Хороший врожай зернових не зможе гарантувати Україні продовольчої безпеки і ледь забезпечить відносно скромні потреби внутрішнього ринку – існує ризик для української переробки втратити доступ до якісної пшениці.
Рекорд за рекордом
Українським аграріям підкорюються нові досягнення врожайності: середній обсяг зборів усіх видів зернових культур станом на 3 жовтня перевищив рекорд попереднього року на 10%. В абсолютних числах після завершення жнив прогнозується 72 млн. т. зборів зернових, що на 2,5 млн. т. вище значень 2018 року. З урахуванням олійних культур цифра зібраної с\г продукції досягне позначки 97 млн. т. вважають в Українській зерновій асоціації.
Автоматично зросли і прогнози зовнішньої торгівлі зерновими, обсяг якої вже зараз на 49% перевищили минулорічні показники. Друга після металургії стаття українського експорту, за перше півріччя принесла Україні $4,5 млрд за 26,2 млн т. проданого зерна, за оцінкою Мінсільгоспу США, в новому маркетинговому році збільшиться до 50,7 млн. т. За розрахунками Нацбанку України продаж зерна також зможе стати запорукою для зміцнення економіки і збільшення золотовалютних резервів країни.
Продаємо дешевше і в Азію
Незважаючи на зростання поставок зерна на європейські ринки, основними імпортерами вітчизняної пшениці залишаться країни Азії та регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка). Якщо ЄС більш зацікавлені в фуражній пшениці, то Єгипет, Індонезія і Бангладеш завозять до себе борошномельну.
Інтерес африканців і азіатів до української пшениці, як розповіла фахівець компанії Engelhart CTP Ukraine Олена Зирянова, викликаний передусім її низькою вартістю: українська пшениця на міжнародному ринку одна з найдешевших поряд з російською та аргентинською.
Вітчизняна продукція більш високої якості попитом, за словами Зирянової, за кордоном не користується також із-за ціни: аналогічну і більш дешеву пшеницю на ринку пропонує Казахстан.
Орієнтація закупників на низький ціновий сегмент вносить свої особливості в торгівлю зерном. Дещо зіпсувала експортні амбіції України зміцніла гривня, так як сильна локальна валюта робить менш конкурентними товари з орієнтацією на експорт, зазначила радник глави Української зернової асоціації (УЗА) Олена Нероба. З цієї причини на нещодавно проведеному Єгиптом тендері українська пшениця була замовлена в трохи менших обсягах, ніж за аналогічний період минулого року: 2,5 млн т. проти 3,3 млн т.
На думку директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, непередбачуваний курс долара надалі також може зіграти негативну роль в загальному обсязі поставок: “В збиток собі ніхто везти не буде”, – зазначив Пендзин.
Вплив зернових на економіку
На думку експертів пікових притоків валюти від експортної виручки надалі очікувати не варто: починаючи з листопада відвантаження зернових традиційно знижується, а логістичний ланцюжок зміщується в бік кукурудзи.
“Пшениці ми збираємо небагато, близько 24-25 млн т. в середньому за рік. Решта – це кукурудза. Говорити про те, який у нас експортний потенціал можна буде тільки тоді, коли закінчиться маркетинговий рік, тобто в жовтні. У будь-якому випадку, збільшення виробництва на два мільйони тон не призведе до того, що у країни замість 3% зростання ВВП буде 7% – це не досягається такими методами”, – аналізує вплив агроекспорту на економіку Олег Пендзин.
Аграріїв експорт не радує
В той час, як українська економіка очікує валютних надходжень, аграрії недоотримують прибуток.
“Причина більш низьких відносно минулого року закупівельних цін у тому, що в Північній півкулі справили на 12 млн. т. більше пшениці при збереженому на колишньому рівні попиті”, – пояснила ситуацію Зирянова. Якщо що і “з’їдає” у виробників зерна частину доходів, так це робота “Укрзалізниці”, де “дуті, абсолютно невиправдані тарифи і вузьке горло”, вважає представник Engelhart CTP Ukraine.
Джентельменська угода
Щоб не дати трейдерам вивезти з України занадто велику кількість зерна, щорічно між представницькими організаціями всіх зацікавлених сторін, включаючи аграріїв, мукомелів, пекарів і самих зернотрейдерів, затверджується Меморандум, що фіксує експортний бар’єр.
Документ, підписаний главою Мінекономіки Тимофієм Миловановим 3 жовтня, відрізняється від попередніх відсутністю чітких числових обмежень щодо експорту. Це дозволить не прив’язуватися до конкретних параметрів і оперативно підлаштовуватися під мінливу ринкову кон’юнктуру, зазначив заступник міністра Тарас Висоцький під час обговорення даної міри.
“Учасники ринку домовилися зустрічатися кожен останній понеділок місяця та обмінюватися поточною інформацією та у разі необхідності вже говорити про обмеження в кількісному вираженні”, – висловився з цього приводу глава УЗА Микола Горбачьов.
Більше зерна
Однак, директор “Укрхлібпрому” Олександр Васильченко обстоював більш радикальне рішення: механізм обмеження експорту повинен бути більш впливовим, тому що існує ризик для української переробки втратити доступ до якісної пшениці.
Пекарі аргументують свою позицію тим, що для виробництва якісного хліба всередині країни необхідно залишати якомога більше пшениці 2-го класу.
“Новий стандарт якості пшениці цього року розділив її тільки на продовольчу і непродовольчу. Причому, друга вся в одному класі – четвертому. Але для третього класу позначений рівень клейковини 18% – за старим радянським ГОСТам це була непродовольча пшениця. Сьогодні з тієї класифікації можна хороше борошно робити тільки з другого класу. Перший би підійшов, але його немає в принципі – там занадто високі показники по білку, яких виробник не може досягти”.
За словами Васильченка, третій клас можна використовувати, але його потрібно хоча б змішати з “гарним” зерном, якого мало, і половину якого, побоюється глава “Укрхлібпрому”, вивезуть. Рішенням могла би бути заборона на вивезення всіх класів зерна вище 3-го.
“Поки цього немає, не можна сказати, що ми в безпеці, з точки зору якості хлібопекарської продукції, виробленої з української пшениці. За офіційними даними у нас 60% виробленої пшениці – продовольча. А з продовольчої пшениці – тільки 20% відповідає другому класу. 20% з 27 мільйонів врожаю – це 5 з хвостиком мільйонів тон. А тепер дивимося баланс, який складає Міністерство аграрної політики – на продовольчі цілі потрібно 5,5 мільйонів. Тобто потенціал для експорту продовольчої пшениці у нас є тільки за рахунок третього класу”, – попереджає глава “Укрхлібпрому”.
У відповідь на дані побоювання Олена Зирянова запевняє, що з України експортується в основному фураж і третій клас, зважаючи на неконкурентність більш високих сортів.
“У нас вироблено майже 30 мільйонів тон пшениці, з них 10 залишається в країні для внутрішнього споживання. В основному залишається перший-другий клас, тому що вивозять фураж в кількості 12 млн. т., і третій клас. Тому нестачі пшениці на внутрішньому ринку не може бути. Зворотне може статися хіба що через спекуляції”, – впевнена експерт.
Дані продовольчої організації ООН (ФАО) швидше підтверджують побоювання глави “Укрхлібпрому” Васильченко: за їх інформацією український експорт складається в основному з високоякісної борошномельної пшениці і незначної частини фуражної.
Однак не існує жодного достовірного способу перевірити якість виробленої пшениці, ні тим більше визначити, який відсоток йде з України на зовнішні ринки, вважає Родіон Рибчинський, голова асоціації “Мукомоли України”.
“Конкретних даних за класами зараз не мають ні учасники ринку, ні Мінагро. Якщо говорити про експорт, який відсоток вивезеної пшениці “продовольчої”, то для цього потрібно подивитися зведену декларацію експорту по білку, наприклад. Але на поточний момент в учасників ринку немає доступу до декларацій експортерів – тільки в Мінекономіки, або в митниці”, – пояснює він.
Так чи інакше, експерт висловив упевненість, що з наявного на внутрішньому ринку зерна можна спокійно знайти необхідне за якісними характеристиками. Єдине питання – в ціні.
“На поточний момент мукомоли забезпечують свої виробничі потужності в повному обсязі як у кількісному, так і якісному відношенні. У найближчі 2-3 місяці ми не бачимо передумов до проблем для борошномелів і тим паче пекарів у розрізі якості пшениці. Але вже сказати, що буде в березні наступного року, з яким потенціалом ми прийдемо до весни, – складніше”, – підсумував голова асоціації “Мукомоли України”.
Хліб буде дорожчати, але помірно і не через експорт
За даними аналітиків “АПК-Інформ”, в цьому році був зафіксований найнижчий урожай жита за всю історію України – 317 тис. т. Історичний мінімум також встановили посівні площі, відведені під культуру – всього 117 тис. га. Це, в свою чергу, призводить до істотного скорочення пропозиції житнього борошна на внутрішньому ринку, який заміщує товаром з Білорусі.
“Ми, на жаль, мелимо все підряд, від чого якість нашого борошна дуже поступається білоруському. Його доводиться закуповувати нашим компаніям, що займаються хорошими сортами хліба, – розповідає Олександр Васильченко.
Яким би значним не був би експорт пшениці, безпосередньо вплинути на вартість хліба вже на магазинних полицях він не зможе. Тільки 40% від ціни буханки хліба припадає на борошно, решта – супутні при його виробництві витрати на оплату праці, енергоносії та інше.
“Пекарі дуже довго сиділи на сортах хліба від’ємної рентабельності за держрегулювання цін на соціально значущі продукти – зараз вони піднімають потихеньку цю рентабельність. Незалежно від рівня інфляції у нас хліб дорожчає щороку на 22-24%”.
“Ціна зерна в Україні прив’язана до світового рівня, але якщо в Європі хліб коштує 1-2 євро, то в Україні – максимум 70 євроцентів. Тому хліб буде дорожчати незалежно від того, скільки буде коштувати пшениця, але поступово – інакше так і до бунту недалеко”, – резюмує глава “Укрхлібпрому”.
Дізнавайтеся більше про новітні ідеї, тренди та технології агробізнесу на конференції від агромедіа-агентства Sapienza “Збільшення прибутків в агробізнесі“, яка відбудеться 29 жовтня у Міжнародному Виставковому Центрі.
SEEDS.org.ua за інформацією ubr
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!