Група українських та польських інженерів розробила справжню “Пасіку Майбутнього”. Кожен “розумний вулик” тут обладнано електронними IoT пристроями, які передають інформацію про життя бджіл пасічникам безпосередньо на смартфон.
Крім України, “Пасіки Майбутнього” вже кілька років успішно працюють в Канаді та Польщі. Готується відкриття пасік в США, Ізраїлі та інших країнах Європи. З кожним роком до команди розробників приєднується дедалі більше інженерів, вчених, професійних бджолярів з багатьох країн.
Однак запатентували своє Ноу-Хау автори ідеї саме в Україні. До того ж проект пройшов відбір на European Bee Awards 2019. Творців “Пасіки Майбутнього” запросили на церемонію до Європейського парламенту у Брюсселі.
“Пасіки Майбутнього” дозволять створити в країні абсолютно новий ринок – ринок запилення, ефект від якого оцінюється за різними джерелами від 2 до 4 млрд. доларів щорічно”, – розповідає автор ідеї проекту Ігор Курдін.
“Варто виїхати за межі України і Східної Європи і поцікавитися там цим питанням: на чому заробляють бджолярі, якщо закупівельна ціна меду 1.5-2 долара? Відповідь очевидна – понад 60 відсотків доходів в Канаді бджоляр отримує, надаючи послугу запилення. Там ринок послуг запилення працює з 1960-х років.
4-5 млрд доларів щорічно – такий ефект від того що і як бджоли запилюють
На опилення квітів дерев мигдалю, що ростуть у Каліфорнії, з’їжджаються більшість бджолярів Америки, які спеціалізуються на запиленні. Більше 70% мигдалевого горіха продукуються саме у Каліфорнії. Це багатомільярдний бізнес.
Залежність дуже проста: 1 хороший вулик на 1 га яблунь в період цвітіння підвищує продуктивність яблунь на 10-20%, а наприклад на лохину потрібно 4 вулика і врожайність підвищується до 30%, і так далі. Багато виробників лохини у Польщі встановлюють вулики виключно для запилення – інакше вражай буде малий. У Польщі ось-ось з’явиться ринок запилення”, – зазначив Ігор Курдін.
“Там існує і державна підтримка і підтримка польського відділення GreenPeace. Ці організації разом провели аналіз сільськогосподарських угідь Польщі, які використовуються для вирощення плодів, овочів що запилюються, та рапсу і встановили який ефект для підвищення продуктивності та економіки Польщі може принести впровадження системи запилення.
Це близько 5-7 млрд. злотих щорічно (1.5 – 2 млрд. долл), не враховуючи нові робочі місця та новий вид сервісу, який успішно функціонує у сусідній Німеччині. До речі, в Ізраїлі немає вільних угідь, щоб не запилялись. Тематикою запилення в Ізраїлі займається Міністерство Меду.
Все що може бути запилене бджолами – має бути запилене!
Складаються графіки, плани проведення робіт із запилення, оптимальна кількість пасік та їх оптимальне місце знаходження розраховується та підтверджується актуальними даними GPS”, – додав фахівець.
“Ніхто з нашої команди ніколи раніше не мав нічого спільного з бджолами і пасікою, та тепер кожен з нас став пасічником. Наші діти із задоволенням нам допомагають і знають тепер, що мед береться не з магазину. Власне це і стало головним мотивом нашого проекту – відірвати дітей від смартфонів, переключити їхню увагу за допомогою смартфона на природу.
Потім, збираючи інформацію, ми зробили висновок, що бджоляр зі смартфоном – це зовсім нова професія. Зі смартфоном бджільництво виглядатиме по-іншому. Отримуючи дані з вуликів і накопичуючи їх, ми можемо прогнозувати подальший розвиток вулика, пасіки, ефективності запилення”, – розповів автор ідеї проекту Ігор Курдін.
Надалі автори унікальної розробки планують збільшити мережу і вивести її на новий рівень
“Це цілком може бути нова соціальна мережа іншого типу. В ній кожен може бачити що робиться у колеги на точно такому ж вулику, якщо звичайно дозволить ділитися даними так само як ми ділимося нашими фото чи враженнями у соціальних мережах.
Тут кожен може невідомого бджоляра запитати: як у тебе виходить, що кожен день є приріст по 3-4 кг? Навчи, пліз, дай пораду. Іншим цікаво, що робить Гуру в бджільництві – вони повторюють його дії. Це вже не кажучи про накопичення інформації та формування найкращої моделі поведінки “розумного вулика”, а далі – копіювання і передачі цієї поведінки на інші вулики”, – додав Ігор Курдін.
“Поки що найбільшим бенефіціаром є науковці. Вони можуть провести необхідний експеримент чи дослідження ОДНОЧАСНО у багатьох країнах світу в однакових умовах (вуликах), але на різних географічних широтах. Це неймовірно прискорює дослідження, винайдення та тестування ліків для бджіл, яких стає у світі дедалі менше. І, власне, це вже використовують канадські вчені!
Кожного часу на сервер приходить інформація з багатьох куточків світу. Це великі дані. Їх обробка та використання – це те, що у наш час відрізняє розвинуті країни від постачальників ресурсі. Чи зміниться це у найближчі роки в Україні?”, – цікавиться експерт.
Подробиці про “Пасіку Майбутнього”, “розумні вулики” та новий ринок запилення можна дізнатися за посиланням >>>
Наші контакти:
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook Instagram
Youtube та Підписуйтесь!