Агротуризм на Закарпатті: популярні локації та чому варто популяризувати місцеві продукти з захищеним географічним зазначенням
Агротуризм в різних регіонах України сьогодні приваблює все більшу кількість людей своїми пізнавальними маршрутами, особливо в літній період. Традиційно, одним з найпопулярніших туристичних регіонів України є Закарпаття. Про особливості літнього агротуризму на Закарпатті, найбільш популярні локації серед туристів, та що потрібно зробити для популяризації продуктів з захищеним географічним зазначенням регіону в інтерв’ю SEEDS розповів фахівець в галузі агротуризму Олександр Коваль.
– Пане Олександре, які агротуристичні маршрути Закарпаття представлені в цьому році?
– На мою думку, головна родзинка літа – це відкриття у селі Нижнє Селище ресторану повільної їжі “Гелета”. Це місце, де вам приготують страви лише з локальних продуктів – тих, що вирощуються чи виготовляються у радіусі 100 – 150 км. Це така собі підтримка крафтових виробників, що не застосовують пестицидів, гербіцидів, фунгіцидів у своїй діяльності. А головне, концепція та філософія передбачає втілення кроків, що сприяють збереженню біорізноманіття. То ж гастрономічні пропозиції споживання завжди популярні.
– На які туристичні локації Закарпаття сьогодні існує найбільший попит?
– Найбільші запити йдуть на ті об’єкти, що пропонують відпочинок коло озера, річки чи там, де є басейн. То ж популярними є відпочинок у селах Берегівського району, поруч з озером у селі Дийда, чи у тому ж таки Солотвино, у селі Велятино. Традиційно популярні місця навколо місць з цілющими мінеральними водами – селах Поляна, Шаян, Кваси, Сойми, Солочин та ще у десятку населених пунктів. Скрізь, де є вода, для купання чи пиття, їх обирають туристи. Адже літо, це той період року, коли є відпустки у людей та бажання відпочити. Термальні води популярні цілий рік, як, припустимо, чани у селі Лумшори.
Ще одним місцем, яке привабливе для відпочинку на селі – формат контактних господарств, де можна спостерігати за тваринами. Тут варто відзначити такі населені пункти як село Іза, де є ферма плямистих оленів, а також ферма равликів у Нижньому Селищі. Особливою увагою користується господарство “Долина вовків” на території Національного природного парку Синевир, та звісно Центр реабілітації бурого ведмедя. Ці місця потребують додаткової уваги з боку візитерів та туристів та збільшують привабливість сіл Колочава, Синевир, Синевирська Поляна. Адже окрім походів у гори, пішохідних маршрутів територією національного парку, можна ще більше дізнатися про тварин та цінність дикої природи, зберігаючи її біорізноманіття.
– Розкажіть, будь ласка, про продукти Закарпаття з захищеним географічним зазначенням. Які з них готові представити сьогодні туристам?
– Поруч з місцями відпочинку активно працюють дегустаційні зали локальних продуктів, де представлені такі вироби як: сир, мед, м’ясні делікатеси, винні підвали. Особливо це стосується сіл Берегівського та Мукачівського районів. Окремі винороби пропонують послуги харчування прямо на виноградниках, ці пропозиції використовують туроператори, при продажах своїх турів та програм. На сьогодні це села Середнє, околиці міста Берегово, а на Мукачівщині – село Пістрялово.
Що стосується географічно захищених продуктів Закарпаття, мушу зазначити, що на сьогодні туристи про такі продукти мало, що знають. На Закарпатті це лише гуцульська бриндзя. І переважна більшість людей і не здогадується про те, що це географічно захищений продукт.
– Що потрібно зробити для популяризації таких продуктів?
– Потрібно проводити більше рекламних кампаній з метою популяризації географічно захищених продуктів. Над цим питанням активно працюють, зокрема, “Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів” та “Музей гуцульської бриндзі” у м. Рахів. І це дуже важливо, адже ми маємо підтримувати вітчизняного виробника та українські туристичні локації!
Головні новини Seeds та агроідеї для зростання вашого бізнесу в Telegram Facebook InstagramYoutube та Підписуйтесь!