Бізнес-тур у компанію «Еко-Парк»: як виростити плантацію лохини в Україні?
27 травня у Києві відбулася ягідна конференція FTrade Berry Club 2021. Організатором події виступив проєкт «АПК-Інформ: овочі і фрукти», а міжнародна плодоовочева аналітична платформа EastFruit та агромедіа-агенція Sapienza – інформаційними партнерами заходу. Крім насиченої програми конференції з цікавими презентаціями та професійними дискусіями, в ході практичної частини конференції був проведений бізнес-тур в поля української Аграрної компанії «Еко-Парк», яка професійно займається вирощуванням обліпихи та високорослої лохини. Про особливості вирощування ягоди в Україні, помилки й позитивний досвід журналісти SEEDS дізналися від Федора Прими, головного агронома аграрної компанії «Еко-Парк».
Аграрна компанія «Еко-Парк» заснована у 2015 році. Нині господарство має вже 35 га лохини. Плантації «Еко-Парку» знаходяться на родючих землях Чернігівської області, де є сприятливі умови для вирощування лохини.
«У цьому році з нашого поля плануємо отримати близько 40-50 тонн врожаю. Сподіваємося, що уже не буде ніяких погодних катаклізмів, бо минулий рік трохи потріпав нерви аграріям через нестабільну зиму і серйозні заморозки весною. В цьому році сподіваємося на гарний стабільний врожай», – розповів Федір Прима, головний агроном компанії «Еко-Парк».
Які особливості технології вирощування лохини в Україні?
«Спочатку ми починали із схеми посадки 3,5 на метр, але зрозуміли, що можна було і густіше посадити. Порадившись з іноземними експертами, вирішили змінити схему посадки 3 на 0,8. Перші посадки лохини були таких сортів: «Блюкроп», «Спартан», «Патріот», «Дюк». Саджанці українські. Згодом в 2017 році в нас були посадки саджанців від Fall Greek сортів «Дюк», «Чендлер», «Блюголд».
Фактично перепробувавши всі саджанці, ми дійшли до висновку, що українські вільні саджанці, таких сортів як «Дюк», «Блюкроп» нічим не поступаються іноземним», – розповів Федір Прима.
Лохина – досить вибаглива рослина, тому використовуються специфічні технології вирощування. Раніше на лохиновому полі «Еко-Парку» використовували мульчуючу агротканину. Агротканина при мульчуванні гряди запобігає випаровуванню вологи, чим зменшує кількість використаної води і навантаження на систему зрошення. Господарство перейшло на доступніший матеріал – тирсу. Цей матеріал доступний, але його необхідно досить багато.
У господарстві прокладають 2 крапельні лінії, а удобрюють ягоду на основі результатів аналізу ґрунту.
При цьому в «Еко-Парк» підкреслюють, що вирощування лохини чи обліпихи без наявності на ягідній плантації якісної системи поливу просто економічно недоцільне.
Монтажем та налагодженням економічної системи точного зрошення для плантацій обліпихи з автоматизованим управлінням займалися фахівці компанії «Евкаліпт Р». Інжиніринговий проєкт системи зрошення на полях «Еко-Парк» містить систему моніторингу, що складається з метеостанції і датчика вологості. Важлива частина технології – це наявність системи автоматизації – саме завдяки їй отримується доступ до інформації про процес поливу, локальні та метеодані в полі.
«Фахівці «Евкаліпт Р» надають усю необхідну нам консультаційну та сервісну допомогу у розпал сезону, розуміючи, що наявність системи зрошення при вирощуванні лохини – життєва необхідність, від якої залежить успіх всього нашого бізнесу»,- зазначає Федір Прима.
Що вимірює устаткування?
Запилювачі та шкідники лохини
Лохина, як й більшість інших квіткових культур потребує допомоги комах для запилювання. Для того, щоб лохина запилювалася, фермери підприємства розміщують пасіки посеред плантацій. Для запилювання лохини використовують джмелів і бджіл. Бджіл приваблюють запах квітки і нектар, який виробляють додаткові залози квітки. Федір Прима говорить, що до плантації прилітають також бджоли із сусідніх територій, тому бджіл вистачає.
Деякі комахи та кліщі шкодять кореневій системі, зав’язі та наземній частині рослини, а отже, і врожаю. «Перший рік у нас були проблеми із травневим хрущем. У роки масового розмноження хрущі можуть повністю об’їдати листя дерев»,- зазначає головний агроном «Еко-Парк».
Ще один шкідник для лохини – це майський жук. За словами Федора Прими, препарати проти хруща не допоможуть, оскільки в нього дуже жорстка шкірка. Тим паче вони знищать і бджолу. «Проти личинки будемо працювати. В цьому році потрібно закладати препарат, щоб знищити маленьку личинку», – підкреслив Федір Прима.
Трудові ресурси та оплата праці
На сьогодні ринок вимагає тільки якісну свіжу ягоду, тому збір лохини відбувається лише вручну. «На збір врожаю потрібно приблизно 40-60 людей. минулого року внаслідок зменшення врожаю через заморозки менше людей працювало. Минулого року люди збирали за день 1,5 – 2 тонни ягоди. У 2020 році ми платили людям за кілограм зібраної лохини 12 гривень. В цьому році, напевно, що будемо платити так само.
Торік люди заробляли небагато, якщо порівнювати з 2019 роком. У 2019 ж році вони могли заробити 500-600 грн. Ті, хто хочуть працювати – будуть заробляти. Людина може зібрати 40 – 50 кг за день. На полі вдень дуже жарко. Якщо погода дозволяє, то працюємо цілий день», – зазначив Федір Прима.
Метеостанція – незамінний помічник у полі
Під час заходу Федір Прима ознайомив учасників бізнес-туру також з інноваційним обладнанням компанії. Зокрема, метеостанція, що встановлена на полі «Еко-Парку» допомагає стежити в режимі онлайн за погодними умовами: міряє кількість опадів, температуру, вологість ґрунту, вологість повітря, напрямок і швидкість вітру, а також вираховує сонячну радіацію. Всі дані про погоду, історію та інтервали вимірювання можуть бути записані та завантажені на комп’ютер або мобільний за допомогою програмного забезпечення.
Youtube та Підписуйтесь!