відсортовані за розміром і формою (наявність у одній партії сферичних і видовжених плодів не допускається), вимиті й запаковані кожний у окремий контейнер з гофрокартону — це не тільки захист від ударів, а й зручність транспортування. На контейнер навішується етикетка із зазначенням виробника (краще з логотипом), штрих-коду країни, дати і місця збирання, сорту. Є ще й необов’язкова інформація. Наприклад, у Європі популярні безнасіннєві плоди, і якщо ваша продукція саме така, можна це зазначити на етикетці.
Вимоги європейських торгових мереж щодо ваги кавунів можуть дещо різнитися: одні беруть лише плоди до 5 кг, інші — середні, ще інші — великі. Відтак, спочатку слід домовитися з покупцем, а вже потім підлаштовуватись під його вимоги.
SEEDs за матеріалами Овощеводство
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!