Бізнес принципи власниці родинної садівничої справи Валентини Лановенко

Герой рубрики «Вони годують Україну: Валентина ЛАНОВЕНКО, Президент Академії органічного садівництва, власниця сімейного розсадника по вирощуванню яблуні та груші на карликових підщепах

Вік: 28 років

Освіта: Економічний факультет КНУ ім. Т. Шевченка

Справа: Розсадник плодових культур – вирощування саджанців на карликових підщепах

Якою бачить Україну: Держава, де фермерська праця поважається та створюються всі умови для невеликих родинних господарств

Місія у житті: Розвивати органічне садівництво в Україні, щоб кожен мав змогу споживати корисну для здоров’я продукцію

«Думаю, кожна людина іноді замислюється про те, чи дійсно вона займається своєю справою. Для мене індикатором «правильності» є вдячність партнерів, замовників, розуміння того, що наша справа є дійсно важливою та потрібною», – говорить Валентина Лановенко, Дивлячись на цю тендітну та красиву дівчину, одразу помічаєш очі. Це очі людини, яка знайшла власний шлях і займається тією справою, яку любить і поважає. Мабуть, завдяки таким людям, ми закохалися в Агро. Мабуть тому, вирішили ділитися з вами агроісторіями тих, хто власне, годує Україну.

SEEDs.org.ua: Чи пам’ятаєте ви, про що мріяли у дитинстві? Ким себе бачили?

Валентина Лановенко: Я дуже добре пам’ятаю своє дитинство, це був дуже активний час, коли потрібно було встигати гарно навчатися, допомагати батькам по господарству та в розсаднику, та знаходити час для творчості – написання віршів, вишивання, малювання. Напевно, як більшість дівчат, в дитинстві хотілося виступати, бути можливо співачкою. У віці 14 років прийшло розуміння, що професія має бути «серйозною» – наприклад юрист чи економіст. В останніх класах у школі любов до точних наук все-таки перемогла і мені пощастило навчатися в одному з найкращих вузів – КНУ ім. Т. Шевченка.

«Вже у віці 13 років ми з братом почали виконувати одну з найвідповідальніших операцій – літнє щеплення дерев, яке й виконуємо з року в рік»

SEEDs.org.ua: Коли вперше вас залучили до сімейної справи? Що вам подобалося, а що ні?

Валентина Лановенко:  Пам’ятаю, коли мені було 7 років, батьки сказали, що потрібно підготувати підщепу для щеплення – обірвати листочки на цих 40см-х рослинах. Для мене це не здалося дивним, я розуміла,  що живу в селі і маю допомагати. Пізніше вчилися обсапувати розсадник, який тоді базувався на нашому городі близько 0,5 га. Зараз площа господарства 13 га. Можливо не все зразу виходило правильно, але батьки навчали, підбадьорювали, і хотілося робити це краще, без помилок. Вже у віці 13 років ми з братом почали виконувати одну з найвідповідальніших операцій – літнє щеплення дерев, яке й виконуємо з року в рік.

SEEDs.org.ua: Існує стереотип, що жити у провінції, тим паче бути причетним до сільського господарства, не модно. Як ви вирішували: чи бути модним, чи робити сімейну справу?

Валентина Лановенко: В Україні завжди поважали людей, що працюють на землі, бути «агро» було і є респектабельно. Оскільки в сімейній справі ми з братом працюємо майже з дитинства, ще до вступу у внз вивчили на практиці багато тонкощів у розсадництві та садівництві. Брат опанував плодовий напрямок в аграрному університеті, як і батько. У нас з мамою економічна освіта, це суттєво працювати з бізнес-планами та іншими розрахунками для садівничих проектів.

Хочу поділитися одним своїм спостереженням. Мої друзі з Італії та Північної Дакоти (США),  що працюють в сільському господарстві, жаліються, що в їхніх регіонах фермерам досить важко одружитися. Оплата праці там є дуже високою, і фермери, в основному, працюють без вихідних. Дівчата стараються виїхати в міста, отримати освіту і там же залишитись. В Україні господарює багато іноземних фермерів, і майже всі одружені на українках.

SEEDs.org.ua: Чи з’являлась хоч раз думка про те, чи правильний шлях ви обрали?

Валентина Лановенко: Думаю, кожна людина іноді замислюється про те, чи дійсно вона займається своєю справою. Для мене індикатором «правильності» є вдячність партнерів, замовників, розуміння того, що наша справа є дійсно важливою та потрібною. Люди мають змогу вирощувати корисні плоди та ягоди для своєї родини, які є основою здоров’я. Що може бути важливіше?

Що стосується нашого основного напрямку – промислового садівництва – також приємно, коли господарі отримують 50 тонн яблук з 1 га, і роблять замовлення на саджанці на наступний сезон.

«В світі існує багато розсадників, які передаються з покоління в покоління, думаю важливо не втратити ту якість, яка досягнута та хорошу репутацію на ринку»

SEEDs.org.ua: Є певна закономірність у житті. Діти завжди намагаються довести своїм батькам, що ті мають не зовсім вірний світогляд, і взагалі відстають від життя. Батьки також мають думку, що їхні інноваційні діти не звертають увагу на мудрість батьків. Як у вашій сім’ї? І як ви вирішували  подібні питання? Тим паче що ви в одній справі?

Валентина Лановенко: Природньо, що в батьків та дітей іноді розходяться думки. В нашій родині ми знайшли певний баланс, всі функції чітко розподілені. Я, наприклад, займаюся продажем, веду сайт та блог в Фейсбук «Академія Органічного Садівництва “Ekogarden”; беру участь та виступаю в профільних заходах. Батьки та мій брат зайняті виробничими питаннями. Стратегічне планування на майбутні періоди обговорюємо разом. В світі існує багато розсадників, які передаються з покоління в покоління, думаю важливо не втратити ту якість, яка досягнута та хорошу репутацію на ринку.

SEEDs.org.ua: Які принципи вашої сімейної справи ви підтримуєте?

Валентина Лановенко: У вирощуванні саджанців ми дотримуємось таких основних принципів:

1. Правило «свіжої землі» – одна ділянка під вирощування партії саджанців використовується раз на 4-5 років, в інший час вона знаходиться під паром.
2. Ніяких гербіцидів. Лише ручна праця для знищення бур’янів.
3. Органічна система захисту проти шкідників та хвороб – використання біопрепаратів.
4. Закритий цикл вирощування саджанців – від підщепи до 2річного саджанця.

Дотримання цих основних принципів дає нам можливість вирощувати високопродуктивні саджанці. В розсаднику наші саджанці плодоносять з 2- та 3річного віку. Наявність власного живцевого саду дає можливість гарантувати що покупець отримає саме ті сорти, що були замовлені.

«В поточному році наш розсадник пройшов 2-й етап сертифікації в «Органік Стандарт»»

SEEDs.org.ua: Як органічна сертифікація в «Органік Стандарт» вплинула на кількість замовлень та навіщо це взагалі потрібно?

Валентина Лановенко: Для вирощування органічних плодів потрібно використовувати органічні саджанці або саджанці перехідного періоду. Земля також має бути сертифікованою. Якщо саджанці/насіння вирощуються за органічною методикою, то в саду їм не доведеться звикати до нових умов, не буде стресу. Адже найважливіша вимога для органічного виробництва – це використання біопрепаратів для захисту від шкідників та хвороб.

В поточному році наш розсадник пройшов 2-й етап сертифікації в «Органік Стандарт». Кожне 4-те замовлення на саджанці в 2017 р було для  органічних проектів. В порівнянні з минулими роками, набагато зріс інтерес до вирощування груші: 80% замовлень на саджанці стосувалися цієї культури.

Використання біопрепаратів в саду дає змогу економити близько 1000 євро на 1 га щороку та отримувати не меншу урожайність чим при стандартній системі. Плюс надбавка в ціні 30-50% на органік спонукає фермерів задуматись саме про цей напрямок діяльності. Ми ж зі своєї сторони пропонуємо не лише сертифіковані саджанці, а й супровід по вирощування фруктів за органічною технологією.

«Ми з братом – садівники в 3-му поколінні, і сподіваємось, що нашим дітям ця справа теж буде до душі»

SEEDs.org.ua: Вивчаючи досвід інших країн, наприклад, Японія, Франція, навіть США, там особливу увагу приділяють сімейним фермам та сімейним справам. У Японії, наприклад, є сімейні справи котрим більше 1000 років, і котрі передаються з покоління в покоління. Як ви бачите свою родинну справу через 10 років?

Валентина Лановенко: Так, в багатьох країнах сімейні справи передаються з покоління в покоління. Це повага до заняття батьків, це вдосконалення, це дійсно колосальний досвід та довіра з боку споживачів. Я спостерігала за такими компаніями в Нідерландах, і це дуже захопливо. Досвід голландських та польських садівників впродовж багатьох років є успішним не лише тому, що вони використовують та розвивають сучасні інтенсивні сорти, підщепи та технологічні механізми для вирощування плодових культур. Основою успіху є праця родини: сімейні господарства, які володіють садами площею 5-15 га та повністю виконують всі операції в догляді за садом,  залучаючи працівників  лише на збір плодів.

Ми з братом – садівники в 3-му поколінні, і сподіваємось, що нашим дітям ця справа теж буде до душі. Скільки ще хороших напрямків можна розвинути в Україні – вирощування груші, грецьких горіхів, найкращих сортів яблук, органічне садівництво та розсадництво. Якість завжди буде цінуватися. Біопрепарати набувають все більшої популярності в Україні. Об’єктивними причинами є подорожчання хімії, зміна кліматичних умов та наявність преміальних цін на органічну продукцію.

Через 10 років я очікую, що ми зупинимось на вирощуванні саджанців найкращих сортів груші та яблуні та матимемо значно більші напрацювання в органічній методиці вирощування фруктів. Майбутнє за органік, думаю це всі розуміють.

«Однією із ментальних проблем українців і повільного розвитку цього руху в Україні, є страх, що кооперативи це як минулі колгоспи. Але ж тут зовсім інший принцип. В кооперативі кожен працює сам на себе і отримує свою частку доходу відповідно до кількості вирощеного»

SEEDs.org.ua: На ваш погляд, який вплив має на розвиток економіки країни в цілому, та на розвиток конкретних областей, сіл, міст, такий інструмент як кооперація?

Валентина Лановенко: Кооперативний рух є майже у всіх прогресивних державах світу, оскільки дає плюси не лише учасникам об’єднання, а й економіці цілої країни. Найбільший кооператив в Європі «FOG» об’єднує 13500 учасників та має, окрім садів і земель, підприємство із переробки яблук на концентрат загальною потужністю до 4000 тонн/день (Південний Тіроль (Італія).

Люди, які мають в розпорядженні 2 га землі, можуть отримувати до 100 тонн яблук та груш щорічно, що ще потрібно? Але щоб побудувати холодильник, поставити сортувальну лінію і успішно це продавати потрібно кооперуватися. Однією із ментальних проблем українців і повільного розвитку цього руху в Україні, є страх, що кооперативи це як минулі колгоспи. Але ж тут зовсім інший принцип. В кооперативі кожен працює сам на себе і отримує свою частку доходу відповідно до кількості вирощеного.

SEEDs.org.ua: Завдячуючи вашому розсаднику «Родини Лановенко» скільки сімей вже мають власний сад?І це тільки в Україні чи й закордоном?

Валентина Лановенко: Наша родина займається вирощуванням саджанців уже 24 роки. Можу впевнено сказати, що наш садивний матеріал є у всіх куточках України. Багато промислових насаджень закладені та до цього часу отримують хороші врожаї. Приємно отримувати вдячні коментарі за хорошу продуктивність наших саджанців. Тим більше з використанням новітніх біопрепаратів якість вирощуваних плодів буде суттєво підвищуватися.

Катерина ЗВЄРЄВА, Катерина ДЬЯЧЕНКО

Національна премія «ВОНИ ГОДУЮТЬ УКРАЇНУ», SEEDS.org.ua

Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!